Колекція жіночого одягу під девізом: «Клеопатра»

Зміст.

Вступ...........................................................................................................2

Вибір джерела творчості........................................................................5

І. Композиційна частина

2.1.Методи композиції в костюмі............................................................11

2.2.Колористичне вирішення композиції................................................18

2.3.Опис колекції.......................................................................................23

ІІ Конструктивно-технологічна частина

2.1.Обгрунтування вибору моделі на розробку.....................................24

2.2.Технічний ескіз,технічний опис моделі............................................26

2.3.Вибір мірок..........................................................................................29

2.4.Схема базової конструкції моделі.....................................................36

2.5.Креслення основи...............................................................................37

2.6.Схема конструктивного устрою моделі............................................39

2.7.Розкладка лекал моделі......................................................................42

2.8.Специфікація деталей.........................................................................43

2.9.Технологічна послідовність виготовлення моделі..........................44

3. Вибір матеріалів....................................................................................48

Калькуляція............................................................................................51

Висновок.................................................................................................52

Список літератури..................................................................................53

Список ілюстрацій.................................................................................47

Вступ.

Говорячи про дизайн костюму,ми перш за все маємо на увазі створення моди.Слово «мода» походить від латинського «modus»,що перекладається як міра,образ,спосіб правило.Під модою ми розуміємо панування в визначений період часу в певному середовищі тих чи інших смаків в відношенні різноманітних зовнішніх форм культури:стилю життя,звичаїв та звичок поведінки,одягу, та часто зміна цих смаків.Найчастіше саме зміну форми одягу і називають модою.

Кожна мода є зеркалом свого часу ,відображаючи суспільно-політичне життя суспільства,рівень і характер розвитку виробничих сил,найбільш яскраві події епохи,важливі культурні і наукові досягнення,навики і психологію сучасної людини,його уявлення про естетичний ідеал.

Форми костюму завжди розвиваються паралельно з розвитком загального стилю в мистецтві і архітектурі певної епохи,переживаючи разом з ним всі етапи еволюції і зародження,розквіт і згасання,при чому з моменту «вмирання» старої,вже зносившої себе костюмної форми починається формування нової.

Модельєрів,що диктують тенденції розвитку костюму в певний період часу,можна назвати посередниками між життям людського суспільства і модою.Проте їх позиції тільки тоді стають модою,коли вони прийняті і визнані основною масою споживачів.Саме в цьому таїться ще одне

2

мірі зростання її популярності,все більше число тих,хто отримує від неї задоволення.Коли ж наслідування досягає найвищої точки,виникає загроза перетворення модного одягу в одніманітну уніформу-мода перестає бути модною і її цикл або різко обривається,або повільно гасне.Мета моди-всеосяжне володарювання-приховує в собі її занепад.

Як показує досвід,кожний модний цикл можна розбити на наступні фази:

Поява моделі-взірця на демонстраціонному подіумі,визначення її актуальності вузьким колом споживачів,поширення пристосованого до інтересів і смаків широких мас варіанта в змушеному серійному виробництві,перенасиченість,згасання заківавленості і,результат,повне виключення попередньої модної форми костюма.В той момент,коли певний вид одягу набуває масовий характер,модельєри починають роботу над новою модною лінією.Таким чином,процес зміни форм костюма є плавним і безперервним.Мода формується на парижських і світових подіумах,переробляється в відповідності до вимог промислового виробництва,виходить на вулиці і захоплює маси.

Що ж таке мода ? Перш за все ,її не можна зводити до кольору тих самих блузок,довжини спідниць,ширини штанів тощо.Авжеш, вони підлягають впливу моди, але саме це поняття значно ширше. Може бути мода на меблеві гарнітури або естрадного співака ,модна книжка чи професія.

Як же все-таки поширювалась мода? Спочатку модний одяг подорожував

3

по світу, так би мовити,» в натурі» , що, до речі, має місце і сьогодні.

Та вже у ХVІІІ столітті з Парижа в усі кінці Європи вирушили одягнуті за останньою модою не манекенниці і навіть не манекени, а ляльки.Правда,бувало це не часто – у ті часи мода трималася протягом п’яти,навіть десяти років.Та охочих, вірніше, тих, хто мав змогу вдягатися за останньою модою, було порівняно небагато.

4

Вибір джерела творчості.

У роботі, дизайнери не зупиняються ні перед чим. Будь – яке джерело надхнення, у їхніх руках перетворюється в тенденції, яскраві покази.Кожен вибирає те ,що йому найближче через, що можна виразити самого себе,свою творчу індивідуальність,своє мистецьке Я.

Моїм джерелом надхнення є Єгипет,а точніше давньоегипетська цивілізація –одна з найтриваліших в історії людства-налічує близько трьох тисячоліть.За цей період країною правили 30 династій фараонів, а самих фараонів було понад 200.

Менес, перший фараон, що згадується в історичних документах, посів трон близько 3000 років до н. е. всі фараони після нього носили або білу корону,що символізувала Верхній Єгипет, або червону, що означала Нижній Єгипет, або двоколірну, що символізувала союз двох царств.Останньою царицею Єгипту, перед завоюванням його в І ст. до н.е. римлянами, була Клеопатра. Вона походила по прямій лінії від Птолемея І,правила Єгиптом із 51 по 30 р.до н.е. і мріяла відродити Єгипет як велику імперію,яка б панувала над сусідніми народами, а це свідчить про те, що ця жінка була не тільки надзвичайно красивою але й досить відважною, розумною, жінка-лідер та людина сили волі, і власне саме такі історичні та «сильні» постаті найбільш надихають мене на створення колекцій.

5

За уявленням давніх єгиптян, намальоване або скульптурне зображення володіє такою самою силою, як і жива модель. Якщо художник додержуватиметься деяких правил, його зображення стануть надбанням вічності.

На рельєфах Давнього царства утвердилася традиція своєрідного розміщення фігури на площині. Ноги зображали в профіль, а торс розверненим, голову зазвичай розвертали в профіль, але око показували у фас. Для художників було важливо зобразити об’єкт або предмет так, щоб

його впізнавали. Портрет рідко був схожий на свій оригінал. Художники

уникали зображень фізичних вадж: зморшок, повноти і т. ін. Не цікавили їх і минущі переживання: адже зображувалася людина, звільнена від пут часу, що йде у вічність. Отже, малюнки або статуї, як правило, зображали молодих сильних і красивих людей: адже зображення залишиться навіть по смерті людини. У царстві фараонів мистецтво слугувало насамперед релігії. Цьому правилу підпорядковувались усі твори мистецтва-піраміди, храми, гробниці, настінний живопис і статуї.

Будівлі в Давньому Єгипті зводили з цегли-свинцю. Кількість кімнат і їх оздоблення залежало від багатства хазяїна. У кімнатах панувала прохолода невеличкі віконця пропускали зовсім мало сонячного проміння. Будинки заможних людей прикрашав яскравий стінний розпис. Нерідко