Вступ
План
Розділ і. Загальні засади графіки й графічного мистецтва
І.1. Історія розвитку графічного мистецтва
І.2. Поняття про графіку
І.3. Види графічного мистецтва
РОЗДІЛ ІІ. ГРАФІЧНІ ТЕХНІКИ
ІІ.1. Техніки високого друку
ІІ.2. Техніки глибокого друку
ІІІ.3. Техніки плоского друку
РОЗДІЛ ІІІ. ОПИС ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ
ІІІ.1. Метод роботи над композицією
ІІІ.2. Виконання в матеріалі
ІІІ.3. Творчий підхід
Вступ
Стародавня грецька легенда про початок мистецтва розповідає: дочка хіоського гончара, прощаючись зі своїм милим перед тим, як відпустити його на війну, і бажаючи зберегти його образ, обвела вуглем на дверях своєї хати профільний контур його голови. На сюжет цієї легенди Тарас Шевченко виконав ескіз олівцем. Профіль милого дівчина обвела лінією, по-старогрецьки цей процес називався «графо» (слово рівнозначне нашим «рисую», «пишу»). Так, залишений силует став символічним знаком…
Графічне мистецтво є одним з найдавніших серед образотворчих мистецтв. Перші контурні і силуетні зображення тварин і людей на стінах печер первісної людини були суто графічними. В прадавні часи ще печерна людина відчувала потребу відтворювати образи звірів, на яких полювала. Вона робила це на стінах польових жител примітивними прийомами ліній і плям. Так зародилися початки мистецтва, графіки, що збереглися до нашого часу. Орнаментика на побутових речах та зброї доби неоліту та бронзового віку також є зразками графічного мистецтва.
Отже, кожен народ у світі має свої історичні легенди. А однією з легенд України, пов’язаною з давньою історією, стала для ХХ століття трипільська культура, яку відкрили наприкінці ХІХ століття (першовідкривачем вважають Вікентія Хвойку). Вона була, можливо, і символом золотого віку – з його добробутом, мудрістю і справедливістю. Історія архаїчного мистецтва Трипілля хвилююче розповідає нам і, насамперед, археологам про ті славетні часи, які, на жаль, пройшли не тільки злет, але й падіння – на довгі тисячі років.
Торкаючись історії Трипільської культури, я також вирішила сприйняти світ їхнього мистецтва, змалювати у графіці їх пластичні мальовничі орнаменти, заглянути до початків розвитку цивілізації, яка розпалася і так забулася, за словами археологів, на п’ять тисяч років, про що коротко описано у ІІІ розділі.
РОЗДІЛ І.
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ГРАФІКИ Й ГРАФІЧНОГО МИСТЕЦТВА
І.1. Історія розвитку графічного мистецтва
Людина завжди прагнула до краси, знаходячи високу насолоду в творчості. Що ж до графіки, як естампа, як тиражного мистецтва, то загальновідомо, що вже стародавні єгиптяни й асирійці вирізували в дереві певні зображення і знаки, а потім відбивали їх на цеглі, посуді тощо. В давній Індії вирізували на дереві візерунки, які друкували на кольорових тканинах. На Сході ще задовго до нашої ери японцям і китайцям також було відоме вирізування на дереві. На Заході стародавні греки і римляни вживали дерев’яні печатки для поміток на предметних обладнаннях, на тваринах і рабах. Знаками зображали тварин і різні предмети оточення. Ці знаки ставали засобом порозуміння між людьми, котрі на різних континентах світу по-різному знаходили і полегшували собі шлях до цього порозуміння. До речі, цифри теж виникли з образних понять. Щоб записати поняття «2», в Індії, а також араби ставили дві горизонтальні палички одна під одною, які сполучаючись прописом, утворили теперішній знак «2». Навіть орнаменти, які сприймаємо тепер як декоративну оздобу, також служили засобом порозуміння. Таким чином, спосіб зображення лініями і штрихами дістав назву письма, тобто графіки. Однак минуло ще півтори тисячі років нашої ери, поки людство почало користуватись графікою, як засобом розмноження, тобто друкарською технікою.
Розвиваючись протягом століть графіка збагатилась найрізноманітнішими художньо-технічними прийомами, що поступово набували свого реалістичного вдосконалення. Насамперед це стосується рисунка – основи всіх видів образотворчого і декоративного мистецтва, найважливішого і неодмінного супутника всіх творів графіки.
Що ж до української графіки, то вона теж бере свій початок з глибини віків. Поява рукописної книги в Київській Русі в ХІ-ХІІ ст. дала плідний ґрунт для розвитку книжкової графіки. Художники оформлювали книги орнаментальними заставками, вигадливими заголовними літерами (ініціалами), сторінковими ілюстраціями (мініатюрами), а також численними дрібними малюнками на берегах сторінок.
Найдавнішими витворами книжкової графіки, що збереглася до нашого часу, є книги ХІ-ХІІ ст.: «Остромирове Євангеліє» (1056-1057), «Ізборник Святослава» (1073), «Трірський псалтир» (або «Кодекс Гертруди»; 1078-1087), «Юр’ївське Євангеліє» (1120-1128) та «Добрилове Євангеліє» (1164).
У способі виконання композицій поєднуються декоративні і суто графічні елементи. Скупий, сміливий рисунок виявляє лише основне, без зайвих подробиць. Зображення мають лінійно-площинний орнаментальний характер, у якому відчутний вплив народного ужиткового мистецтва.
Незважаючи на тяжкі часи боротьби українського народу з іноземними загарбниками у ХІV-ХVст., мистецтво рукописної книги все-таки не припиняло розвитку. Особливо багатою і різноманітною стає орнаментика заставок і ініціалів. Вони компонуються на основі рослинних, тератологічних (звіриних) та вигадливо сплетених геометричних елементів – плетінки.
У заголовках тексту широко вживається декоративна в’язь. Композиція заставок та ініціалів збагачується мотивами контурної плетінки, яка рисунком нагадує плетені або ткані побутові вироби. Широко вживається плетінчаста циркулярна орнаментика. Плетінки заставок часто поєднуються з елементами рослинної орнаментики, яка все частіше проникає в книжкове оздоблення. Починаючи від заставки або ініціалу, рослинний орнамент розвивається вниз по березі сторінки й обрамлює весь рукописний текст або мініатюру. Це надає сторінці ошатного вигляду й робить її оригінальним витвором книжкової графіки.
Незважаючи на те, що всередині ХVI ст. в Україні виникло книгодрукування, рукописна книга не припинила свого існування і продовжила свій розвиток навіть у ХVІІІ ст. В оздобленні рукописів художники часто використовують копії гравюр стародруків і виконують їх у техніці рисунка пером з розкольоровкою аквареллю. Колись, ще на початках