знаків. Були поширеними бовини та овиди, тварини з рогами, на пластиці зображались особливо роги. Ведмідь – мало поширений порівняно із бовинами та овидами, але є дуже виразним образом трипільської пластики. На думку археологів, образ ведмедиці прозоро натякає на символіку Великої Богині. Таким чином трипільських ведмедиць вважають ієрофанією місячної богині, або однією з іпостасей Великої Богині. Ведмідь – тварина, що належить до місячної сфери, бо подібно до того, як зникає і з’являється Місяць, ведмідь залягає у сплячку і зникає, а потім з’являється навесні.
Унікальними знахідками трипільської культури є також керамічні моделі храмів. Моделі всіх категорій – сакральні вироби, всі вони мають спільні риси, серед яких розміщення на піднесених вгору платформах, наявність ґанку, кругле вікно, вівтар навпроти входу, букранії на верху будівель або куполах печей.
ВИСНОВОК
Хто такі трипільці? Мабуть, археологи й не знайшли поки що остаточної відповіді на це питання, але зараз існує набагато більше інформації, як це було декілька десятиліть тому. Але кожна країна має свої історичні легенди, а легендою України про архаїчну історію є трипільська культура, яка і далі залишається ще для нас не зовсім розкритою таємницею зі своїми підвалинами традиційної культури, вкриті таємничими візерунками.
І якщо ще археологи не докопалися до істини, то моє бачення трипільської культури тим більше не істинне, але все-таки вкрите дивними архаїчними орнаментами, заснувавши богиню, і тримаючи на собі підвалини жертовного храму та щирої віри у світле.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Касіян В. Мистецтво графіки, К., 1960.
Каталог гравюр ХVIII-ХХ ст. з фондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. АН УРСР (Архітектура Львова). – К., 1989.
Верба І.І. Мистецтво графіки. – К., «Радянська школа», 1968.
Білоус О., Старук З. Писанки за мотивами трипільських узорів/ Народне мистецтво. – №1-2, 2001.
Запаско Я., Тсаєвич Я. Пам’ятки книжкового мистецтва. Каталог стародруків, виданих на Україні. – Книга перша (1574-1700). – Львів, 1981.
Ткачук Т., Мельник Я. Семіотичний аналіз трипільсько-кукутенських знакових систем (мальований посуд). – Ів.-Фр., «Плай», 2000.
Н.Б. Бурдо, М.Ю. Відейко. Трипільська культура. Спогади про золотий вік. – Харків, «Фоліо», 2008.
Українська графіка ХІ – поч. ХХ ст. /Альбом. – К., «Мистецтво», 1994.
В. Касіян. Мистецтво графіки. – К., 1960.
Г.Н. Логвин. З глибин. Гравюри українських стародруків ХVI-ХVIII ст. – К., «Дніпро», 1990.