Характерні особливості культури другої половини XX століття

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ПРОГРЕСУ

Після Другої світової війни відчутно прослідковуються дві основні тенденції в розвитку наукового знання з вивчен-ня культури. Продовжують існувати моделі пізнання куль-тури в філософії, філології, археології, історії, які склалися на попередньому етапі. Тут відбувається накопичення емпіричного знання і фактів, які все більше перестають вкла-датися в прості ідеологічні форми інтерпретації. В той же час розповсюджується дифузія знань про суспільство і куль-туру, яка вже є на цей час в розвинутих країнах.

Прогрес – це поступальні зміни на краще. Правда, Леві-Стросс став всесвітньо відомим завдяки теорії, за якою роз-виток людства від первіснообщинного ладу до сучасної ци-вілізації не варто вважати прогресом, тому що на відміну від нас туземцям Амазонки й сьогодні важлива не істина, а згода.

І все ж таки довгий ланцюг змін привів людину від біологічної еволюції до еволюції культури. В еволюційному кон-тексті історія культури постає як самостійна стадія універ-сального розвитку, яка сполучена з біологічними і космо-фізичнпми стадіями змін, що відбуваються. В ній доба, в яку ми живемо, поділяється на вік машин і на вік електроніки. З середини XX століття настав вік ядерної енергії.

Щоб уявити собі, з якою швидкістю розвивається нау-ково-технічний прогрес (НТП), слід згадати, що дітище ХХ століття – телефон пройшов шлях від ідеї до втілення за 56 років. Радіо подолало цю відстань вже за 35 років, радару для цього було необхідно всього 15 років, телевізору – 14, квантовим генераторам (лазеру) – 9 років, а транзистору – тільки 5 років. Перший корабель з людиною на борту був запущений у космос в 1961 році, а через 8 років люди впер-ше здійснили висадку на Місяць.

Середина 40-х років є визначальною для людства через дві події. Перша з них – це вибух двох атомних бомб над японськими містами Хіросіма і Нагасакі. Друга ж – проро-цтво про можливість прийому телепрограм по всьому сві-тові через супутники. В 60-х роках було ще одне пророцтво про те, що революція в електроніці звузить світ до масшта-бів «світового села» (Мак Любанс). Дійсно, на всіх п'яти континентах Землі сьогодні нараховується більше, ніж один мільярд телевізорів** Наслідки впливу західного телебачення Карл Поппер порів-няв з впливом батька-алкоголіка на сім'ю.

Жільбер Коен-Сеа вважав, що лавина глядацької інформації стала абсурдно надлишковою. Він справедливо передбачав, що вона в соціальному плані несе «хаос культурних рівнів», а в інди-відуальному складає «фактор психологічних порушень...» Тобто з погляду антропологічного, постає питання про умови життя розуму..

В 70-ті роки почав формуватись євроамериканський куль-турний ландшафт. Почали складатися фундаментальні уяв-лення про важливість екології. Виникла сінергетика як нау-ковий міждисциплінарний напрямок. Ця наука утвердила єдність всього сущого. Поняття конвергенції з терміну наукового стало терміном політичним. В його основу лягла ідея поступового зникнення економічних, соціальних, ідеоло-гічних відмінностей між капіталізмом і соціалізмом. Вини-кли нові стимули для розвитку методів компаративістики, які застосовуються не тільки в природничих науках, а й в мовознавстві, історії, літературознавстві, мистецтві тощо. Були винайдені комп’ютери – універсальні технічні засоби. Вони діють на основі загальних в міжнародному масштабі принципів, мов, ідеологій, що надали культурно-інтегра-ційним процесам становище таких, що самі рухаються, самі розвиваються і які зробили ці процеси незворотними.

Винахід мікропроцесорів і стрімкий ріст комп'ютериза-ції почав викликати побоювання в тих країнах, які вступили в епоху постіндустріалізації. Виявилось, – стверджує відо-мий американський публіцист О. Геніс, – що комп'ютери ведуть історію назад. Вже зараз ідеальний американський дім нагадує старовинний замок. Причина цього криється у ха-рактері НТП, який на основі телемеханіки здійснює ідею електронного котеджу, роботи надомника, що знаменує со-бою перетворення сім'ї (як це було в середньовіччі) на голов-ну ланку суспільства, коли вона водночас виступає і місцем праці, і навчання, і лазаретом, і дитячим садком.

В 1953 році молоді англійські вчені Френсіс Крік і Джеймс Вотсон в лабораторії Кембриджського університе-ту відкрили структуру молекули ДНК. Це відкриття приве-ло до бурхливого розвитку теоретичної і практичної гене-тики. Очікується, що в XXІ столітті вплив біотехнології буде незрівнянно більшим, ніж вплив енергії атому чи нових поколінь комп'ютерів. Передбачається, що біотехнологія змінить всі боки нашого життя: нашу медицину, їжу, здо-ров'я, розваги, навіть наші тіла. Зміни зачеплять все і бу-дуть незворотними. Ця наука буквально перетворить обличчя нашої планети.

Принциповим досягненням англійських вчених в дру-гій половині 90-х років XX ст. стало клонування доросло-го організму тварини класу ссавців, тобто і людини. Кло-нування – це вегетативне розмноження. В природі вегета-тивне (безстатеве) розмноження зустрічається у багатьох груп організмів – у рослин, у ракоподібних. А клонуван-ня людини – це вирощування людини з окремої клітини. Клонування дорослих організмів – могутній двигун роз-витку біологічних досліджень.

Головною науковою сенсацією кінця XX століття вважа-ється розшифровка генома людини** Геном — карта всіх генів людини.. Розгадка генетичного коду, в якому зберігається вся інформація про організм лю-дини і його функціонування, виводить медицину на новий рівень розвитку. Тепер з'являється реальна можливість пе-ремогти практично всі відомі захворювання людини, а їх іс-нує понад 25 тисяч.

В еволюційному контексті історія культури постає як са-мостійна стадія універсального розвитку, що сполучена з біологічними і космофізичними стадіями змін, які відбува-ються.

СОЦІАЛЬНІ І ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (НТР)

В історії людства НТР є третьою революцією в продук-тивних силах суспільства. Першою були неолітична (сільсь-когосподарська), коли людина перейшла від збиральницької діяльності до виробляючої. Тобто вона