перестала тільки збирати їжу, а почала її виробляти. Друга – промислова революція, що почалася наприкінці XVIII століття в Англії і закінчилась поки що тільки в індустріальних країнах. Ця ре-волюція привела до переміщення діяльності людини із сіль-ського господарства в промисловість. Інакше кажучи, лю-дина перейшла від виробництва продуктів до виробництва речей. НТР в продуктивних силах веде від виробництва ре-чей до виробництва інформації.
Всесвітня за своїм впливом на долю людства НТР розгор-тається все ж таки як процес місцевого характеру. НТР охо-пило поки ще лише розвинуті країни світу, в яких мешкає менше чверті населення Землі. Решта населення – дві тре-тини живуть в країнах, які називаються слаборозвинутими, чи країнами, що розвиваються. Соціолог їх назвав би краї-нами «традиційної культури». Прибуток на душу населення в розвинутих країнах в 15-17 разів вищий, ніж в країнах сла-борозвинутих. Навіть в таких країнах, як Непал, що не по-терпіли від колоніального гніту, становище мало чим відрізняється під становища в колишніх колоніях і залежних кра-їнах. Більш того, економічна статистика показує, що ще дві-сті років тому світ був в економічному відношенні однорід-ним. Отже, розкол відбувся за рахунок використання наукових знань. А якщо не вжити заходів, то відстань між бід-ними країнами Сходу і заможними країнами Заходу буде рости і створить загрозу світові. Причому ще десять-п'ятнадцять років тому допомога слаборозвинутим країнам роз-глядалася в економічних, а не в культурних термінах.
На думку нідерландського еколога Етьєна Фермеерса, сили, які рухають нашу світову систему вперед, генерують внутрішні суперечності: а) позитивно оцінена уніфікація світу нерозривно зв'язана з прагненням споживання, яке не відповідає вимогам довкілля. Наприклад, світові запаси нафти, яка сьогодні є ледве чи не основним видом палива, вичерпаються через 90-100 років; б) зростаючій ідеї прин-ципової рівноправності протистоїть велика фактична не-рівноправність реального задоволення потреб. А все це ра-зом спроможне спричинити вибухову ситуацію.
Серед ознак системи «наука, технологія, капіталізм» (НТК), що здійснює експансію на довкілля, знаходяться і лопаткові рушійні сили, які ще більше сприяють руйнуван-ню природи. Першою з них є сучасна мораль та ментальність споживання у розвинених промислових країнах. Саме в них стимулююеться прагнення до різноманітності їжі, напоїв, одягу; прагнення все більшого комфорту, цікавих подоро-жей, предметів розкошу та інших ознак високого соціаль-ного становища. Недарма в 60-х роках соціологи Західної Європи назвали свої країни «суспільством споживання». А це призвело до появи другої рушійної сили – тенденції про-мислових підприємств відтворювати самих себе та розши-рюватися.
Третя рушійна сила спричинена відставанням країн, що розвиваються. Процес уніфікації та принципи рівноправ-ності викликали бажання покласти цьому край. Заклики сповільнити розвиток науки, технології, капіталізму важко обгрунтувати: адже бідні країни не хочуть бути бідними, а багаті не можуть їм заборонити прагнути добробуту, від яко-го й самі відмовлятися не збираються. Та якщо з злиднями буде покінчено, то і перша, і друга рушійні сили продовжу-вати муть діяти.
Неослабною залишається дія четвертої рушійної сили. Якби людству вдалося за допомогою величезних коштів впродовж 80-100 років забезпечити всім однаково високий рівень життя, то виявилося б, що з цього нічого не вийш-ло, тому що населення Землі на цей час зросте вдвічі. Де ж вихід?
ПЕРЕОРІЄНТАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ СУСПІЛЬНИХ НАУК НА ПРОБЛЕМИ ЛЮДИНИ
Сьогодні є три групи проблем НТП. І всі вони в центрі уваги ставлять людину. По-перше, це дослідження тенден-цій розвитку науки, що ведуть до принципових змін техно-логій. Друга група проблем пов'язана безпосередньо із гу-маністичним змістом НТП. Мається на увазі усвідомлення буття людини в сучасному складному світі. Мова йде також і про соціально-економічний і культурний зміст нових тех-нологій. Третя група – це екологічна проблема НТП. Збе-реження довкілля, гармонія зв'язків людини і природи – обов'язкова умова розвитку цивілізації людства.
На Заході суспільствознавців ділять за їх відношенням до цінностей постіндустріального суспільства. До першого розряду відносяться «технофіли щасливі» (люблячі техніку). Вони вірять, що комп'ютеризація принесе гармонію і щас-тя. «Технофіли стурбовані» хоч і не дуже цьому вірять, та все ж сподіваються на гуманізацію НТП. Навпаки, «техно-фобії» (ті, що ненавидять техніку) вважають, що, йдучи в ногу з НТП, цивілізація прямує до загибелі.
ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ
Численні народознавчі та етнологічні дослідження, про-ведені на початку XX століття, стали основою для виділен-ня антропології** Антропологія – в даному випадку як сукупність наук про людину. Як стверджує К. К. М. Клакхон, антропологія стала нау-кою про подібності і відмінності між людьми. Йому видніше.. В США її називають культурною антро-пологією, в Англії – соціальною, в Німеччині – філософсько-релігійною антропологією. У Франції під впливом ідей К. Леві-Стросса виник напрямок структурної антрополо-гії, який використовує при аналізі культури старих чи но-вих цивілізацій метоли структурної лінгвістики.
Остаточно філософська антропологія склалася в ФРН після Другої світової війни. Одним із найвидатніших її представників був А. Гелен. В основі філософської антро-пології А. Гелена лежить біологічний підхід. А. Гелен взяв участь у розробці проблем «індустріального суспільства». У книзі «Душа в епоху техніки» А. Гелен створив таку тео-рію, яка б допомогла зрозуміти сучасну людину. Особли-вістю людини як біологічної істоти є її безпомічність і без-захисність, – вважає Гелен. Тому суттю історії людства є прагнення до подолання цих недоліків. Це прагнення ро-бить людину активною.
Культурантропологи із США б'ють тривогу з приводу по-рушення психологічної рівноваги особи і розкладу культу-ри Заходу. Так, К. К. М. Клакхон зауважує, що велике зна-чення матеріальних речей в американській культурі і вели-чезний успіх фізичних наук привели до відпливу кращих умів в