ДИПЛОМНА РОБОТА

з фаху „Хорове диригування”

„ Гей видно село ” обр. М. Колеси

Аналіз хорової партитури.

Укр.нар. пісня „ Гей видно село ” – обробка М.Ф. Колеси

I – Літературно-художній та стилістичний аналіз

Нарід Західної України здавна любив хоровий спів. Хори, як найбільш демократичний жанр, посідали провідне місце в творчості композиторів минулого. Продовжуючи кращі традиції своїх попередників і відповідаючи на запити виконавських колективів і широких мас слухачів композитори Львівщини велику увагу приділяють хоровій творчості.

Поряд з фортепіанними, симфонічними та вокальними творами хори займають значне місце і у творчості Миколи Колеси – видатного музично-громадського діяча, диригента, академіка, який все своє творче життя присвятив розвиткові музичного мистецтва на Львівщині та на Україні, заклавши наукову основу такому предмету як техніка диригування, чим надав право пропагувати по цілому світі „ Львівську школу диригування ”, випустивши цілу плеяду визначних диригентів, серед яких сіяє зіркою ім”я Степана Турчака, справу якого продовжують наші молоді диригенти.

Народився М.Колеса 6 грудня 1903р.в м. Самборі Львівської обл. Творчий шлях композитора, викладача та диригента розпочався в кінці 20-х років, коли він жив в Празі, де вчився до 1931р. спочатку в Університеті, потім в консерваторії та школі вищої майстерності. В ці роки молодий композитор пише хорові твори на тексти українських письменників серед яких є імена не тільки Лесі Українки, М.Шашкевича, а й поетів сучасників.

Велике значення у формуванні власного стилю М.Колеси мала обробка народних пісень. Професійним ставленням до фольклору композитор зобов’язаний не тільки традиціям укр.. класиків (особливо М. Леонтовича ), а найбільше завітам свого батька – видатного вченого-фольклориста і композитора Філарета Михайловича Колеси. У 30-ті роки Микола Колеса обробив для хору 65 народних пісень з різних місцевостей Галичини, Лемківщини, Гуцульщини, Волині та Полісся.

Для оригінальних хорових творів М.Колеси характерні близькість до фольклору, ясність і чіткість музичної думки.

Увагу композитора завжди привертали тексти сповнені важливих думок, гуманізму, життєствердження. Серед його творів того періода такі як : „Ой зелена Буковина”, „Молодіжна”, „Ой у горах у Карпатах”

Музична мова хорових творів М.Колесси відбиває творчі шукання композитора, його наполегливу працю над виразністю та доступністю своїх творів. М. Колеса звертається до інтонацій різних пісемних жанрів: думи, наспівної ліричної пісні, веснянки, жвавої коломийки тощо.

Різноманітні за фактурою хори М, Колесси звучать на різних конкурсах, фестонах в різних концертних залах та учбових аудиторіях.

Микола Колеса ніколи не стояв осторонь від музично-громадського життя країни. Організатор та диригент численних виступів симфонічного оркестру Львівської філармонії та оркестру консерваторії перед глядачами, він ніс музичну культуру в широкі народні маси.

Серед його хорів слід назвати: („Гей видно село”, „Плотарі”, „Вівчар”, „Дума про Переяславську Раду”, „ Кам’яний сон”.)

М.Колесса – автор багатьох симфонічних та фортепіанних пєс.

Він намагався менше послуговуватися готовими продуктами народної пісні, а твори в народнім дусі. Особливе зацікавлення він проявив до гуцульського та лемківського фольклору.

Серед його творів треба назвати для фортепіано: „Дрібнички”, „Скерцо Пасакалія і фуга” „Гуцульська сюїта” та варіації для оркестру солові пісні (лемківські), хорові твори – оригінальні та обробки народних пісень.

„В гаю зелененькім” , „Гей видно село” , „Черевички” , „Вулиця”

Хорова обробка «Гей, видно село» належить до творів наближених до Народної творчості, які відображають події, пов’язані з військовими діями стрільців.

Поезія стрілецького життя . Окремим характером відзначається поезія стрілецького життя. Великий ідейний зрив, що завів світ української молоді в 1914році у ряди українських січових стрільців і порозсипував його по полях битв, збудив стрілецьку в якій знайшла вираз збірна психологія українського стрілецтва виявилася його почування, його надії, його розчарування та відбилися особисті переживання окремих стрільців. Творчість УСС – ів залишила великий слід в українській літературі і в українському мистецтві.

Стрілецька поезія відтворювала образ стрілецького життя. Поєзії стрільців що постали під впливом настроїв переживань на фроні, нагадують своєю ґенезою твори усної народної поезії. Стрілецькі пісні відразу перейшли в уста народу, і стали його власністю.

З поміж тих пісень здобули собі широкий розголос « Ой, у лузі Червона калина » Степана Чернецького , «Ой видно село, широке село під горою» Лева Лепкого, «Ой упав стрілець» Михайла Гайворонського, Із жартівливих пісень – Лева Лепкого «бо війна війною», з любовних – М.Гайворонського «Їхав козак на війноньку». Р. Купчинського – «Човен хитається серед води», «Зажурились галичанки» Після переходу за Збруч Українських Січових стрільців у 1919році постала пісняр Купчинського «Ой, та зажурились». На полі стрілецької пісенної творчості вабилися в першу чергу Роман Купчинський і Лев Лепкий.

За останніми відомостями та дослідами музикознавців саме Левкові Лепкому належать авторство слів та музики пісні «Гей видно село» (Передмова «до збірки хорових творів Миколи Колесси» . видавництво «Музична Україна, 2005рік. Автор Н. Величко - доцент Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського, заслужений працівник культури України)

Раніше авторство „Купчинського, братів Лепких, Гайворонського та інших, співців стрілецької тематики замовчувалась а всі ці пісні, які збереглися укр.. народом, вважалися народними. В них замінювали етичний текст на більш „Зручний” для того часу тільки в період отримання Україною незалежності створились умови для розкриття таємниць пісенно-поетичної скарбниці „стрілецької” творчості.

Текс пісні змальовує картину маршового походу стрілецького війська через село. Жвавий, веселий характер закладений у тексті повністю відповідає його музичному відтворенню. Поетичний сюжет становить два куплети (