Гей, видно село, широке село під горою

Гей там іде військо, стрілецькеє військо до бою, до бою

Іде, іде військо крізь широке поле,

Хлопці ж бо то, хлопці як соколи.

Приспів

Ха-ха, ха-ха, ха-ха-ха-ха-ха-ха - Гей

Дівчино, рибчино, чорнобривко моя

Вийди, вийди подивися чим скорше до вікна

Хлопці ж бо то, хлопці як соколи

Гей, видно село, широке село під горою

Гей там іде військо стрілецькеє військо до бою, до бою

А хто піде з нами буде славу мати

Ми йдем за свободу воювати

Приспів

II – Музично-теоретичний аналіз

Як і більшість народних пісень, твір „Гей видно село” написаний у куплетній формі, яка поділяється на заспів та приспів.

М.Колесса обєднав частини твору своєрідною композицією, яка змальовує наступовий прихід та відхід стрілецького війська.

Вступ Заспів Приспів Заспів

А – (I речення) + В (II речення) С+В1 А1

Таким чином ми стримуємо своєрідну куплетну форму свобідного інтонаційного розгортання з елементами три частинної форми, у якій твір обрамлений однаковим музичним матеріалом. (А та А1 – I речення з заспіву.) Цим досягається враження скороченої „репризи з кодою”

За мелодичним викладом у Заспіві намічаються два різні речення – за ладовим забарвленням (d – F dur ),мелодикою її розвитком та характером moll

I речення – здалека чути маршування війська (А)

II речення – Мажорно звучить маршова тема впевнено, переможно.

Приспів – використовує веселу жартівливу тему танцювального характеру з його особливою ритмікою, мелодико ладовим викладом. В його останній фразі використовується музичний матеріал „Заспіву” (його II речення(т.25-37)

Мелодичний виклад твору

Розпочинається твір мотивами басової партії, які своїм квартовим стрибком , специфічним ритмом та постійною артикуляцією „рум, рум” імітують маршову ходу війська

Розмір твору – 2/4

Басова партія зберігає виконання „рум” аж до останньої фрази заспіву(т.32)

На фоні цього звучання „ostinato” звучить здалека тема тенора(т.5)

яка є варіантом основної теми сопран, яка буде звучати від такту №9

Тут М.Колесса застосував поліфонічний засіб зміни теми тенора, який за ритмом та інтонацією має назву ритмічного збільшення

Послідуючий канон тенора та альта (т.5, т.7) .Інтонаційна зміна в останній фразі (т.24) висхідним мотивом переходить на активно-маршову, нову тему мажорного звучання.

Широкі стрибки сполучені з плавністю голосоведіння створюють контрасне звучання поміж реченнями періода сприяють досягненню враження поступового розгортання звучання, якого потребує „заспів”

Мелодія „Приспіву” носить танцювально-жартівливий характер. Початкова фраза „ха-ха” з її перегуками, сміхом, різким акцентом на другій долі(т.4) готує синкоповано-пунктирну, танцювальну тему

яка відображає веселу вдачу стрільців, які вміють не тільки добре воювати, але і вдало дотепно жартувати.

Невелика інтонаційна зв’язка імітуючи кроки зв’язує подвійне звучання „Приспіву” з другим куплетом, який без змін повторює музичний виклад

Особливості куплетної форми полягають в тому, що за рахунок змін в поетичному тексті створюються можливості для розгортання сюжету за рахунок розвитку посилення динамічно-драматургійних виконавських засобів – динаміки, артикуляції, дикції...

В цьому творі жанр маршової пісні вимагає сталого рівного руху метро-ритміки, без сповільнень та прискорень, тобто без агогічних змін.

Поступовість динамічного розвитку повинна здійснюватись від самого початку, аж до кульмінаційного звучання, яке розпочинає своє поступове < від фрази А хто піде з нами, буде славу мати(т.25) аж до напруженого, героїчного звучання найвищого мотиву Ми йдем за свободу воювати. (т.50-55)

Репризне повторення цієї фрази повинно бути більш яскравим, ніж його попереднє проведення (т.50-59). Закінчення „Приспіву” зі зв’язкою маршового кроку (т.58-59) на зменшеній динаміці > повертає звучання на „Заспів”, який відіграє роль своєрідної репризи(т.60-78 + кода т.79-84)

Військо тільки перейшло через село і пішло далі, виборювати свободу.

Ось таку жанрову сцену створив Микола Колеса, взявши за основу просту мелодію Л.Лепкого, яка стала побутовою у народі, як його власна.

Як вже відмічалось раніше, всі засоби музичної виразності відповідають жанровим особливостям похідного маршу – темп, метро-ритміка, мелодика, фактура, гармонія... та сама музична форма куплетно-тричастинності, яка створює враження приходу та відходу війська.

Метро-ритміка, розмір, темп маршу вказують на ці жанрові особливості.

Ритміка – ostinato „рум, рум” басової партії (т.1-31, 58-59, 60-84)

на фоні якої звучить плавна, похідна пісня сопран підтримує загальний рух всіх останніх голосів, які зберігають загальний настрій твору.

У „Приспіві” ритміка голосів дещо змінена. Тут композитор використовує з-за тактові „перегуки” ха-ха! синкопи при загальному акордовому звучанню всього хору, які мають танцювальний характер.

Широке використання різних видів ритміки – з-за тактової синкопованої та пунктирної ( ) створюють звуково-жанровий контрас поміж маршовим „Заспівом” та „Танцювальним” Приспівом. Закінчується твір маршовим ритмом, який поступово зменшує своє звучання ніби зникає за селом спів та крок стрілецького війська.

Ладо тональний план пов’язаний також з контрасним співставленням „Заспіву” – маршу та „Приспіву” – танцю.

Система паралельних тональностей d – F dur повністю співпадає з драматургійним розвитком твору, який розгортається на протязі куплета з врахуванням поетичного тексту.

Початок твору, та фраза де тільки починається експозиція сюжету, звучить в тональності мінора (d- т.1-24? 58-59), а фрази героїчного звучання в мажорі(F dur) (т.25-57)

Гармонізація мелодії майстерно впроваджується у фактурний виклад, який є здобутком, індивідуальними рисами стилю М.Колесси, які характерні винахідливістю застосуванням колористичних можливостей співзвуч.

Слід відмітити гармонізацію фону середніх голосів, де паралельні співзвуччя секста-терція, натуральної домінанти. VI ступені створюють прозоре, колористичне порожнє звучання. т.5-21

Сполучаючи звучання ostinato зі збільшеним контрапунктом теми (тенор, альт т.5-24) та основною мелодією сопран у Заспіві, композитор створює картину поступовості збільшення звучання, чим розширює, поглиблює можливості куплетної форми.

В акордових побудовах мелодія гармонізується за класичними законами, різними функціями тоніки, Домінанти, нат. Субдомінанти, III та II ступеней.

Неповторність