Партія сопран звучить у високій і не дуже зручній текстурі, хоча ці звуки другої октави (мі, фа, соль) мають бути у робочому діапазо-ні партії.

Партія альта звучить у середній вигідній для партії теситурі. Тому можна краще домогтися правильного використання регістрів та чистоти інтонування.

При правильному використанні регістрів можна добитися хоро-шого, не форсованого звуку.

Інтонаційний стрій складний, він звязании з інтервалом м2, яка потребує підвищення верхнього звуку.

Використовуючи правильно регістри хорових партій, теситурні можливості ми доб'ємося інтонування, а отже, вірного строю (ме-лодичного та гармонічного). Неабияке значення займає ансамбль хору - художня єдність, повна узгодженість усіх компонентів хорово-го звучання. Обов'язковою умовою є кількісна та якісна рівновага голосів у партіях. У творі "Stabat Mather" ансамбль буде природнім, якщо регістри кожної хорової партії використовують в належних те-ситурних умовах. Динамічний ансамбль не є суперечливим. В окре-мих місцях, які звучать голосніше у високій теситурі, використовується головний регістр. Тут відчувається драматизм насичене заба-рвлення звуку. При співі на тихій динаміці ("р", "рр") маємо низький або середній регістри, теситура вигідна, хоча для S партії трохи висока.

Ритмічний ансамбль не є складним. Диригент повинен окремо х партіями відпрацювати затруднені ритмічні місця: відтворити ритмічний малюнок методом проплексування, простукуванням; співати у повільному темпі.

Кожна зорова партія характеризується своїми тембровими осо-бливостями, але в загальному ансамблі вони повинні підпорядкову-ватися один одному, створювати єдине забарвлення.

Важливе місце у хоровому співі займає дикція, адже музика і слово в творчій єдності розкривають художній зміст твору. Дикція повинна бути чіткою та виразною. Одним із важливих компонентів співу є наголос. Найкраще вокальне звучання при чіткій дикції збері-гається тоді, коли приголосні звуки відносяться до наступного скла-ду:

"ju - xtra, pe-ndebat"

Слід звернути увагу на вимову голосних: особливого округлення потребує голосна "є" "о", "а". Всі звуки повинні бути прикриті та ви-конуватись в правильній позиції. Працюючи на відшліфовуванням дикції диригент повинен використовувати короткі вправи: читати ра-зом слова твору, виголошувати тексти в заданому ритмі.

Культура звуку залежить також від різних форм звуковедення. Однією з них є Legato (зв'язно, злито), яке використовується у тво-рі. Мається на увазі плавний, рівний перехід від звуку до звуку, ви-разне, пластичне відтворення музичних структур. Працювати над Legato слід у помірному темпі, без великої звукової насиченості, з елементами співу із закритим ротом або на голосні.

Дихання - основа співу. Дихання у вторі обумовлюється цензу-рами. Повільний темп виконання зумовлює потребу у добром лан-цюговому диханні. У творі спостерігається одночасне взяття дихан-ня у всього хору на паузах. Основою є ланцюгове дихання, що сприяє утворенню єдиної лінії звучання, нерозривності мелодії, фрази. Слід використовувати реберно-діафрагматичний спосіб ди-хання (змішаний), він є більш активним та глибоким. Щоб добитися і навчити співаків правильно користуватися ланцюговим диханням, диригент використовує спеціальні вправи: спів гами без пауз та це-зур, змінювання дихання в середині ноти та інш.

У вторі використовується м'яка атака звуку (при спокійних, ліри-чних епізодах, при виконанні на "рр" та "р"), а також тверда, що спостерігається при співі на голосній динаміці. Важливе місце серед елементів хорової звучності займає вміння хору співати з нюан-сами, тобто з різною силою звучання окремих місць твору. Навик співу з нюансами, тісно пов'язаний з диханням. У творі "Stabat mather" в основному тиха динаміка тому слід звертати увагу на ак-тивне дихання і чітку вимову тексту при співі на "р".

Для удосконалення навиків співу з нюансами потрібно викорис-товувати різні справи: посилення (<crese) та послаблення (>dim) на одному звуці, декількох звуках. Підкреслюючи задум епохи, компо-зитор не зазначив посилення чи послаблення звучності, тому нюан-сування залежить від інтерпретації диригента.

ВИКОНАВСЬКИЙ АНАЛІЗ

Музика живе тоді, коли її виконують і слухають. Відповідальні; будь-якого виконавця визначається тим що він виступає як посере-дник між композитором та слухачем, знаходиться в центрі ланцюга:

"твір - виконання - сприймання"

Тому виконання повинно бути найкраще. А для цього важливо передати всі виконавські компоненти:

- темп;

- алогічні зміни;

- фразування;

- кульмінація;

- динаміка;

- характер;

- звуковедення.

Темп. Єдність художнього трактування, правильність розкриття художнього образу вимагають визначення потрібного темпу вико нання твору. Якщо виконавець вибере вдалий темп, то можна вва-жати, що він значною мірою заволодів художнім образом. Компози-тор зазначив темп Grave - важко. Трактуємо цю позначку як повіль-ний темп, важкого характеру. Аналогічних змін у темпі не зазначено, все залежить від інтерпретації твору диригентом.

Динаміка є важливим засобом у створенні художнього образу і подачі слухачеві твору. Вона ще є створенням до форми твору як єдиного цілого. Композитор не зазначає сильних динамічних змін.

Зустрічається в хорі лише "р", а от у супроводі раптове "f і "р". Тиха динаміка створюється на прикритому звуці, цей відтінок пови-нен справити враження мольби, прохання, жалю. Слід дотримува-тись позначок композитора. Для створення художнього образу.

Фразування. Музична мова підлягає певним законам розчлену-вання. З ними пов'язані поняття музичного мотиву, фрази, речення. В музиці співзвуччя не сприймаються ізольовано, а в злитті їх в ін-тонації та реченні, або ж фрази. Фраза утримує в собі декілька мо-тивів. В структурному відношенні об'єднані фрази розділені між собою цезурами. Фразування - логічне осмислення виконання музич-ної фрази (в основному за допомогою динаміки). Фразування - прояв виконавської творчості.

Синтаксис вокальної мелодії керується диханням, тому великого значення слід надати паузам і цезурам, які слід витримувати.

Але все це, для того, щоб твір сприймався належним чином, виконавець повинен не захоплюватись (занадто) засобами музичної виразності, а дотримуватися:

- ремарок композитора;

- стилю, що є дуже