Рис. 1. План фундаментів ротонди

святого пророка Іллі.

(За М. Каргером).

В результаті зафіксовано контур плану фундаменту пілястри на південно – західній ділянці південної стіни нави у місці прилягання до неї притвору , причому підтверджено висновок М. Каргера про одночасне закладання цих ділянок фундаменту.

2.ОПИС ОБ’ЄКТУ

Церква св. пр. Іллі є ротондою з апсидою зі сходу та прямокутним притвором з заходу . Загальна довжина будівлі (по зовнішньому контуру фундаменту ) становить 20.3 м (19.75 м за Й. Пеленським , ширина – близько 10 м, внутрішній діаметр ротонди – 5.9 м, зовнішній -9.5 м . Ширина фундаментного муру коливається в межах від 1.1 до 2.2 м: 1.1 м – ширина фундаменту апсиди. А 2.2 м – ширина фундаменту західного притвору (рис .1 ).

Підошва фундаменту залягає на глибині близько 1.3 м від денної поверхні. Дно фундаментного рову апсиди лежить на 15 см вище , ніж у ротондо вій частині , а фундамент західного притвору , навпаки , трохи заглиблений через те, що рівень материка під західною ділянкою храму спадає. Фундамент під західними кутами церкви лежить на глибині 1.7 м від денної поверхні . Фундаменти церкви складені з дрібного річкового каменю та окришин вапняку на будівельній заправі , до якої додається галька , битий вапняк та деревне вугілля . Судячи з віднайдених уламків та збережених блоків , досліджених у пивницях Митрополитних палат в с. Крилосі ,стіни церкви св. пр. Іллі були зведені з акуратно тесаних вапнякових блоків в характерній для галицької архітектурної школи техніці мурування “opus emplectum” . Про те , що храм був перекритий склепіннями, свідчить опис монастиря о. О. Земкевичем.

3.ДАТУВАННЯ ОБ’ЄКТУ

Як вказує А. Петрушевич , церква Іллі збудована , правдоподібно , не пізніше першої половини 18 ст. Й. Пеленський дає широке визначення часу постання храму – княжа доба .Я. Пастернак , опираючись на думку В. Антоновича , відносить час будівництва Іллінської церкви до часу не раніше 18 ст. , В . Січинський відносить її побудову до 12-18ст.

О. Іоаннісян вважає, що саме з Угорщиною пов’язана поява в галицькій архітектурі другої половини 12 ст. таких чисто романських типів храмів , як ротонди та квадрифолії , що належить до того типу храмів . котрий отримав широке розповсюдження в архітектурі Угорщини в 11-13 ст. Тут ( в Галичі ) вони будувалися для православного замовника і були , швидше за все храми приміських княжих монастирів .

Можливо , що фундатором цього монастиря був відомий з літопису (згаданий під 1206 та 1208 роками ) боярин Ілля Шепанович. Частково підтвердити це припущення може топоніміка: урочище Прокалиїв сад межує з урочищем Убіч , до якого прилягає урочище Штепанівка зі слідами двох рядів оборонних валів та складною системою з’їздів у долину Мозолевого потоку . Хоча городище не є чітко продатованим , цілком ймовірно , що назва самого урочища може бути пов’язана з іменем вищеназваного боярина .

Єдиним документом , що вказує на дату побудови церкви , є опис монастиря, складений 10 жовтня 1749р. консультантом ЧСВВ Олександром Земкевичем . Датування ним храму 1071 роком дає підстави по – новому глянути на проблему датування пам’ятки . Така рання дата була б привабливою з огляду на можливість появи християнського храму на терені Давнього Галича ще в кінці 11ст . Однак В. Вуйцика , автора цього опису , не покидає дещиця сумніву у стовідсотковій достовірності цієї документальної інформації . Отже , навіть документальні матеріали не вносять повної ясності у проблему визначення дати побудови церкви св. пр. Іллі ,датуючи досить широкі межі: між 1071р. та 18 ст. Водночас архітектурно – археологічні матеріали дають підстави для датування церкви рубежем 12 – 13ст.(або й другої половини 12ст.). Лише подальші детальні археологічні дослідження території самого монастиря зможуть звузити хронологічні рамки часу побудови церкви.

4.УЯВА ПРО ПЕРВІСНИЙ ВИГЛЯД ХРАМУ.СПОСОБИ ГРАФІЧНОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ.

Як зазначив Й. Пеленський , церква св. пр. Іллі відзначалася цікавою з-поміж галицьких будівель конструкцією і належала до дещо іншого , ніж традиційні чотиристопні храми , типу . Дві ротонди у плані , з прямокутним приміщенням з заходу , проявлялися на фасадах наступним чином : центральна ротонда була більша і вища і накрита куполом ( копулою ) . тоді як менша зі сходу була апсидою , а прямокутне приміщення з заходу творило передосіння ( притвір – nartex ). Будівельні матеріали , добуті під час розкопок з руїн , дають на його думку . підстави вважати ,що вся будівля всередині була перекрита склепіннями.

Спроба інтерпретації об’єму храму зроблена й О. Іоаннісяном , який , хоча не подає зображення ймовірного вигляду Іллінської церкви , але наводить зображення храмів , що , на його думку, є її аналогами : церква св. Юрія в Ржіпі та св. Прокопа в Стшельні . Ним вперше за акцентовано композицію : вежа , центральна ротонда , низька апсида .