Побудова плану храму базується на осьовій композиції . Притаманне споруді зміщення осі притвору та осі центральної частини апсиди церкви – характерна особливість європейської середньовічної церковної архітектури. Основним модулем побудови плану фундаментів можна вважати внутрішній радіус центральної нави – ротонди ( 6.0 м),що задає зовнішній радіус апсиди та внутрішню ширину західного притвору ( рис.6: а). Різна товщина та глибина закладання фундаментних мурів , як було зазначено вище , зумовлена різною висотою об’ємів церкви : апсиди з бемою , храму вірних та вежі . Товщина стін становила . відповідно , 0.93 , 1.24 та 1.55 м, що вписується в параметри візантійської гірничої системи ( рис.6:б).

Оскільки по зовнішньому контуру фундаментів ротонди та апсиди зафіксовано виступи під пілястри або характерні потовщення мурів , можна припустити , що площина стін храму була розбита лізенами або півколонками, розташування яких відповідало виступам пілястр . Як відомо , всередині храм був перекритий склепіннями , однак невстановленим залишається їх конструктивне вирішення . Очевидно , що апсида була перекрита півсфер ним склепінням – конхою , бема – бочковим склепінням . Перекриття ротонди куполом не викладає сумнівів , однак наявність виступів під пілястри та датування храму рубежем 12-13 ст.

Рис.6:а)композиційний аналіз плану ротонди пророка Іллі; б) план ротонд (Графічна реконструкція Ю. Диби, В. Іїетрика та Р. Франківа).

Рис.7. Повздозній перетин ротонди святого пророка Іллі .( Графічна реконструкція Ю. Диба , В. Петрика Р . Франків ).

наявність ребер – нервюр на його внутрішній поверхні , що опиралися на кронштейни, які виступали з гладкої поверхні стін. Іконографічні зображення засвідчують наявність заломів зі світловим ліхтарем над центральною частиною церкви , що мало б передбачати висотне розкриття внутрішнього простору у ” храмі вірних ”. Однак , поки що не віднайдено аналогів такого конструктивного вирішення у реальних об’єктах зазначеного періоду , тому влаштування конструкцій перекриття ротонди залишається під питанням . Західна вежа могла виконувати функцію притвору ( бабинця ) з хорами на другому ярусі та дзвіницею на третьому , а також використовуватися в оборонних цілях . До притвору входили з заходу ,

Рис. 8. Південний фасад ротонди святого пророка Іллі. (Графічна реконструкція Ю. Диби, В. Пстрнка та Р. Франківа).

в південній стіні мали б бути влаштовані сходи на хори , а до самого храму вів широкий вхід , перекритий півциркульною аркою . Склепіння вежі були , очевидно , хрестовими , причому східна другого ярусу вежі в місці виходу хорів до внутрішнього простору храмів опиралися на широке аркове склепіння , на що вказує відсутність східної стрічки фундаменту вежі , вираженої лише виступами під пілястри . стіни вежі потоншувалися на кожному ярусі , що підтверджується як іконографічними зображеннями, так і зразками європейського середньовічного будівництва ( рис .7 ).

Елементи архітектурного декору храму ,віднайдені в ході археологічних досліджень, вказують на приналежність споруди до галицької архітектурної школи 12-13 ст. По периметру стін йшов розвинений цоколь , близький до збереженого в церкві св. Пантелеймона ( фрагмент бази цоколя церкви св. Іллі знайдено в ході розвідних обстежень пам’ятки ). Багато декоровані архівольти перспективних порталів дають підстави припускати наявність розвиненого профілювання карнизів , опертих на арковий пояс з поребриком , що підтверджується іконографічними матеріалами . На підставі аналізу планувальних , конструктивних та декоративних елементів даної пам’ятки , подаємо спробу графічної реконструкції , що , на нашу думку , на даному етапі досліджень є найбільш близькою до реального вигляду церкви святого пророка Іллі у княжому Галичі станом на 13 ст. (рис . 8, 9, 10).

Рис. 9. Фасали рогшіди пророка Іллі: а) західний; 6) східний. (Графічна реконструкція Ю. Диби, В. Петрика та Р. Фрапківа).

Рис. 10. Перспективне зображення ротонди святого пророка Іллі. (Графічна реконструкція Ю. Диби, В. Петрика та Р. Франківа).

Список використаної літератури:

1.Духовноё завещаниё Й. Шумлянського ,єпископа Львовського , Галицького и администратора Киевськой митрополит.- Львов, 12 ноибря 1707. ' ' Науковий сйорник Галицко-Русской Матиіш. -Львов, !86'8. Вмпукс 1-2. -С.93

2.Вуййцик.В.С. Про час зведення монастирської церкви св. Іллі у давньому

Галичі /Лавра. -Львів, 1999. - №2. - С.48.

3.Пастернак Я. Старий Галич – археологічні досліди 1852-1943рроків Краків - Львів, 1944 .-С.21.
4.Вуйцик .В.С. Про час зведення монастирської церкви св. Іллі. - С.47-48.

5.Петрушевич А.С. Историчсское изцестіс о церкви св. Пантелеймона. - Львов, 1881. -
С.12.

6. Реіегїзкі і. Наіісг \у йгіеіасЬ згіикі.- 5.82

7. Оьсзд археологичиой комисіи ві) Гііличі. / / Слово,- Львів, 1883.- 4.80.

8. Згагапіеи'ісг 1. О гегиІіаіасЬ ргагикітоап агсііеоіооісгпусії «' окоіісу Наіісга у\г г. 1884 і і N
1*6», 1886.-5.7.

9. Каргср М.К. Основньїе итоги исследований Галича. //' КСИА. - 1960.- Вьіп.81.- С.

10. Реїспвкі 3. Наіісг № сігіфсп згіикі... - 3. 80, Гщ. 52.

11. Каргер М.К. Основньїе итоги исследований... - С.7112. Згагате\уіс2 І. О гетиііаіасЬ... - 3.74.

13. Вуйцик В.С. Про час зведення монастирської церкви св. Іллі... - С.48.

14. Петрушевич А. С. Историческое известіе о церкви св. Пантелеймона.. - С.12;
Пастернак Я. Старий Галич... - С.127; Січинський В. Ротонди в Україні... - С. 14.

15. Иоаннисян О. Основньїе зтапьі развития галицкого зодчества./Дрсвнєрусскосискусетво. - Москва, 1988. - С. 50; його ж: Храмьі - ротонди в Дрсзнєй Руси. / /Иерусалим врусекой культуре. - Москва, 1994. - С. 104-106.

16.