виявляло здатність зберігати людські тепло, енергію аж до того часу, поки само не зазнавало природної руйнації.

Можливо, в дереві, як у коштовному камені, прихований феномен людського оздоровлення. У хвилини радості чи відчаю людина долонями торкалася стовбура, немовби шукала прихисту... І на терені мистецьких уподобань, побутового вжитку вона обрала дерево, пов'язуючи з ним перспективу часової екзистенції. [61,5]

Предмети господарського призначення з дерева XIX століття мають добре відпрацьовану конструкцію, тектоніку і традиційний декор. Саме це виразно простежується на окремих ткацьких верстатах, олійних пресах, жорнах, вуликах для утримування пчіл та іншому виробничому устаткуванні. На ткацьких верстатах переважно були профільовані стояки, різьблені зубатими мотивами ляда, шпарунки і човник. При цьому різьблення було плоским, виконувалося із врахуванням зручності роботи тих чи інших частин верстата.

Декоративне різьблення Закарпаття ХУШ-ХІХ ст. відіграло помітну роль у формуванні художньої виразності місцевих храмових інтер'єрів. Свідченням цьому стало не лише збільшення різьбленого декору іконостасів, престолів, амвонів, але й те, що поступово вироблені технічні прийоми і художні методи склалися в стійку систему художньо-декоративного різьблення, яке надавало речам церковного вжитку особливої естетичної довершеності і виносило їх поза межі звичайної побутовості. Ключова роль в інтер'єрі закарпатських храмів східного обряду належала іконостасам, художні та стильові особливості яких найчастіше визначалися саме різьбленим оздобленням, про що свідчать як збережені пам'ятки, так і цілий ряд віднайдених нами архівних джерел.[Приймич]

До того ж, зведення в останні роки великої кількості нових церковних об'єктів у закарпатських містах та селах, в яких помітний відрив від місцевих художніх традицій, що склалися впродовж кількох століть, спонукає до їх вивчення з метою відновлення перерваних мистецьких традицій. Прикладну частину даної проблеми становить практична заміна старих зразків сакрального мистецтва, які часто мають значну культурну й мистецьку вартість, на нові, здебільшого сумнівної якості. Зазначений комплекс проблем, а також стан їх теоретичної

У вишуканих, відшліфованих формах предметів художнього дерева, у ритмах різьбленого орнамент^, плавних лініях і силуетах, улюблених мотивах іконографічних сцен затаєна душа українського народу, його ментальність та історія. Деревообробництво — художній феномен і вид декоративного мистецтва, позначений багатогранними рисами своєрідності. Функціональні, декоративні й семантичні параметри художнього дерева свідчать про їх визначальну роль у формуванні побутової і сакральної етносфер та національної етносвідомості українців.[61,417]

Сакральні й обрядові предмети - важливий рід художнього деревообробництва із широким розгалуженням типологічних груп, підгруп і типів. Значення цих предметів, їх кількість і насичення у побуті залежати від того, що сакральне в житті людини завжди станови то особливу сферу, яка мата визначальний вплив на її ДУХОВНІСТЬ та середовище.

У XIX столітті на Лемківщині художнє деревооброництво було поширеним заняттям для чоловіків. З хатнього обладнання тут, передусім, виготовляли весільні скрині («лади») з двохосьовою конструкцією віка, оздоблені контурним різьбленням геометризованих розет солярної символіки тощо. Наприклад, скриня з 1840 року (з околиць Свитника, Словаччина) або скриня з різьбленими вазонами червоно-чорного пофарбування (с. Владич, Словаччина) кінця XIX століття. У Бардієві майже до кінця століття працював бондарний цех, де виготовляли різноманітний бондарний посуд. Різьблено-довбаний посуд з стилізованими фігурками тварин на ручках виробляли в с. Завадка майстри Комарі (батько і син).[61,155]

В той час широко розвинулася рельєфна різьба в селах Вільці і Балутянці (Лемківщина). Майстри прикрашали свої вироби - хлібниці, підноси, попільниці, рамочки, палиці, іграшки тощо - рельєфним орнаментом у вигляді стилізованого листя винограду, каштану, клену, соняшника і т.п. Художньою майстерністю відзначалися роботи Павла Одрехівського, Івана Кіщака, Василя Краківського, Михайла Барни, Івана Орисика, Миколи Шалайди та інших. Деякі різьбярі займалися також круглою різьбою малих форм, виконуючи твори на релігійну та світську тематику (Ф. Коцяба, В. Потоцький, М. Шаланда та М.Орисик).

Творчість частини лемківських різьбярів перебувала під сильним впливом еклектичної псевдонародності та західноєвропейського модернізму, які насаджувала в цьому районі деревообробна школа в м. Риманові. [222, 41]

Вже протягом першого післявоєнного десятиліття в українській народні скульптурі чітко виділилась різьба, В її основі була ще та сюжетно-стилістична спрямованість, яка традиційно склалася в попередні роки і було зумовлена орієнтацією на виготовлення сувенірних виробів міщанського характеру. Перебуваючи з 1945 року на Україні, вони працюють над політичною скульптурою, вступають в художні артілі, переходять до нових тем, сюжетів, ком позиційність рішень і збагачення способів художнього вислову, працюють по-новому, більшість з них звертається до одно фігурних композицій. Форми вирішують більш узагальнено, стилізовано, урізноманітнюють.

Дерево кінця XIX - початку XX століття відзначається оригінальністю форм та декору. В кожному регіоні і в багатьох осередках вони набули своєрідних локальних рис, які виявилися у розумінні естетичних показників.

Українське художнє дерево розвивалося в єдиному руслі загальноєвропейського декоративного мистецтва. Його еволюція як самобутнього художнього явища також тісно пов'язана з побутом, працею, віруванням, звичаями і обрядами, з усією історією народу. Художня обробка дерева була важливим заняттям, поряд із ткацтвом, вишиванням, в'язанням, вона відбиває світоглядні й естетичні уявлення народу про прекрасне, доцільне, гармонійне і досконале.

У художньому деревообробництві діють аналогічні закономірності, що й в інших видах декоративного мистецтва, а саме: закон традиції, цілості, тектоніки, контрасту, масштабу та ін.

Сьогодні художня обробка дерева є важливою сферою народних художніх промислі, художньої промисловості та професійної творчості. Роботи сучасних провідних майстрів, виконані на основі давніх традицій деревообробного мистецтва,