На сьогоднішній день є група прогресуючих гітарних митців серед них Оcтапенко Андрій (Андрiй Остапенко), український гітарист. Заслужений артист України, лауреат міжнародних конкурсів, соліст Національної філармонії України. Закінчив Національну музичну академію України ім. П. І. Чайковського по класі гітари в професора М. П. Михайленко, учився в Італії в маестро Паоло Пегораро в Міжнародній академії гітари імені Франсіско Тарреги. З 1993 року Андрій Остапенко — артист Національної філармонії України, спочатку працював у складі квартету гітаристів. В 1995 році став лауреатом проходившего в Україні I-го Міжнародного конкурсу виконавців на народних інструментах в Україні. Андрій Остапенко багато працює над сольними програмами, виступав у містах України, Польщі, Португалії, Франції, Італії. Розмаїтість і складність програм, висока технічна майстерність гітариста, концерти із симфонічними оркестрами, що проходять із великим успіхом, поставили Андрія Остапенка в ряд найбільш обдарованих молодих музикантів України. Глибоке розуміння музичних стилів, вміння своїм виконанням зацікавити публіку свідчать про високий професіоналізм музиканта. У його програмах твору Баха, Скарлатті, Морено-Торроби, Вілла-Лобоса, Альбеніса, Джуліані, Родріго та інших композиторів.

Ще одним представником сучасної гітарної еліти є Володимир Доценко, який являється народним артистом України. Музичну освіту здобув у Московському державному музично-педагогічному інституті імені Гнєсіних у класі відомого педагога професора О. К. Краучі і під його керівництвом і під його керівництвом закінчив аспірантуру, також стажувався у Вищій школі музики м. Карлсруе (Німеччина) у класі А. фон Вангенхайма. В. Доценко – лауреат міжнародних конкурсів у Польщі, Швейцарії і Росії. Його гастролі з великим успіхом проходять в Україні та за її межами, він провів понад триста концертів. Володимир Доценко – професор класу гітари Харківського державного університету мистецтв імені І. П. Котляревського. Серед його учнів – більше тридцяти лауреатів міжнародних конкурсів. Він відомий як автор багатьох навчальних посібників для гітаристів, а також наукових статей з питань гітарного виконавства. Професора В. Доцента часто запрошують до складу журі міжнародних конкурсів. Він – організатор, художній керівник і голова журі Першого Відкритого конкурсу виконавців на гітарі імені Віталія Петрова у м. Харкові.

Особливе місце займає Львівська гітарна школа, оскільки вона має безпосередній зв'язок із новітніми тенденціями Європейської гітарної школи. Саме до Львова найчастіше приїжджає європейський гітарний бомонд. На чолі Львівського гітарного мистецтва стоїть Сидоренко Вікторія Леонідівна – доцент кафедри народних інструментів Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка. Працює у вищому закладі з 1989 року. Автор багатьох наукових досліджень (понад 10), зокрема про М. Вербицького, в тому числі і методичної літератури для гітари (перекладів, транскрипцій). Публікація збірки “Guitar 16” М. Вербицького, яку В. Сидоренко знайшла в архівах та упорядкувала. Під авторством В. Сидоренко у світ вийшли такі праці як “Збірка Guitar 16 М. Вербицького в контексті становлення жанрів камерної музики в Галичині”, “Вербицький – композитор-гітарист”, “Гітарна творчість Мирослава Скорика”, “Соната для гітари В. Камінського”, “Твори А. Андрушка для гітари соло: до взаємодії фольклоризму і неокласицизму”, “Становлення і розвиток гітарної творчості та виконавства в Галичині (ХІХ-ХХ століття)”. Також В. Сидоренко започаткувала серію збірників “Твори українських композиторів для гітари”. Автор фільму “Гітара – моя любов”. Більше 28 років шлях виконавця та викладача по класу гітари залишаються нероздільним вибором її зусиль, що спрямовані на розвиток української гітарної школи. Позиція музиканта полягає у відродженні кращих зразків української класичної музики, що виконуються у її концертних програмах та репертуарі її студентів поряд із творами зарубіжних композиторів та творами сучасних українських молодих талантів та знаних майстрів. Сидоренко В. Л. веде активну громадську діяльність в організації міжнародних культурних зв’язків: конкурсів, концертів, оглядів, дружніх візитів з питань мистецтва та культури із представниками Канади, Венесуели, Німеччини, Росії, Австрії, Іспанії, Англії, Польщі, Бразилії.

Підсумовуючи сучасне гітарне мистецтво України потрібно відзначити, що достатньо високому рівні. Сучасна гітарна еліта у образі вище згаданих імен допомагає розвиватися йому, витримуючи темп, який задає Західно-Європейська гітарна школа. Багато українських композиторів звернулися до написання гітарних творів. Аналізуючи обстановку в суспільстві потрібно відзначити, на сьогодні гітарне мистецтво досягнуло найбільшого розвитку від коли воно з’явилося на теренах сучасної України.