Диригентсько — виконавський аналіз твору

Обробка Миколи Дмитровича Леонтовича української пісні «Не стій, вербо» диригується за тридольною і дводольною схемою(3/4, «2/4):

Замахом служить останній жест схеми:

В кінці кожного періоду ми знімаємо хор після третьої долі:

При диригуванні даного твору важливо використовувати невеликий плавний жест, фрази неповинні перериватися.

Основне завдання диригента в цьому творі полягає в точному вираженні жестами основних моментів тексту, щоб передати зміст твору максимально повно і виразно.

Дуже важливо диригенту точно показувати вступи голосів і зняття окремих партій а також хором в цілому. Звичайно важливо диригенту показати кульмінацію, затихання у кожному з частині. Саме від таких нюансів буде залежати взаємодія хору і диригента, розуміння одне одного, а відповідно і яскравість виконання даного твору.

Дикція. Варто звернути увагу на голосні звуки: а, е, є, я, які необхідно округлювати при відкритих складах.

Приголосні к, п, ф,т, х – це звуки котрі найбільше переважають у словах. Звуки с, ц, ш, ч, щ – дуже різко виділяються в словосполученнях, тому в хорі їх слід співати як одне “с” чи “ц” і т.п. Найбільш вживаним недоліком є закінчення слів, які припадають на приголосні. При виконанні втору, необхідно звертати увагу на чітку і м’яку вимову.

Оскільки партії у даному творі вступають почергово, важливим є вчасний і впевнений вступ партії. Для цього потрібно дивитися на диригента і слухати партії які співають. Потрібно звернути увагу на горизонтальний та вертикальний стрій, на ритмічний малюнок кожної партії. Оскільки фактура твору імітаційно-підголоскова , а навіть частково поліфонічна, то всі вище згадані моменти дуже важливі для того, щоб не вийшло мішанини між партіями голосів.

Важливим є вміння співаків співати правильно в хорі: одночасно, з однаковою силою звучання, вміти співати в унісон партії , хору. Ці всі моменти є дуже важливі, оскільки сприяють досягненню ансамблю в хорі.

11.Анализ вокальних произведений. Учеб.пособие. – Л., Музика, 1988.

12. Живов В. Исполнительський анализ хорового произведения. – М.: Музика, 1987.

13.Колеса Н. Ф. основи техники дирижирования. – К.: Муз. Україна,1981.

14. Мазель Л. Строение музикальних произведений. Учеб. Пособие.- М.: Музика, 1987.

15. Мархлевський А. Практичні основи роботи в хоровому класі. – К.: Муз. Україна, 1986.

16. Пігров К. Керування хором. – К. : Мистецтво, 1965.

17. Холопова В. Музикальний ритм. – М. : Музика, 1980.

18. Чесноков П. Хор и управление им. – М. : 1952.

19. Шип С. Музична фома від звуку до стилю. – К.: Заповіт, 1998.

20. Яросевич Л., Стернюк Г. Українська музична література. – Тернопіль, СМП « Астон», 2002.