яких, треба сказати, дуже обмаль.
Специфікою розвитку народно-інструментального оркестрового виконавства Західної України займались такі дослідники, як І. Мацієвський, С. Стельмащук, М. Хай, Б. Водяний, ?????Б. Яремко. І тут слід відмітити, що на відміну від центральних та східних регіонів України, де інструментальна традиція майже не збереглася, в західноукраїнських землях (особливо на Гуцульщині й Буковині) співвідношення вокальної та інструментальної традиції значною мірою збалансоване.
М. Хай на матеріалах народної музики бойків (етнічної групи Західних областей України) описав як вокальну, так і інструментальну музику, враховуючи при цьому і умови життя даної етнічної групи і середовище побутування музики.
Тернопільський науковець Б. Водяний вивчає??? Народно-інструментальні традиції Західного Поділля, залучивши до роботи архівні документи, іконографічні матеріали, власні інтерв’ю із знавцями традицій та провівши цілий ряд різноманітних наукових спостережень. Музикознавець досліджує історію народно-інструментальної музики Західного Поділля, специфіку жанрово-інструментального складу, звертаючи при цьому увагу на значний спад народно-музичних традицій даного регіону.