Слово "інтервал" в перекладі з латинської мови ( intervallum - відстань) означає відстань, проміжок, відрізок між будь-якими двома об'єктами
Інтервали в музиці. Класифікація інтервалів.
Слово "інтервал" в перекладі з латинської мови ( intervallum - відстань) означає відстань, проміжок, відрізок між будь-якими двома об'єктами. В музиці інтервалом називається проміжок між двома звуками або співвідношення двох звуків за висотою. Нижній звук називається основою, а верхній вершиною. Кожен музичний інтервал має дві величини: ступеневу і тонову.
Ступенева величина інтервалу - це величина, яка визначає кількість основних ступенів діатонічного звукоряду, які охоплює даний інтервал. Ступенева величина інтервала позначається арабською цифрою, яка вказує на кількість ступенів, що охоплює даний інтервал і відповідає його назві. Для назви інтервалів використовують латинські порядкові числівники:
Прима - охоплює 1 ступінь, що двічі повторюється і позначається цифрою 1. Секунда - охоплює 2 ступені і позначається цифрою 2. Терція - охоплює 3 ступені і позначається цифрою 3. Кварта - охоплює 4 ступені і позначається цифрою 4. Квінта - охоплює 5 ступенів і позначається цифрою 5. Секста - охоплює 6 ступенів і позначається цифрою 6. Септима - охоплює 7 ступенів і позначається цифрою 7. Октава - охоплює 8 ступенів і позначається цифрою 8.
Можлива інша система позначення ступеневої величини інтервалів. Зокрема, С.І.Танєєв пропонував визначати ступеневу величину інтервалу, таким чином - цифра відтворює кількість проміжків між ступенями інтервалу. За цією системою: прима-0, секунда-1, терція-2, кварта-3, квінта-4, секста-5, септима-6, октава-7.
Тонова величина інтервалу - це величина, яка вказує на кількість тонів або півтонів, що містить даний інтервал. Тонова величина може бути виражена цілими, дробовими і мішаними числами (наприклад: 1 тон, 1/2 півтон, 1 1/2 півтора тону).
За тоновою величиною інтервали поділяються на дві групи:
чисті інтервали;
великі та малі інтервали.
Крім того, кожен з тих інтервалів може бути змінений у бік розширення або звуження і називатись збільшеним, двічі збільшеним, зменшеним, двічі зменшеним.
Теоретично кожен інтервал може збільшуватись і зменшуватись в будь-яку кількість разів, крім прими, яка не може бути зменшена.
Класифікація інтервалів
Всі інтервали розподіляються на:
1) за часовим співвідношенням
а) мелодичні,
б) гармонічні;
2) за відношенням до октави
а) прості,
б) складні;
3) за положенням в музичній системі
а) діатонічні,
б) хроматичні;
4) за слуховим враженням (фонізмом)
а) консонанси,
б) дисонанси;
5) за положенням в тональності
а) стійкі,
б) нестійкі.
Способи відтворення інтервалів бувають двох видів: мелодичні і гармонічні.
Мелодичним називається інтервал, звуки якого йдуть послідовно один за одним. Причому, в залежності від того, в якому порядку будуть взяті звуки інтервалу, він може бути висхідним або низхідним. Висхідним він є під час руху від основи до вершини. Низхідним він є під час руху від вершини до основи, Висхідні інтервали часто несуть в собі активність, енергію, динаміку, а низхідні - спад напруги, згасання, заспокоєння.
Гармонічним називається інтервал, звуки якого звучать одночасно. Гармонічний інтервал сприймається як цілісна співзвучність, має своє забарвлення, індивідуальний колорит, тобто фонізм. З появою гармонічних інтервалів складається звукова вертикаль музики. Звуки гармонічних інтервалів записуються один над одним і можуть мати два штилі у різні сторони або один в одному напрямку. Не можуть записуватися один над одним лише звуки прими і секунди.
Простими називаються інтервали, які розміщуються в межах октави. До них належать інтервали від прими до октави: прима, секунда, терція, кварта, квінта, секста, септима, октава.
Складними називаються, інтервали, які виходять за межі октави. Вони складаються з октави і простого інтервалу. Таким чином, основа та вершина складених інтервалів завжди знаходяться в різних октавах. Складені інтервали в межах двох октав мають свої назви латинських порядкових числівників:
Нона - секунда через октаву, охоплює 9 ступенів; Децима - терція через октаву, охоплює 10 ступенів; Ундецима - кварта через октаву, охоплює 11 ступенів; Дуодецима - квінта через октаву, охоплює 12 ступенів; Терцдецима - секста через октаву, охоплює 13 ступенів; Квартдецима - септима через октаву, охоплює 14 ступенів; Квінтдецима - дві октави, охоплюють 15 ступенів.
Складені інтервали як і прості, що входять до їх складу можуть бути чистими, великими, малими, збільшеними і зменшеними. Так ундецима, дуодецима, квінтдецима є чистими (ч.11; ч.12; ч.15), нона, децима, терцдецима, квартдецима є великими і малими (м.9; в.9; м.10; в.10; м.13; в.13; м14; в.14). Інтервали, що перевищують діапазон двох октав називається ультра широкими. Тонова величина таких інтервалі включає кількість тонів простих інтервалів та шість тонів кожної октави, що входить до їх складу. Наприклад: мала секунда через дві октави, чиста квінта через три октави. В музиці існує дві системи - діатонічна і хроматична. Тому всі інтервали теж поділяються на дві групи діатонічні і хроматичні.
Діатонічними називаються інтервали, що будуються на основних ступенях діатонічного звукоряду. До них належать всі великі, малі, чисті та тритони (в тому числі і ті, що будуються у гармонічному виді).
Хроматичними називаються інтервали, які утворені хроматичними ступенями. Це можуть бути два хроматичні ступені або один хроматичний, а другий діатонічний. До них належать збільшені і зменшені (за винятком тритонів), двічі збільшені, двічі зменшені, що утворилися в результаті зміни ступенів діатонічного звукоряду.
За характером звучання гармонічні інтервали поділяються на дві категорії - консонуючі і дисонуючі.
Консонансами (від лат. consono - відповідне звучання) називаються ті інтервали, які звучать узгоджено, благозвучно, звуки яких зливаються, доповнюючи один одного.
Консонанси в свою чергу поділяються на три види:
абсолютні або цілком досконалі консонанси;
досконалі консонанси;
недосконалі консонанси.
Дисонансами (від лат. dissono - нестройне