звучу) називаються інтервал, які звучать різко, звуки яких не зливаються. До них належать мала і велика секунди, мала і велика септими, а також збільшена кварта і зменшена квінта (м.2; в.2; м.7; в.7; зб.4; зм.5).
Стійкими називаються інтервали в яких обидва звуки є стійкими і входять в тонічний тризвук, тобто будуються на І, III, V ступенях.
Нестійкими називаються інтервали в яких обидва або один звук нестійкий, тобто не входить до тонічного тризвука.
Енгармонізм інтервалів.
У рівномірно-темперованому строї кожен звук має три різних варіанти запису. Це виходить з того, що кожен звук має дві, енгармонічні заміни (за винятком соль дієз і ля бемоль, які мають по одній енгармонічній заміні). Енгармонічно-рівними називаються інтервали, що звучать однаково, але мають різну назву та запис. Тому підчас енгармонічної заміни інтервала незмінною залишається тонова величина, тоді як ступенева може змінюватись, а може не змінюватись. Є два види замін:
пасивна або несправжня енгармонічна заміна;
активна енгармонічна заміна.
Пасивною є така енгармонічна заміна інтервалу, коли ні тонова, ні ступенева величина не змінюється. Пасивним енгармонізмом користуються для спрощення запису нот, що створює зручність їх прочитання.
Активною є така енгармонічна заміна інтервалу, коли при незмінній тоновій величині змінюється ступенева. Активна енгармонічна заміна змінює інтервал, зокрема змінює його фонізм (замість консонансу дисонанс) та стійкість (замість стійкого нестійкий), яким потрібно розв'язання. Слід мати на увазі, що енгармонічні інтервали звучать однаково лише на інструментах з фіксованою висотою звуків, таких як фортепіано. На інструментах з нефіксованою висотою звуку, таких як струнно-смичкові, духові інструменти та під час співу кожен інтервал звучить інтонаційно індивідуально.
Обернення інтервалів.
Оберненням називається результат перенесення нижнього звуку на октаву вверх, або верхнього звуку на октаву вниз. При оберненні виникає новий інтервал, який разом з початковим складає чисту октаву. Сума числових позначень кожної пари таких інтервалів дорівнює 9.
Сума тонів взаємообернених інтервалів дорівнює б. Так чисті інтервали обертаються в чисті, малі в великі, великі в малі, збільшені в зменшені, зменшені в збільшені, двічі збільшені в двічі зменшені, а двічі зменшені в двічі збільшені. Діатонічні інтервали обертаються в діатонічні, хроматичні в хроматичні, консонанси обертаються в консонанси, а дисонанси в дисонанси. Обернення складних інтервалів може відбутися одним з наступних способів:
1)один із звуків складених інтервалів переноситься на дві октави в бік протилежний його місце знаходженню(основа вверх або вершина вниз), а другий при цьому залишається на місці;
2)обидва звуки одночасно переносяться на одну октаву назустріч один одному. В обох випадках виникає простий інтервал.
Інтервали на ступенях натуральних ладів.
На основних ступенях натуральних видів мажорних і мінорних ладів зустрічаються всі діатонічні інтервали (чисті, великі, малі, тритони). Звуковий склад інтервалів у паралельних тональностях, взятих у натуральному виді, завжди однаковий, тільки ступені, на яких вони будуються, будуть різними.
Інтервали на ступенях гармонічних ладів.
В гармонічному мажорі та мінорі є інтервали, які будуються тільки в гармонічних ладах. Вони отримали назву характерні інтервали. В мажорі внаслідок пониження VI ступеня утворилися дві пари взаємо-обернених інтервалів - зб.2 і зм.7, зб.5 і зм.4. Збільшені інтервали утворюються від пониження VI ступеня, це збільшена секунда і збільшена квінта, відповідно, зменшена септима будується від VII ступеня, а зменшена кварта від III ступеня. В мінорі внаслідок, підвищення VII ступеня, теж утворюються дві пари взаємообернених інтервалів. Зменшені інтервали утворюються від підвищення VII ступеня, це зменшена септима та зменшена кварта, відповідно їх обернення збільшена секунда будується від VI ступеня, а збільшена квінта від III ст.
Отже, збільшена секунда як в гармонічному мажорі, так і в гармонічному мінорі будується на УІ ступені.
Тритони - це інтервали, які мають по три тони. До них належать збільшена кварта та зменшена квінта. Між собою ці інтервали відрізняються ступеневою величиною: зб.4 має 4 ступені, а зм.5 - 5 ступені . В ладі є дві пари інтервалів: діатонічні і хроматичні.
Діатонічними називаються тритони, які будуються на ступенях натурального мажору і мінору.
Хроматичними називаються інтервали, які будуються на ступенях гармонічного мажору і мінору.
В мажорі діатонічна пара будується на таких ступенях: зб.4 на IV ступені, а зм.5 на УII(зб.4 між IV і VI, а зм.5 між VII і IV).
Збільшена кварта складається з двох нестійких ступенів - IV і VII, розв'язується двостороннім рухом малими секундами в сторону збільшення у м.6.
Зменшена квінта складається з двох нестійких ступенів - VII і IV, і розв'язується двостороннім рухом малими секундами в сторону звуження у в.3.
У гармонічному мажорі хроматична пара тритонів будується на таких ступенях:зб.4 на 0УІ ступені, а зм.5 на II ступені,(зб.4 між 0VI і II, а зм.5 між II і 0VI ).
Збільшена кварта складається з двох нестійких ступенів 0VI, II і розв'язується двостороннім рухом обох голосів у сторону збільшення, причому нижній звук 0VІ рухається на м.2 вниз, а верхній II рухається на в.2 вверх і розв'язується у в.6.
Зменшена квінта складається з двох нестійких ступенів ІІ, 0УІ і розв'язується двостороннім рухом обох голосів у сторону звуження, причому нижній звук II рухається на в.2 вверх, а верхній 0УІ на м.2 вниз і розв'язується в м.3.
В натуральному мінорі діатонічна пара будується на таких ступенях: зб.4 на VI ступені, а зм5 на II ступені.
Збільшена кварта складається з двох нестійких VI, II ступенів і розв'язується двостороннім рухом обох голосів малими секундами в сторону збільшення в м.6.
Зменшена квінта складається з двох нестійких ступенів II, VI
