Ось шуби розстібнули й зняли, і перед нами справжні королеви зимової ночі. Маленькі чорні плаття м’яко облягли молоде дівоче тіло. Золотий пояс підкреслює тонку талію, а широкий срібний ледь перемістився на стегна, тут є кишені в бокових швах, що зручно й модно. Ніч править жіночністю, тож великий виріз відкриває спину, глибоке декольте підкреслює груди, драпіруючий комір-шаль заставляє хвилюватись, дивлячись на тонку ніжну шию. Прості лінії, жодних рюш, оборок, нічого зайвого. Різноманітні вирізи горловини, в тому числі й лодочкою, рукава в тричверті, кімоно, спідниці міні й міді – форми, що вигідно підкреслюють прогини тіла. Для зручності й комфорту – тонкий сріблястий гольф з драпіруючими рукавами й коміром-стійкою й тонкі довгі сітчасті рукави, через які окреслюються витончені руки. Та основною окрасою плаття є купонний узор з дрібних квітів – це ніби сріблясті сніжинки, іскристий іній, золотисті зорі впали на тонке чорне полотно. Цей чудовий узор лягає то на рукав, то на подол спідниці, сповзає й загадково зупиняється на лінії талії або м’яко окутує шию цікавим шарфом.

Придивишся до вбрання уважніше і щось дуже знайоме й рідне зачепить твоє серце. Це квітковий купон, який розмістився на рукавах плаття та блузки нагадує про вишиті вуставки бойківської сорочки. Пишна модна спідниця, то ніби декілька запасок з вишитим подолом, що зібрані на талії. Тут і хустки-шарфи своїм узором нагадують прабабусину квітчасту чорну хустину, зав’язану то «по-молодицьки», то «по-дівоцьки». Ледь вловима нитка українського бойківського вбрання пронизує сучасну молодіжну колекцію й надає їй особливого зворушливого звучання.

Розділ ІІ. Образно-асоціативна основа творчого рішення композиції колекції.

2.1. Закономірності і засоби композиції колекції.

Композиція костюму означає вміння правильно поєднювати всі його елементи в єдине ціле для створення гармонійного образу. Гармонізації форми костюму сприяє знання основних закономірностей композиції. Правильне використання засобів композиції при розробці моделей – вдалий вибір форми і ліній костюму, продумане поєднання фактури, кольору і малюнка тканини – мають величезне значення для створення сучасного ансамблю. При виборі моделей костюму необхідно враховувати його призначення. Костюм повинен бути зручним, практичним і красивим.

Однією з закономірностей композиції є чіткий взаємозв’язок між формою костюму і характером його окремих елементів і деталей. Всі елементи костюму повинні володіти спільними властивостями. Форма костюму характеризується визначеними параметрами, основні з них це – силует, пропорції, розміри, маса, тканина, колір та інші. Форма є виразною лише в тому випадку коли чітко виявляється її силует, точність пропорційних співвідношень окремих частин, ритмічна побудова деталей, гармонійність кольорів. Найкраще виражає форму силует. Для своєї колекції використовую прямий і злегка прилеглий силует (моделі №2, №3), але завдяки м’якій тканині різні силуетні форми не впливають на цілісність колекції.

Закономірністю композиції форми є підпорядкованість всіх її частин. Форма повинна бути правильно організована з точки зору тектоніки, яка виражається перш за все через пропорції: членування форми є границями її частин.

Однією з важливих закономірностей організації форми є принципи пластичності й ритму. Під пластикою розуміємо поступовий перехід від однієї частини форми до іншої. Пластика костюму виражається завдяки тканині: напрям руху складок, воланів, конструктивних і декоративних ліній, що утворюють рух форми. Так в моделі №2 членування форми згладжується завдяки складкам-защипам по спині виробу, та у напрямку драпірованого коміра-шалі. Модель також підпорядкована округлим лініям коміра й борта, низу виробу.

Форма костюму створюється шляхом конструктивного вирішення. Завдяки характеру формоутворюючих ліній підкреслюється силуетний обрис моделі. На визначення конфігурації також впливає технологічна і волого-теплова обробка виробу. В моделі №1 форма горловини та горизонтальні складки, а також лінії кокеток співзвучні.

Кожен костюм володіє визначеним ритмічним рішенням. Найпростіший вияв ритму в костюмі це повторення одного й того ж елемента через певні проміжки, якщо ці проміжки одинакові, то ритм метричний. В основі ритмічної побудови костюму лежать пропорційні співвідношення. Тому використання ритму потребує відчуття міри, щоб уникнути монотонності й подібності. В моделі №1 існує ритм складок, закладених по горловині. По схемі організації елементів в костюмі метричний ряд може мати вертикальний, горизонтальний, спіральний, променевий, комбінований напрямок. Таким чином вияв ритму в костюмі дуже різний. В моделях №1 і №3 орнамент на рукавах та на головному уборі повторюється, таким чином тут існує ритм. Організація форми костюму по принцмпу ритму і пластики підпорядковується основній пропорційній закономірності. При сприйнятті форми виробу вцілому ми співставляємо одні її частини з другими. Співставляти та порівнювати можна об’єми, деталі, величину кольорових плям та інше. Всі ці величини повинні узгоджуватись один з одним. Треба пам’ятати, що багаторазове повторення окремих деталей швидко викликає втому, роздратування. Найбільші розбіжності в лініях і площах визначаються як контрастні співвідношення. Найчастіше зустрічається в костюмі пропорція золотої середини, яка умовно виражається як 2/3 : 1/3. Ця пропорція виникла в результаті аналізу співвідношення різних природніх форм людського тіла, як найбільш гармонійна. Тому вона широко використовується в проектуванні костюму. Для моделей №2, №3 я використовую саме таку пропорцію.

Форма костюму може бути організована по принципу симетрії і асиметрії. Модель №3 побудована по принципу симетрії. Вона проявляється по принципу розміщення окремих елементів костюму; в даній моделі симетричні кишені, рукави, оздоблення. Асиметрія частіше використовується для святкового одягу. Асиметричне розміщення елементів костюму повинно бути