об'єктом художнього аналізу, або з героєм створюваного твору. Слід ураховувати, що емпатія начебто замкнена в межах безпосереднього емоційного досвіду і відрізняється, наприклад, від «ідентифікації», «відігравання ролі», що також можуть супроводжувати творчий процес і мають широко використовуватися у дослідженні художньої творчості. Значної теоретичної уваги заслу-говує поняття «ідентифікація» — ототожнення, яке психологи роз-глядають у єдності різних аспектів. Ідентифікація — це процес по-єднання суб'єктом самого себе з іншим індивідом чи групою людей, спираючись на емоційний зв'язок. Це водночас включення у власний внутрішній світ (прийняття як власних) певних ціннісних норм, взірців, на які орієнтована інша людина. Ідентифікація — це процес і насліду-вання, і «бачення» іншого індивіда як продовження самого себе. У процесі ідентифікації митець «переносить» себе у просторове і часове поле іншої людини, моделює її психологію, мотиви вчинків.
Досліджуючи художню творчість, варто розглянути і таке нетра-диційне поняття, як «авторитарність» — соціальне-психологічна характеристика митця, який намагається максимально підпорядкува-ти своєму впливові партнера по творчості. Авторитарність породжує агресивність, переоцінку власних можливостей, суворий контроль за діями Інших. Негативні аспекти авторитаризму чітко простежуються у колективних видах художньої творчості, наприклад у театрі, в кіно.
До системи понять, які залучаються для дослідження художньої творчості, слід включити і поняття «активність», «надситуативна активність», «пошукова активність», тобто ті поняття, що фіксу-ють здатність суб'єкта ставити нові цілі, руйнувати стереотипи, зміню-вати існуючі мистецькі, художні ситуації, авторитети, канони.
Проблема понятійного апарату дослідження художньої твор-чості перебуває, як уже зазначалося, у стані розробки. Проте, не-зважаючи на це, слід ураховувати і необхідність категоризації по-нять як наступний етап теоретичної роботи у з'ясуванні природи творчості.
Зв'язок естетики і психології творчо виявляється і при дослід-женні інших проблем, зокрема сприймання мистецького твору, психо-логії творчості, прогнозування шляхів розвитку мистецтва.