організатор і теоретик “Молодої музи”. Сьогодні його ім’я більше відоме гострими відповідями Франка — на статтю “Молода муза” та на епіграму “Іван Храмко”, внаслідок чого склалося негативне ставлення до цього літератора , чия творчість тривала всього п’ять років.
З “Молодої музи” бере свій початок і творчість Михайла Рудницького , більше відомого своїми літературознавчими та літературно-критичними статтями. Поетична творчість його за розмірами невелика: спорадичні публікації в періодиці. Нешироке й коло мотивів та настроїв — спогад з дитинства, любовне переживання, миттєве враження. У творах М.Рудницького не знайдемо філософської глибини , багатоплановості образу. Вірш переважно елегантний, відшліфований , як мармур , і, наче мармур, холодний. Витончена техніка , несподівані ритмічні переходи при незрідка нарочитій заінтелектуалізованості, еклектизмі образів — все це робило поезію М.Рудницького явищем примітним на загальноукраїнському терені.
М. Рудницький “замикає” те коло поетів , які безпосередньо пов’язані з групою “Молода муза”.
Який вплив мала творчість “молодомузівців” на подальший розвиток української літератури , зокрема поезії?
Відомий поет Б.-І. Антонич писав, що поети “Молодої музи” вичерпалися ще на початку ХХ ст. і “їх роль у повоєнному літературному житті доволі скромна , а впливу на це життя вони не мали жодного. Сучасна літературна молодь зовсім відійшла від них, і їй блище навіть “Слово ополку Ігоревім”, аніж їх смутки , муки і космічна туга”.
“Молодомузівці” вписали свою сторінку в історію української культури та Галицького Відродження.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
Бокань В., Польовий Л. Історія культури України. - К., 2001.
Історія світової культури. – К., 1993,
Історія світової та української культури. – К., 2000.
Історія української та зарубіжної культури. – К., 1999.
Культура українського народу. – К., 1994.
Крип’якевич І. Історія української культури. – К., 1999.
Лосєв І.В. Історія і теорія світової культури: Європейський контекст. – К., 1995.
Маланюк С. Нариси з історії нашої культури. – К., 1992.
Нарис української культури. – Хмельницький, 1992.
Огієнко І. Українська культура. Коротка історія культурного життя українського народу. – К., 1992.
Основи художньої культури. Ч.1.: Теорія і історія світової художньої культури. – Х., 1997.
Семчишин М. Тисяча років української культури. - К., 1992.
Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра Антоновича. – К., 1993.
Українська культура: історія і сучасність. – Л., 1994.