«Культура І Цивілізація»

ПЛАН:

1. Слово «культура» походить від латинського слова colere, що означає культивувати, чи обробляти ґрунт. У середні століття це слово стало означати прогресивний метод оброблення зернових, у такий спосіб виник термін agriculture чи мистецтво землеробства. Але в XVIII і XIX ст. його стали вживати і стосовно людей, отже, якщо людина відрізнялася добірністю манер і начитаністю, його вважали «культурним». Тоді цей термін застосовувався головним чином до аристократів, щоб відокремити їх від «некультурного» простого народу. Німецьке слово Kultur також означало високий рівень цивілізації. У нашому сьогоднішнім житті слово «культура» усе ще асоціюється з оперним театром, прекрасною літературою, гарним вихованням.

Сучасне наукове визначення культури відкинуло аристократичні відтінки цього поняття. Воно символізує переконання, цінності і виразні засоби (застосовувані в літературі і мистецтві) , що є загальними для якоїсь групи; вони служать для упорядкування досвіду і регулювання поводження членів цієї групи. Вірування і погляди підгрупи часто називають субкультурою.

Засвоєння культури здійснюється за допомогою виховання. Культура створюється, культурі навчаються. Оскільки вона здобувається не біологічним шляхом, кожне покоління відтворює її і передає наступному поколінню. Цей процес є основою соціалізації. У результаті засвоєння цінностей, вірувань, норм, правил і ідеалів відбуваються формування особистості дитини і регулювання його поводження. Якби процес соціалізації припинився в масовому масштабі, це привело б до загибелі культури.

Культура формує особистості членів суспільства, тим самим вона в значній мірі регулює їхнє поводження.

Культура ( цемент будинку громадського життя. І не тільки тому, що вона передається від однієї людини до іншої в процесі соціалізації і контактів з іншими культурами, але також і тому, що формує в людей почуття приналежності до визначеної групи. Як видно, члени однієї культурної групи в більшій мірі випробують взаєморозуміння, довіряють і співчувають один одному, чим стороннім. Їхні загальні почуття відбиті в сленгу і жаргоні, в улюблених блюдах, моді й інших аспектах культури.

Культура не тільки зміцнює солідарність між людьми, але і є причиною конфліктів усередині груп і між ними. Це можна проілюструвати на прикладі мови, головного елемента культури. З одного боку, можливість спілкування сприяє зімкненню членів соціальної групи. Загальна мова поєднує людей. З іншого боку - загальна мова виключає тих, хто не говорить мовою чи мові говорить на ньому трохи інакше.

На думку антропологів, культура складається з чотирьох елементів:

1. Поняття (концепти). Вони містяться головним чином у мові. Завдяки їм ставати можливим упорядкувати досвід людей. Наприклад, ми сприймаємо форму, колір і смак предметів навколишнього світу, але в різних культурах мир організований по різному.

У мові жителів Тробріандських островів одне слово позначає шістьох різних родичів: батька, брата батька, сина сестри батька, сина сестри матері батька, сина дочки сестри батька, сина сина брата батька батька і сина сина сестри батька батька. В англійській мові навіть відсутні слова, що позначають чотирьох останніх родичів.

Це розходження між двома мовами пояснюється тим, що для жителів Тробріандських островів необхідне слово, що охоплює всіх родичів, до яких прийняте відноситися особливою повагою. В англійському й американському суспільствах склалася менш складна система родинних зв'язків, тому в англійців немає необхідності в словах, що позначають таких далеких родичів.

Таким чином, вивчення слів мови дозволяє людині орієнтуватися в навколишньому світі за допомогою добору організації свого досвіду.

2. Відносини. Культури не тільки виділяють ті чи інші частини світу за допомогою понять, але також виявляють, як ці складові частини зв'язані між собою - у просторі і часі, за значенням ( наприклад, чорне протилежно білому), на основі причинної обумовленості («пошкодувати різку - зіпсувати дитини»). У нашій мові маються слова, що позначають землю і сонце, і ми упевнені, що земля обертається навколо сонця. Але до Коперніка люди вірили, що справа обстоїть навпаки. Культури часто по-різному витлумачують взаємозв'язку.

Кожна культура формує визначені представлення про взаємозв'язки між поняттями, що відносяться до сфери реального світу і до сфери надприродного.

3. Цінності. Цінності - це загальноприйняті переконання щодо цілей, до яких людина повинна прагнути. Вони складають основу моральних принципів.

Різні культури можуть віддавати перевагу різним цінностям ( героїзму на поле бою, художній творчості, аскетизму), і кожен суспільний лад установлює, що є цінністю, а що не є.

4. Правила. Ці елементи ( у тому числі і норми ) регулюють поводження людей відповідно до цінностей визначеної культури. Наприклад, наша законодавча система включає безліч законів, що забороняють убивати, ранити інших чи людей загрожувати ім. Ці закони відбивають, наскільки високо ми цінуємо життя і добробут особистості. Точно так само в нас існують десятки законів, що забороняють крадіжку зі зломом, присвоєння чужого майна, псую власності й ін. У них відбите наше прагнення до захисту особистої власності.

Цінності не тільки самі мають потребу в обґрунтуванні, але і, у свою чергу, самі можуть служити обґрунтуванням. Вони обґрунтовують чи норми чекання і стандарти, що реалізуються в ході взаємодії між людьми.

Норми можуть являти собою стандарти поводження.

Філософія прагне виразити мудрість у формах думки. Вона виникла як духовне подолання міфу. Як мислення філософія прагне до раціонального пояснення всього буття.

Наука має своєю метою раціональну реконструкцію світу на основі збагнення його істотних закономірностей. Вона нерозривно зв'язана з філософією, що виступає як загальну методологію наукового пізнання, а