насиченістю різноманітними конкурсами, виставками, нагородами тощо творча біографія Галини впритул наблизилася до Світланиної. З самого початку свого шкільництва вона - постійний учасник, - районних та обласних конкурсів, у яких завше була в числі призерів. Становище фаворитки Галина зберегла й надалі, коли згодом зі своїми творами вийшла на республіканську і міжнародні арени.
Сьогодні власна колекція писанок Світлани та Галини нараховує більше півтисячі. А скільки з них подаровано добрим людям від щирого серця!
Легенда про писанки
Минув уже третій день, як помер Христос на хресті. Уже третій день журиться його мати Марія - не їсть і не п'є нічого. Жінки приходили до неї, хотіли потішити її, просили, щоб вона з'їла щось. Але Марія і далі не говорила, й нічого не їла...
Однією з тих, що часто приходили до Матері Божої, була бідна Ганя. У неділю вранці, коли всі раділи, що Христос воскрес, Ганя взяла своє добро - кілька яєчок і пішла до Марії.
- Маріє! Не плач, не сумуй, - просила вона. - Хіба ти не знаєш, що Твій Син воскрес? Не сумуй, а радуйся, Маріє!
- Знаю, - відповіла Марія. - Мій Син з'явився мені у сні. Навколо нього була така ясність, що очі боліли від неї. Знаю, що мій Син воскрес.
Дівчина дала Марії свій подарунок - кошик із яєчками. Сльози радості потекли з її очей і впали на яєчка.
І дивне диво сталося. Де впала сльоза з її святих очей, там на яєчках зацвілі чудові квіточки, гарні метелики, ясні зірочки. Усі яєчка в кошику засяяли різними кольорами веселки! Марія зраділа і почала роздавати ті яєчка людям.
- Радуйся! - казала вона кожному, коли подавала яєчка, - Христос воскрес! Христос воскрес!
Коли вже яєчок не стало, вона з подякою віддала кошик дівчинці. Ганя взяла його і вийшла на вулицю. Раптом глянула у кошик, а він повний писанок. Зраділа дівчина бігла вулицями Єрусалиму і кожному, кого зустрічала, давала писанку: - Радуйтесь! Христос воскрес!
Скільки Ганя не роздавала тих яєчок, а кошик в неї завжди був повний. Люди, яким вона давала писанки, несли їх далі, давали їх іншим і вітали словами:
- Христос воскрес!
Так за короткий час усі люди в місті знали, що Христос воскрес.
На пам'ять про це диво пишуть в Україні писанки. А на Великдень дарують їх рідним і друзям і шанують, як великі скарби.
Висновки
Шукати матеріали для своєї наукової роботи я багато чого нового взяла для себе. Адже це магічне мистецтво зачаровує кожного гамою кольорів та дивними візерунками.
Після знайомства зі Світланою Стадник, я зрозуміла, що хочу поринути у світ писанки. Я хочу сподіватися що це мені вдалося. Я знову і знову переконуюсь, що писанка це унікальне явище, яке потребує уваги та догляду. Ще мене тішить те, що у нашому місті, столиці Гуцульщини існує музей писанки, у вигляді яйця – найбільшої писанки світу.
Отож писанку ми повинні шанувати, та передавати наступним поколінням, як знак добра, щастя та любові.
Хто народ свій щиро любить,
вірно землю хто кохає,
в того серце золотою
Писанкою завжди сяє.
Використана література:
„Великодня писанка” – Марина Верхова – „Книга-Вега”, Вінниця – 2002.
„Народний дім” – 1’93
„Таємнича мова символів” – Писанки Світлани Стадник та Галини Пятничук – Фотоальбом.
„Українознавство” – Календар – щорічник. Київ 2000.
