Цілий похоронний комплекс піраміди Джосера займав площу в 500 х 280м і був оточений виступами стіни, що нагадували стіни фортечних споруджень. Крім одного дійсного входу, ця огорожа мала тринадцять помилкових дверей. До півдня від піраміди Джосера був виявлений з таким же плануванням похоронних камер; комплекс можливо, що він був відразу ж задуманий як споруда, безпосередньо пов'язана з головною пірамідою, тобто так званою пірамідою-сателіт.

Її зовнішні стіни вінчав фриз із зображенням кобр.

У межах території похоронного ансабля знаходився також комплекс молелен, присвячених царському ювілею, що називається “хебсед”. Вони були накриті характерними опуклими дахами, які підтримувалися напівколонами. Стовбури цих колон не мали капітелей, вони були прикрашені спускавшимися з двох сторін рельєфними листами.

Імхотеп зумів геніально відтворить у камені деякі форми, властиві старій архітектурі, головним будівельним матеріалом якої була цеглина-сирець і тростини. Колони, вкопані в стовпи головного коридора, який вів у святилище, мають каннелюри, які нагадують на перший погляд іонічні колони. У дійсності ж вони є монументальним повторенням на камені форм пучків тростини. Інші напівколони, що прикрашають стіни, увінчані капітеліями у виді розкритих квіток лотоса. Сама кладка стін із старанно обтесаних довгастих блоків вапняку нагадує техніку кладки із цегли. Архітектура Імхотепа, що мала значні новаторські, творчі досягнення, не була позбавлена і недоліків. Застосування в кам'яному зодчестві елементів, характерних для споруджень із цегли, тростини і дерева, не завжди було вдалим, оскільки архітектурні можливості нового матеріалу, тобто каменю не були ще в той час цілком вдосконалені. Вже більш ніж тридцять років на території зведеного Імхотепом монументального комплексу ведуться роботи з реставрації і часткової реконструкції цього ансамблю. За доручення єгипетського Археологічного керування цими роботами керує французький архітектор Жан-Філіп Лауер.

Найбільш знаменитий комплекс царських пірамід часу IV династії знаходиться поруч теперішнього селища Гізе. Цей некрополь єгиптяни називали- “на схилі висоти”. Три знамениті піраміди - усипальниці Хеопса, Хефрена і Мікеріна є класичними прикладами такого роду споруджень. Їхні будівельники цілком оволоділи технічними і декоративними можливостями каменю - нового матеріалу, введеного в монументальне будівництво. Форма цих пірамід бере свій початок в архітектурі Імхотепа, а одним з етапів її формування була піраміда, яка знаходилась в Медумі. Ця піраміда Снофру багаторазово перебудовувалася, для першого фараона IV династії (або його батька Хуні). Грандіозну піраміду Хеопса греки вважали пізніше одним із семи чудес світу.

Фараон Снофру мав ще дві піраміди поблизу теперішнього села Дашур, розташованої до півдня від Сакари. Про це свідчать написи, що збереглися на обох будівництвах. Ми не знаємо, проте, чому цей правитель наказав збудувати собі якщо не три, то принаймні дві піраміди. Цікаво, що при ньому склалася остаточна, геометрична форма піраміди, тому що так звана ромбоідальна піраміда Снофру є свого роду ланкою між увінчанною пірамідою мастабою і формою власне піраміди, яку має так звана північна гробниця цього фараона. Нахил її стін (43 36'11") ще досить пологий у порівнянні з “класичним” типом піраміди: кут нахилу піраміди Хеопса дорівнює 51 52', Хефрена - 52 20', Мікеріна - 51. При цьому варто звернути увагу на факт, що починаючи з північної гробниці в Дашурі піраміди одержують більш стрункі, витягнуті пропорції - кут підйому стін усипальниць VI династії в Сакарі складає 65, а в мероітську епоху гробниці мають уже форму високої подовженої вгору піраміди. Коли мова заходить про піраміди, читач або турист згадує звичайно піраміду Хеопса. Дійсно, ця піраміда найбільш грандіозна і монументальна, а досконалість її пропорцій є результатом складних математичних розрахунків. Її висота досягала 146,59м, довжина кожної із чотирьох сторін - 230,35м. На спорудження піраміди знадобилося 2590000м брил каменю, нагромаджених на поверхні розміром біля 54000м. Облицювання її зовнішніх стін було очевидно покрито щільним шаром штукатурки і саме з цим пов'язана арабська назва “розфарбована піраміда”. Піраміді Хеопса присвячена величезна література, що часто важко назвати науковою. Автори багатьох книг і праць намагалися відтворити в цифрах, що визначають пропорції цього будівництва, містичний зміст. Інші вважали її витвором цивілізації, що прибула з Атлантиди. Багато непорозумінь виникло в зв'язку з плануванням її внутрішніх коридорів і так званої головної царської камери з порожнім саркофагом. Як відомо, від цього помешкання назовні під кутом веде вузький прохід - вентиляційний канал, а над камерою знаходиться декілька порожніх розвантажувальних помешкань, споруджених для того, щоб зменшити величезний тиск кам'яної маси. Підстава піраміди, розташована на 30-й паралелі, орієнтовно на чотири сторони світу, але в зв'язку з переміщенням протягом сторіч точок весняного і літнього рівнодення цей орієнтир не зовсім точний, як колись. Здавалося б, що про настільки відомий пам'ятник, що був предметом найрізноманітніших досліджень і тлумачень, важко сказати якесь нове слово, а ще важче пояснити ряд раніше