Але задуми цих образотворчих богословських енциклопедій були не настільки категоричними, як можна було б подумати, скоріше вони були розпливчасті, і їхні алегорії настільки умовні, що у вітражах і живописі тут знаходили собі місце найрізноманітніші сюжети й мотиви, у тому числі й дуже далекі від церковної концепції світобудови.

Надалі в більшості готичних соборів спостерігається перевага скульптурних оздоблень над живописом, якщо не брати до уваги вітражі, але це знов-таки визначалося характером архітектури на ажурних стінах не залишалося достатньо місця для нанесення на них фресок. Готичний живопис розвивався не в формі стінного розпису, а в мініатюрах рукописів і в розписі стулок вівтарів Живопис вівтарів більше розвивався в тих країнах, де готична архітектура з тих або інших причин зберігала відносну масивність і гладкість стін. Чудовим вівтар ним живописом володіла, приміром, середньовічна Чехія.

У більшості європейських країн, що лежать на північ від Італії, готичний стиль панував довго. У XV ст. у цих країнах переважав, можна сказати, пізньоготичний або проторенесансний стиль. Великої різниш немає, тому що Відродження, при усьому своєму безумовному новаторстві, було закономірною стадією середньовічної культури, у яку та переростала органічно.