Реферат

на тему: “Читання з листа”

План

І Перший етап ознайомлення з музичним твором.

ІІ Історична довідка.

ІІІ Способи розвитку читання з листа:

1. Слуховий компонент.

2. Відчуття клавіатури.

3. вертикаль та горизонталь фактури.

4. Недоліки при читанні з листа.

5. Тональний план.

6. Ритмічна уява.

7. Емоційна вразливість.

. І Одне з основних завдань праці педагога полягає в тому, щоб виховати в учня самостійність мислення, вміння ставити собі мсту І досягати її шляхом самопізнан-ня та вибором методів роботи. Складовою частиною цього процесу в музичній педагогіці є формування здатності учня до самостійного якісного розбору музично-го твору й подальшої самостійної праці над ним. Першим етапом ознайомлення учня з твором є прочитання його тексту з листа.

Читання з листа — це перше безперервне виконання нового твору з нот у темпі, який наближено відповідає авторським вказівкам. Таке виконання дає загальне уявлення про твір, його ідею, показує основні компоненти фактури, які можна охопити одним поглядом, пропускаючи Другорядні деталі. Отже основою читання з листа є цілісне сприйняття тексту та емоційна вразливість у розкритті художніх образів твору.

На відміну від читання з листа розбір твору — це детальне ознайомлення з твором, пошуки його художніх та технічних розв'язань. Розбір проходить у повіль-ному темпі. Учень часто повторює окремі епізоди, працюючи над мотивами та фразами.

Читання з листа є одним з видів музично-виконавської праці. Уміння читати з листа виробляється як у класі, так і вдома під час самостійної роботи учня. Оволодіння навиком доброго читання є необхідною умовою функціонування усіх видів практичної діяльності музиканта.

ІІ Читанню з листа музична педагогіка завжди надавала великого значення. Ще в XVII—XVIII ст. у трактатах Ф. Е. Баха, X. Шубартата інших педагогів-музнкантів -можна зустріти думку про необхідність тренування у читанні нот з листа "a prima vista" (з першого погляду). Серед музикантів зустрічалися й зустрічаються вико-навці, які читають з листа складні п'єси у швидких темпах з такою точністю й свободою, ніби твір був вивчений раніше. До піаністів, які наважувалися викону-вати на сцені твори з листа належать, зокрема, Ф. Ліст, Е. д'Альбср, С. Рахмані-нов. Само собою зрозуміло, що така майстерність може бути доступна лише гені-ально обдарованим виконавцям. Але професійно читати нотний текст з листа може навчитися кожен музикант.

ІІІ Серед деяких педагогів професійних шкіл існує думка, що вміння читати з листа є, вродженою здатністю окремих учнів, та що воно погано піддається розвиткові. Таке твердження не має підстав, адже ніхто не сумнівається в здатності кожної

людини легко читати мовний текст. "Енциклопедичний словник" так визначає поняття читання: "Читання - не навик, тобто дія, окрем, компоненти яко, стали автоматизованими".

Здатність до читання нотного тексту з листа виховується в щоденній домашни, робот,, з перших кроків навчання хоча б по 15 хвилин на день. Для д,теи читан„я з листа є надзвичайно складним процесом, який формується на міцному зв язку між зоровою слуховою та руховою реакцією при грі на фортепіано з нот: Бачу - чую - граю" Схема процесу читання з листа полягає в потрсої внутрішньо "почути" побачений зорово нотний текст, а почуте перевести у відповідні гральні рухи У цьому комплексі слуховий компонент є ведучим. На початковій стад,, нав-чання при прочитанні незнайомої музики у дітей майже зовсім відсутнє внутрішнє слухання Схема процесу прочитання тоді має зорово-руховий зв’язок а слуховий компонент передається на останнє місце: "Бачу - граю - чую . Тому в пращ над читанням з листа першим завданням є розвиток внутрішнього слухання.

Існують такі способи розвитку слухового компонента процесу читання з листа:

1). Слухання музики з нотами в руках. Вчитель грає легку, доступну п'єсу, а учень показує пальцем в нотах, де зараз звучить музика. Відбувається зчеплення слухових і зорових сприйнять.

2) Розучування твору без інструмента. Для початку береться повільна и проста за фактурою музика. Дивлячись тільки в ноти, не граючи на фортепіано, учень співає мелодію та запам'ятовує її. Коли вчитель вважає, що учень запам’ятав мелодію, ноти закриваються, й вона виконується на фортепіано. Вправу з читання треба починати з одного мотиву, поступово збільшуючи обсяг матеріалу читання.

3) Читання з нот п'єси відразу після прослуховування її у виконанні педагога. Нотні знаки тексту краще прочитуються учнем на основ, відповідних слухових уявлень, викликаних грою педагога.

4) Виконання п'єси шляхом чергування співу та фортепіанної гри (одна фраза співається в думці, наступна — грається на інструменті).

Навики, необхідні для доброго читання та способи їх розвитку. Для доброго читання з листа учень повинен володіти певним комплексом навиків, розвиток яких потребує постійної турботи педагога. Під час навчання в учня мусить виховатися добре відчуття клавіатури. На ґрунті такого відчуття формується вміння чисто й впевнено грати, не дивлячись на клавіші. Цей навик можна роз-винути прочитанням в думці невідомого твору, намагаючись уявити собі, його реальне звучання Вправа сприяє осмисленню змісту твору, не ускладненого ви-бором піаністичних рухів. Технічне розвантаження дій допомагає більш доклад-ному й поглибленому засвоєнню тексту. У свою чергу це позитивно впливає на відбір необхідних виконавських рухів, бо уява про звук у піаністів завжди повинна викликати відповідну уяву про рух руки. Для цієї ж мети добре грати раніше вивчену п'єсу не дивлячись на клавіші. Допомагає також засвоєння "графічного й "сліпого" методу гри з нот. Основою "графічного" методу повинне бути впізнавання з першого погляду інтервалу, написаного в