Після аналізу записування інтервалів треба навчитися грати відповідний інтервал "на сліпо", не дивлячись на клавіатуру, позиційною аплікатурою. Підсум-ком засвоєння цих методів є гра напам'ять власноручно записаного мотиву й називання вголос розташування клавішів при виконанні: той самий, вищий, ниж-чий, через два, через три і т. д. Таку ж вправу треба виконувати, не дивлячись на клавіатуру.

Велике значення при читанні з листа має навик майже автоматичного знаход-ження вигідної аплікатури для будь-якої фактури. Учневі пропонується, не граючи й не дивлячись на клавіатуру, на основі позиційності знайти вигідну аплікатуру для невеликого уривка етюду чи п'єси, а потім перевірити її на фортепіано.

Важливою передумовою вироблення навику читання з листа є вміння дивитися вперед у нотному тексті. Це формується при чіткому, недовгому, але "з одного погляду" точному запам'ятовуванні невеликого уривка нотного тексту. Після запам'ятовування треба заграти цей фрагмент, не дивлячись в ноти. Існує легенда, що Ф. Ліст міг охопити таким способом вісімнадцять тактів вперед.

При читанні з листа учень повинен виробляти в собі здатність до зосередже-ності та розподіляти увагу для охоплення вертикалі й горизонталі всієї фактури твору. Для досягнення цієї мети варто виконувати таку вправу. Учневі показується мотив у тексті й пропонується його заграти. Після того учень відразу переносить погляд на наступний мотив і виконує його, не дивлячись на клавіатуру. При виконанні цієї вправи треба максимально зосередитись, бо, за словами И. Гофмана: "Зосередженість — це перша буква в алфавіті успіху". Аналогічну думку вислов-лював видатний скрипаль Л. Ауер (1845—1930): "Якщо певна особа не здатна до довготривалої зосередженості, то заняття грою на інструменті є для неї просто тратою часу". Учень повинен постійно отримувати домашнє завдання для читання з листа, яке обов'язково треба перевіряти на уроці.

При читанні з листа в учнів можуть виявитися такі недоліки:

1) Погане орієнтування в тексті внаслідок слабких теоретичних знань та по-верхового засвоєння основ музичної грамоти.

2) Незнання тональностей.

3) Неритмічна гра.

4) Невміння передбачати розвиток музичної думки та мислити за розгортанням фрази.

5) Невміння зосередитись.

6) Непродумана й нераціональна аплікатура.

7) Невміння користуватись педаллю.

8) Неохайне ставлення до штрихів.

9) Погане знання музичної термінології.

10) Бездумна, художньо невиразна гра.

Праця над переборенням цих недоліків полягає у цілеспрямованому розвитку тих сторін музичного обдарування, які тепер відстають у комплексі музичних даних учня. Тому процес виховання навику читання з листа відіграє під час навчання подвійну роль. Володіння добрим, якісним читанням з листа з одного боку дає можливість учневі швидше вивчити твір, познайомитися з більшою кількістю му-зичних творів, а з іншого — власне при читанні з листа педагог "діагностує" стан розвитку та взаємопов'язань між собою усіх необхідних навиків та здібностей учня. На тій підставі для домашньої роботи з читання бажано задавати багато п'єс з однаковими проблемами, при переборенні яких учень повинен впевнено засвоїти відповідний навик.

Читання твору з листа треба починати з визначення тональності та наступного настроювання на неї через кількаразове програвання відповідної гами. Після того програється каданс цієї тональності в різних фактурних викладах. Така вправа добре розвиває ладотональний слух, необхідний при читанні з листа.

Наступний етап — пошуки додаткових знаків альтерації та визначення то-нального плану твору. Учень повинен знати в кожному моменті читання з листа, в якій тональності викладається даний епізод.

Навик мислення фразою добре розвивається завданням, в якому вчитель, закривши ноти, пропонує учневі у творі, що читається з листа, дограти каданс, докінчити самому фразу аналогічну попередній, розв'язати акорд і т. п.

Читання з листа є важливим засобом у формуванні ритмічної уяви. Кожна нота музичного тексту несе в собі передусім дві інформації: звуковисотну та метроритмічну. Сприйняття ритмічних і звуковисотних уявлень у знайомій музиці тісно взаємопов'язані, що особливо добре відчувається при підбиранні на слух. Але при читанні з листа, як правило, ритмічні розшифровування утруднюються, "затемнюються" яскравішим для учня компонентом звучання — звуковиеотною стороною. Правильне виконання вартостей нот може бути основане тільки на вихованні відчуття безперервності руху уявної рівномірної пульсації. Це вимагає додаткових вольових та розумових зусиль, бо уявити тривалість звука означає перевести те, що написане в нотах, в організоване в часі звучання. Тому те, що часто називають "відсутністю ритму" при читанні з листа є недисциплінованістю пульсації, неуважністю до співвідношення вартостей, технічною неохайністю та невмінням слухати свою гру. Перед читанням з нот варто в думці організувати весь музичний матеріал, різний за своїми вартостями, у відповідну (дво-, три- чи чотиридольну) метричну систему. При цьому треба знайти сильні долі в побудові фрази, проспівати весь епізод, особливо ритмічно неясний, з одночасним диригуванням або з простукуванням вибраною одиницею пульсації.

Емоційна вразливість є одним з визначальних чинників знаходження виконавських рухів піаніста при читанні з листа, оскільки рухи рук повинні під-порядковуватися звуковому втіленню художніх завдань. Чим більше учень захоп-лений самою музикою, чим менше при читанні він думає про ноти, пальці, тим ефективніше будуть розвиватися навики читання з листа. На основі певних аплі-катурних позиційних навиків учень часом виявляє справжню аплікатурну винахід-ливість, а відчуваючи потрібну звучність, чисто інтуїтивно знаходить розв'язки педалізації.

Легке засвоєння нового музичного матеріалу, активне музикування, розвиток музично-слухових уявлень — цс додатні сторони музиканта, який добре