Основні принципи аплікатури

Аплікатурою називають розприділення пальців на клавішах.

Вигідна аплікатура значно полегшує виконання музичного твору, сприяє виробленню « біглості » пальців, видобуванню звука доброї якості і полегшує подолання різних технічних труднощів. Особливо важлива правильна аплікатура для виконання легато (зв‘язної гри).

Правильна аплікатура забезпечує вигідне, природне положення пальців, руки і вільні плавні рухи.

Аплікатура проводиться для двох рук по такій системі:

великий палець,

вказівний палець,

середній палець,

безіменний палець,

мізинець.

Перехід на дану систему слід вважати досить прогресивним нововведенням, так як причини, які заставили переглянути систему, яка склалась раніше, актуальні та значні.

Ось деякі з них:

Одночасне навчання дітей на двох інструментах – баяні і фортепіано – вимагає єдиної системи позначень, щоб дітям не потрібно було перестроюватись;

Нотна література, яка видається для баяна чи акордеона повинна мати єдину аплікатуру для лівої руки, яка використовується для гри на обох інструментах;

Педагогам, які ведуть клас баяна і акордеона, вигідніше користуватися єдиною системою позначень пальців на двох інструментах;

Нова система є більш логічною і співпадає з прийнятими в інших науках позначеннями пальців.

Слід сказати, що перехід на дану систему позначень не змінює методичних установок гри на інструменті.

Постановка рук на початкових етапах навчання залишається попередньою: великий палець правої руки знаходиться переважно за грифом і виноситься на клавіатуру лише в необхідних випадках. Для звуковидобування на лівій кла-віатурі використовуються тільки чотири пальці (виключається перший палець).

Типові аплікатури гам арпеджованих послідовностей, подвійних нот, акордів повинні бути добре засвоєні учнями.

Зустрівши ту чи іншу послідовність, пальці повинні самі знаходити правильну аплікатуру.

Якість звука, який видобувається, залежить від характеру і способу натискання клавіші.

Вибираючи аплікатуру, необхідно враховувати наступні положення:

По можливості дотримуватися природного розміщення пальців на клавіатурі;

Повторюючи пасаж чи яку-небудь іншу послідовність, зберігати початкову аплікатуру;

Якщо в пасажі є уривок якої-небудь гами чи арпеджіо, то цей уривок повинен виконуватися, по можливості, з дотриманням аплікатури відповідної гами чи арпеджіо;

Уникати повторення одним і тим самим пальцем сусідніх нот, виключаючи «ковзання» пальця на ноту, яка близько розміщена;

при повторенні однієї і тієї самої ноти два рази, бажано змінювати пальці, якщо ж більше двох разів, то зміна пальців обов‘язкова.

Вміння знаходити вигідну аплікатуру виробляється учнями не відразу, а в результаті великої і довгої праці.

Тому учні не повинні вибирати аплікатурні варіанти надто рано, так як це приведе до безсистемної гри.

З іншої сторони, слід відноситись до аплікатури, яка виставлена в нотах, творчо, і в залежності від фізичних індивідуальних особливостей учня змінювати аплікатуру в окремих необхідних випадках.

Потрібно також систематично працювати над подоланням технічних труднощів, які пов‘язані з освоєнням наступних прийомів:

1- Послідовне натискання двох сусідніх клавіш одним і тим самим пальцем шляхом «ковзання» з однієї клавіші на іншу.

Цей прийом використовується під час гри подвійних нот, акордів, п‘єс поліфонічного складу, а також під час великих розтяжок пальців;

2– Послідовне натискання однієї і тієї ж клавіші під час повільного і швидкого повторювання одного і того самого звука (репетиції). Такі ноти виконуються в залежності від художніх вимог чи одним і тим самим пальцем, чи двома, трьома пальцями в послідовному чергуванні.

3- Підміна пальців на одній і тій самій клавіші без перериву в звучанні застосовується особливо часто під час виконання поліфонічних творів, в яких необхідно витримувати який-небудь звук під час одночасного руху в інших голосах.

За останні роки техніка баянної гри зробила величезний скачок на шляху розширення репертуару баянної літератури.

В пошуках нових технічних засобів і можливостей інстру-мента баяністи-професіонали стали частіше застосовувати перший палець правої руки для натискання клавіш. Таке положення першого пальця має, безсумнівно, значні переваги:

1- Появилась можливість розтяжки руки для виконання широких акордів.

2- Розширились технічні можливості правої руки: гра довгих арпеджіо та арпеджіоподібних пасажів стала більш легкою, віртуозною. Під час гри подвійними нотами легше добиватися зв‘язного звучання (легато).

Із найбільш важливих факторів, що впливають і опри-діляють вибір чотирьох- чи п‘ятипальцевої позиції для виконання творів (чи окремих його частин), можна назвати наступні:

Музичні здібності учня.

Ступінь технічної підготовки.

Особливості і фізичний стан обидвох рук, особливо правої (витривалість).

Структура твору, наявність наростання і розширення звучності.

Під час вирішення питання про застосування першого пальця на правій клавіатурі слід пам‘ятати правило: на потрібно виносити перший палець на клавіатуру там, де можна обійтися без його застосування. Перший палець на клавіатурі повинен допомагати, полегшувати виконання твору, а не затрудняти його виконання. Це трапляється, коли застосування першого пальця перетворюється в самоціль.

Питання першого пальця повинно вирішуватись сугубо індивідуально.

Але є і деякі загальні моменти, в яких застосування першого пальця на клавіатурі бажано, так як воно допомагає виконавській майстерності:

в п‘єсах поліфонічного і підголоскового складу.

для виконання штрихом «легато» послідовності, яка складається з подвійних нот.

під час широко розміщених нот в акордах і великих скачках, для більшої розтяжки пальців на клавіатурі.

щоб уникнути змін положення кисті там, де застосування першого пальця може зберегти стабільність положення руки.

під час гри довгих арпеджіо та арпеджіоподібних пасажів.

Застосовуючи перший палець на клавіатурі, необхідно

детально продумати аплікатуру всієї партії правої руки, тому що трудність заключається не тільки в застосуванні першого пальця, а, головним чином, у вмінні поєднати чотирьох- і п‘ятипальцеву аплікатурну систему.

Необхідно вміти поєднувати три положення першого

пальця:

Перший палець знаходиться за грифом і «ковзає» паралельно вказівному пальцю.

Перший палець знаходиться на ребрі грифа (перехідний момент).

Безпосередня участь першого пальця в натисканні клавіші.

Якщо із введенням першого