Поняття ансамблевої врівноваженості діє на стрій, темброве забарвлення, нюанси, динаміку... Від чистоти інтонування залежить стрій партії та хору. Інтонаційний ансамбль є частковим - та загальним - партії всього хору.

Аранжування твору здійснено хормейстером практики, який добре знав можливсоті людського голосу, а тому хорові партії дуже зручні вокально та інтонаційно.

Дихання - цезури беруться по фразах:

Багряний лист, як цвіт кружля,

Шумлять отави молодо...

Чого ж, чого вдягла земля

Рясне осіннє золото?!

Втрача в гаю верба густа

Листки зеленорудисті

А гублю ясні літа

Своєї юності...

Підсумовуючи музично- теоретичний аналіз ми відмічаємо, що ця пісня, викладена у куплетній формі скоріше всього жанрово нагадує ліричний український романс з її традиційним композиторським мелосом, який базується на плавних, мяких інтонаціях, але осучаснений новітньою гармонією.

V – План художнього виконання

Темп твору (Andante doloroso). Штрих виконання - legato - плавно, звязно. Ці позначення виставлені відповідно до хaрактеру поетичного тексту та музичного викладу.

Можливі деякі сповільнення перед початком звучання соліста (т.8), і в самомму кінці куплета (аналогічне сповiльнення при репризному повторенні II куплета). Незначного прискорення темпу, скоріше хвилювання вимагає кульмінаційна фраза («Літа на зиму повернули...») та аналогічна фраза II куплета.

Динаміка твору, з погляду на характер, не повинна бути різкою. Нюанс «f» повинен насиченим якісним, оксамитовим тембром, вірно сформованим в академічній манері на діафрагматичному диханні, яке повинно заощадливо використовуватись, бо інакше буде понижений інтонаційний стрій.

Ми вже аналізували логічні та висотно-ритмічні наголоси в мелодії, які припадають на І долю в заспіві та на II і на І - в приспіві.

Від їх місця знаходження залежить нюансування мелодії за рахунок < та >, яке зробить хорове звучання теплим забарвленим тембровою палітрою, переконливим типовим для хору. Адже ні один інструмент не зрівняється за якістю, теплотою та закраскою з людським голосом.

Кульмінація твору є двох видів - висотна та психологічна.

В оригіналі сольного варіанта висотна кульмінація припадала на звучання соліста у т.21, 25-27, після чого відбувався інтонаційно-динамічний спад. А обробка, створена М.Цапаром, дала можливість при застосуванні хорового Звучання перемістити її трохи далі,

«В осінній хмурості» ff

Диригується твір за тридольною схемою, жестом legato. Завдання Диригента полягають в тому, щоби він системою своїх диригентських жестів pозкрив весь глибокий зміст твору і зміг би запалити хор своїм емоційним запалом і повести за собою.

Твір не складний за диригентською технікою, але вимагає від виконавців хору, так і диригент - емоційності, музикальності та творчого натхнення.

Пізнавальне та виховне значення творчості композитора та твору зокрема

Цей твір «Осіннє золото» вчить нас щиро і вірно кохати, цінувати теплі людські відносини, бути надійним і відкритим у своїх почуттях. Важко переоцінити значення пісенної творчості І.Шамо. Йому писали:

а) «Ваші пісні - не метелики люди, вони глибокі, людяні»

б) «Завдяки Вам я почала цікавитись українською музикою і навчилась багато розуміти»

в) «В Вашій музиці проходить життя цілого покоління, а пісні Ваші – епіграфи цього життя»

Використана література: