Хоча метод вкладення натурального матеріалу в картину залежить лише від автора.

Окрім обов'язкового для художника-реаліста знання життя головою і серцем, його повноти, різнобарв'я, важкості і поетичності, етюди дають в

кінці кінців необхідне відчуття міри і легкість виконання, вірність і силу руки, що приводить до того чудового контакту, коли ти можеш сказати, що бачу -то вмію.

Виходячи з школи лише приблизно майстром своєї справи молодий художник тільки на роботі з натури може рости до вершин. Постійне споглядання, запис, накопичення, тренуючи наше око, ведуть нас до розуміння внутрішнього змісту і будови речей, до вміння знайти в житті саме головне, саме організоване і потрібне, те зерно буття, без якого немає справжнього мистецтва.

В процесі втілення художник користується великим арсеналом композиційної техніки. Сюди відноситься багато композиційних прийомів і законів.

Активне, творче їх використання допомагає художнику передати досягнуте в ескізах, підготовчій роботі, яка помалу але вірно, але вірно веде автора до досягнення нерозривного зв'язку між змістом і формою.

У відповідальний період створення кінцевого варіанту твору особливу вагу набуває композиційний закон цілісності. Вийде згадувалось про його важливе значення на початку роботи над композицією.

Тепер потрібно знову згадати про цей закон через те що в процесі роботи над композицією від її початку до її завершення не рідко успішність творів може втратитись через поправки, або через захоплення художником окремими елементами. Закон цілісності вимагає гармонії всіх компонентів композиції, включно деталі.

Закон цілісності має відношення і до побудови декоративного силуету композиції, і до використання контрастів темного і світлого.

Варто з'явитись рівнозначним плямам, як композиція втратить цілісність.

Коли ми перший раз бачимо картинку, то зразу нам з цієї картинки

„кидається" в очі. Ось на це „щось", художник і розраховує. Звичайно перше, що кидається в очі це контрасти, і чим вони сильніше освітлені, тим вони в першу чергу кидаються в очі глядачеві. Зі сказаного вище видно, Що на останньому етапі творчого процесу багатостороння дія закону цілісності має важливе значення для сприйняття глядачем витвору мистецтва. Гострота і свіжість підходу до знання не можливо без особистого вивчення предмету свого мистецтва, без вичерпного знання всіх його сторін. Неповторність і унікальність витвору мистецтва зобов'язані безпосередньому стику художника з життям. Самі несподівані композиції, самі експресивні кути і точки зору розсипані в живих картинах життя в великій безлічі.

Висновок

Графіка є одним з жанрів образотворчого мистецтва, тому його вплив на формування естетичного смаку людини рівноцінний любому іншому засобу естетичного виховання. Як і інші засоби мистецтва (література, культура мова, кіно, музика) за допомогою яких здійснюється естетичне виховання особи, графіка має свою мету і завдання. Ця мета: виховання здібності повноцінного сприйняття і розуміння прекрасного в мистецтві і дійсності. Естетичне виховання не тільки розширює художнього світогляду, але й організація людських почуттів, духовного росту особи, регулятор і коректор поведінки. Суб'єктивним боком естетичного освоєння світу виступають естетичні відчуття, смаки, оцінки, переконання, ідеї, ідеали тобто естетична свідомість його, поглиблює, робить його осмисленим.

Я засобами графіки показала безсильність часу перед творінням людського генія. Так, деякі витвори мистецтва збереглись до сьогоднішнього дня. А нашим завданням є зберегти їх для нащадків. Сподіваюсь, що наступні покоління зможуть милуватись витворами українського мистецтва, людського генію і таланту.

Література

1. Аронов В.Р. Художник і предметна творчість.- К.: «Мистецтво», 1989.

2. Полевой В.М., Маркузон В.Ф., Сарабьянов Д.В. Популярная художественная энциклопедия.- М.:1986.

3. Беда Г.В. Основы изобразительной грамоты.- М.: «Просвещение», 1981.

4. Гоберман Д.Н. «По Гуцулыцине».- Л.: «Искусство», 1979.

5. Затенацький Я. Українське мистецтво першої половини XXI століття.-К.: «Мистецтво», 1965.

6. Андреев А.Л. Место искусства в познании мира.- М.: «Политиздат», 1980.

7. Верба І.І. Мистецтво графіки.- К.: «Радянська школа», 1968.

8. Кирило А. Учителю об изобразительном искусстве и материалах,- М.: «Просвещение», 1971.

9. Касіян В. Мистецтво графіки, образотворче мистецтво, музична література.- К.: «Мистецтво», 1971.