В книзі Яціва Р. М. «Львівська графіка» 1992 року видання Яців P.M. Львівська графіка. - К.: Наукова думка, 1992. трохи ширше аніж усі інші праці розповідають про мистецтво книжкової графіки саме західних регіонів України. В своїй книзі автор описує життєдіяльність визначних художників-ілюстраторів, які плідно працювали в зазначений період часу. Це перша новітня друкована література, де хоч коротко, але достовірно викладено усю діяльність митців, включаючи їхню біографію і підкреслюючи значення їхньої праці у становленні національних особливостей мистецтва українського народу.

Найбільш поширеною і наближеною до нашої теми є книга «Українська Графік X І- початку XX ст.» , що видана видавництвом «Мистецтво», 1994 року випуску Українська графіка XI - початку XX ст. — К.: Мистецтво, 1994.. В цій книзі чітко розповідається про всю історію виникнення українського книгодрукування та книжкової графіки. А також в ній дуже гарний ілюстративний матеріал, можна порівняти, як змінювалося книжкове оформлення протягом століть.

У 2001 році Українською Академією Мистецтва видано видання «Дослідницькі та науково-методичні праці» випуск 8 Українська Академія Мистецтва. Дослідницькі та науково-методичні праці. Випуск 8.-К., 2001. , де Галина Галинська у своїй роботі «З досвіду викладання композиції книги: оформлення й ілюстрування літератури для дітей» розкриває сучасність і доступність книжкової графіки для найменших але найвимогливіших критиків - для дітей.

Предметом нашого дослідження є книжкова графіка Західної України з точки зору ЇЇ мистецьких особливостей, а саме способів її ілюстрування та оформлення книг. Для опрацювання цього матеріалу ми використовували різну літературу, яка містить інформацію про орнамент різних історичних епох автора Большакова M. В. Большаков M.B. Декор и орнамент в книге. - M.: Книга, 1990., а також книгу де означені композиційні елементи книжкової графіки «Книга і друкарство на Україні» Книга і друкарство на Україні. - К.: Наукова думка, 1965.

.

Саме, використовуючи метод художнього аналізу і порівняння ми створюватимемо свою гіпотезу приналежності того чи іншого орнаменту до певного історичного стилю. Маємо на меті назвати ці композиційні елементи, проаналізувати і охарактеризувати основні видавничі центри, з'ясувати які художники активно працювали в зазначений час.

Допоможуть у цьому нам велика кількість ілюстрацій та багато інших художніх оформлень видань для різного віку поч. XX ст., як і наведемо у додатках. Саме на них буде базуватись наша новизна роботи.

РОЗДІЛ П. ІСТОРИЧНИЙ ЕКСКУРС

2.1. Графіка рукописної книги та перші стародруки на Україні.

Графіка - одне з чудес мистецтва. Найстародавніший і традиційний вид графічного мистецтва - малюнок, витоки якого можна бачити в первісних наскальних зображеннях і в античній вазописи, де основу зображення складають лінія і силует. В задачах малюнка немало загального з живописом, а
межі між ними рухомі і значною мірою умовні: акварель, гуаш, пастель
і темпера можуть використовуватися як для створення власне
графічних, так і живописних по стилю і характеру творів. Графічне
мистецтво включає як власне малюнок, так і друкарські художні твори
(гравюру, літографію і ін.), що ґрунтуються на мистецтві малюнка, але
володіючі власними образотворчими засобами і виразними можливостями. З-під важкого преса в широкий світ виходять аркуші паперу з чітко відтисненої гравюри. Кожен такий аркуш - це оригінальний твір образотворчого мистецтва, не копія, не репродукція, а власне оригінал, справжній, автентичний. І в цьому ще одне чудо мистецтва.

Залежно від призначення графіка підрозділяється на декілька видів: станкова графіка (малюнок, гравюра, лубок), книжкова графіка (ілюстрації, віньєтки, заставки, буквиця, обкладинка, суперобкладинка і т. п.), журнальна і газетна графіка, комп'ютерна графіка, мініатюра (варіант книжкової графіки), промислова графіка і ін.

Найдавнішими витворами книжкової графіки, що збереглися до нашого часу, є книги ХІ-ХІІ ст.: «Остромирове Євангеліє» (1056-1057), «Ізборник Святослава» (1073), «Трірський псалтир» (або «Кодекс Гертруди»; 1078-1087), «Юр'ївське Євангеліє» (1120-1128) та «Добрилове Євангеліє» (l 164). Українська графіка XI - початку XX ст. — К.: Мистецтво, 1994. — С. 5

У книжковій графіці пам'яток ХІ-ХІІ ст. знайшли вияв самобутні риси творчості майстрів Київської Русі, стильові ознаки давньоруського мистецтва - величність у вирішені композиції й умовно-площинне зображення. Звичайно, у названих пам'ятках помітні й індивідуальні особливості творчості кожного з авторів. Але разом вони дають нам уявлення про характер і стиль мистецтва Київської Русі, оскільки книжкова мініатюра й орнаментика наслідують прийоми тогочасного іконопису, фрески, мозаїки, декоративно-ужиткового мистецтва.

Блискучому розвиткові книжкового мистецтва Київської Русі було нанесено тяжкого удару монголо-татарською навалою в середині XIII ст. коли було знищено багато рукописних книг. З другого боку, українські землі були загарбані XIV ст. сусідніми феодальними державами. В тяжких умовах боротьби проти загарбників українському народові доводилось відстоювати, зберігати і хоч повільно, та все ж розвивати свою культуру. Мистецтво прагнуло виховувати у людей велич духу, патріотизм і мужність. У книжкових мініатюрах спостерігається близькість до композиційних прийомів фрескового малярства, в якому посилювалася увага до людської особи.

Свідками високохудожнього,