Мистецтв у клясі проф. Дембіцкого, а відтак у Львові. де на периферіях, в дослівному голоді й холоді, працював над склад-ними проблемами українського національного мистецтва. Від експе-риментів Врубеля яким Крижанівський був щиро захоплений, пе-рейшов до українського барокового малярства, але зупинився щойно на українській візантиці, яку інтерпретував виїмково індивідуально. Під технічним оглядом був Крижанівський незрівняним майстром Акварелі. Пробував себе в олію, темпері й графіці. Залишив по собі низку етюдів і композиційних фра-гментів, з яких одначе найменша дрібничка має мистецьку, ґалєрійну вартість. Мало було в нас мистців настільки серіозних і до гли-бини душі пройнятих своїм великим післанництвом, як Крижанівський. Його «Автопортрет», «Діти», «Ерос і Психе» та «Ангел», це ре-чі, що про них писатимуть колись монографії.
Добрим і понятливим учнем Ю. Нарбут при тому культурним і освіченим мистцем-ґрафіком виявив себе Роберт Лісовський (род. 1893. p.), що від 1929. року працює на становищі професора Української Студії Плястичного Мистецтва в Празі. Його книжкові обгортки, плякати, про-екти килимів, а також знамениті акварелеві квіти й пейсажі сяга-ють високого, європейського рівня.
Олена Кульчицька „Нова Хата” – Рік ХІІІ. Львів. квітень 1932: ч.4 ст 10.
Імя Олени Кульчицької не чуже в нашому гро-мадянстві» одначе її праця й заслуги в ділянці нашої культури нетакі відомі ширшим кругам, а зокрема жіноцтву, якби вони на це заслугували.
Вроджена мистецька вразливість О.К. виявля-лася вже в дитинстві, та розвивалась опісля головно під впливом батька, пристрастного любителя природи.
Преживаннями, доповнюючи і заокруглюючи її мистець-ке образування. О.К. швидко починає самостійну ми-стецьку працю, якій посвячується цілою душею.
В р. 1908 виступає вперше з виставкою своїх праць у Львові, Кракові, Варшаві, Познані, де стрі-чається з заслуженим признанням.
Пять років пізніше бере участь у всеукраїнській виставці в Києві. Імя її через це стає відоме й на Ве-ликій Україні, а праця її від того часу тісно звязана з українським мистецьким життям. АНУМ взяла на себе милий обовязок показати у Львові кільканадця-тилітігий доробок 0. Кульчицької. Зібрані її праці І в селах Музею Т-ва ім. Шевченка.
І головні риси творчости О. К., це безпосередність і згармонізованість і інтимний підхід, слідний головної в.портретах, де з упертістю уникає всякої офіційності.
Людське горе вражає О. К. дуже сильно, це слід-не майже у всіх її працях, за виїмком весняних етюдів і цвітів, які сміються до нас із рам.
До новіших цікавих, хоч на перший вид скромних її праць, треба зачислити два етюди вулиці і мерт-ву природу з клубками.
Мистецька критика не доглянула і не доціниля одної сторінки творчої діяльности: Олени Кульчицької, а саме: її праць на полі прикладного мистецтва. Ця сторінка її діяльности складається найперше з творчости на основі мотивів народнього мистецтва. Через те, що Кульчицька є справжнім знавцем цього пред-мету, її праці з обсягу використання народнього мистецтва стоять на високім рівні стилевої чистоти. Бо її багато проєктів ужиткових предметів саме переведені й виконані в „Новій Хаті", якої співробітницею вона стала зараз же при заснуванні журналу. Творчість \ Олени Кульчицької всебічна і ріжнородна: Графіка, | емаль і килими.
Не сумніваємося, що коли лежить кому на серці пізнання нашого мистецтва, той постарається оглянути
праці Олени Кульчицької безпосередно. Нічого! не помагає нам так пізнати митця, як переживанні звязані з огляданням його творів.
Роберт Лісовський Енциклопедія Українознавства том 4. Львів 1994. Видавництво „Молоде життя” 1962 ст 1453.
Роберт Лісовський один з тих митців Великої України, яких воєнна хуртовина кинула на галицьку землю, по довшому побутті і творчій праці в Галичині виїхав на днях до Берліна.
Артист широкого таланту, великої мистецької культури, колишній учень великих майстрів України, Нарбута й Бойчука, працював головно на полі книжкової графіки і дав праці, якими може похвалитися українська культура. Його піонерська праця на цьому полі в Галичині велика й неоціненна. Обсяг мистецької праці артиста був все широкий, як вплив великого таланту і мистецьких зацікавлень. Артист залишив по собі теж багато прегарних акварелей. В трудній і недооцінюваній, як слід техніці малювання водними красками є він справді великим майстром. Дуже добрим є також його праці з обсягу прикладного мистецтва, як наприклад проекти на килими.
З виробленим іменем виїхав він на дальші студії в Західну Європу. Пращаючи в ньому одного із своїх співробітників, приходиться нам висловити побажання щоби в дальшій праці осягнув повний успіх, не зриваючи при тім зв’язків із рідним краєм.
Аж до смерти Нарбута пробув Лісовський в його робітні, а коли не стало великого вчителя і мистця, Роберт рішив переїхати за кордон. Побут в Нарбута перехилив нашого мистця рішуче в бік Графіки і для докінчений освіти в тому напрямі він рішив поселитися в столиці світової ґрафіки — Липську, в якому, до речі кажучи, скристалізувався і змогутнів талант М. Бутовича. Одначе в дорозі до вимріяного Липська занедужав мистець в Бере-стю, з якого, силою умов, отворилася перед ним дорога до Варшави. Тут в державних ґрафічних заведеннях працював якийсь час у відділі проектів, всеж таки не кидаючи думки про Липськ. Спартаківськпй пуч в Німеччині замкнув одначе перед артистом шлях до Липська, а поневолі завернув до столиці галицького загумінка, де вже була і засиділася мистецька придніпрянська кольонія, зорганізована в Гуртку Діячів Українського Мистецтва. Дві виставки і ряд книжкових графік зробили ім’я Лісовського популярним і по цей бік Збручa. Здержуючись яко мога від „мистецьких" заробітків, якийсь час пробув