Наприкінці 1917р. на Україні виникають перші видавничі центри. У грудні 1917р. в Харкові при Центральному виконавчому комітеті Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів був створений видавничий відділ. Культурне відродження в Україні - Львів: Астериск, 1993. - С.26. У Києві в лютому 1918р. на базі націоналізованої приватної друкарні Лубковського виникло Видавництво робітничо-селянського уряду України.

У цей час на Україні книжкову продукцію випускали 49 видавництв, з них 23 державні, 10 кооперативних, 4 партійні, 5 профспілкових, 7 приватних. Зовнішнє оформлення книги визначалося економічними умовами і матеріальною базою видавництв, які змушені були задовольнятися наборними шрифтами і старими орнаментальними кінцівками й заставками, взятими з практики видавництв дореволюційного часу. Елементи прикрашання, вибагливої еклектики і стилізаторства ще проникають у деякі радянські видання.

Радянська політична, наукова, технічна й навчальна книга оформлювалася у цей період лише наборною обкладинкою, без зайвих прикрас. Особлива увага приділялася виданню більшовицької літератури та творів класиків марксизму-ленінізму. Історія українського мистецтва: У 6 т. ТА Від другої половини XIX- XX ст. - К.: Жовтень, 1970. - С. 236.

Уже в 20-ті роки були визначені основні риси української книжкової графіки, які дають нам підстави твердити, що митці йшли вірним шляхом, прагнули створити таке художнє оформлення, яке свідчить про тенденцію до комплексного вирішення книги як єдиного художнього організму.

Українське радянське образотворче мистецтво, і зокрема книжкова графіка, в 20-ті роки під впливом революційних перетворень, усього пафосу епохи твердо ставало на шлях правдивого зображення дійсності в її революційному розвитку. Касіян В. Мистецтво графіки. - К., 1960. - С. 65. Це становлення проходило в запеклій боротьбі з декадентськими течіями буржуазного мистецтва, залишеними у спадщину старим суспільним ладом, з ворожими, найреакційнішими поглядами українських буржуазних націоналістів, які намагалися відірвати українське мистецтво і культуру від мистецтва російського народу.

На початку 20-х років XX ст. на Україні, як і в Росії, бурхливо розвивається книжкова графіка. Кожин H.A. Украинское искусство XIV- начала XX вв. - Львов, 1958. -С.23-24. Наче приймаючи естафету від революційного плаката, мистецтво оформлення книги зосереджується головним чином на обкладинці. Радянська дійсність, нове життя вимагали від художників книги активних пошуків, нових виражальних засобів, вирішення основних елементів зовнішнього й внутрішнього вигляду книги. Вже в цей період визначаються основні риси радянської книги, які дають підстави говорити про те, що художники-графіки прагнули вирішувати проблему комплексного оформлення книги як єдиного художнього організму.

За роки Радянської влади, народжена до життя революцією, українська радянська книжкова графіка пройшла славний шлях свого розвитку.

Українська книжкова графіка зростала в складних, суперечливих умовах, у боротьбі з різного роду формалістичними течіями, прямуючи шляхом новаторського збагачення образних засобів графічної мови, глибокого вивчення і засвоєння кращих, прогресивних традицій реалістичного мистецтва минулого. Овдієнко О. Книжкове мистецтво на Україні (1917-1974).- Львів, 1974.-С.9.

У середині 19 ст. новий етап у розвитку не тільки української, але й російської книжкової графіки відкрив перший академік гравюри Тарас Шевченко. Від його неперевершених за мистецькою майстерністю офортів бере початок широкий шлях розквіту української гравюри 20 ст., етапи якого відмічено такими видатними художниками-графіками, як О. Кульчицька, В. Касіян, В. Заузе, М. Дерегус, В. Литвиненко; з молодшої генерації - Г. Якутович, В. Куткін, С. Карафа-Корбут та ін. Сьогодні український естамп - одна з провідних галузей нашого образотворчого мистецтва, в якій успішно і плідно працюють десятки сильних і своєрідних талантів. Український естамп завоював широке визнання не тільки мистецьких кіл, але й всесоюзного та міжнародного глядача. У Москві, Ленінграді, Ризі, Тбілісі, Празі і Варшаві, а також в Канаді, Італії та інших країнах світу з успіхом експонувалися твори українських графіків.

На початку 20 ст. книжкова графіка займає більш помітне місце серед інших видів українського образотворчого мистецтва. Влаштовуються також спеціальні виставки графічного мистецтва. Кращі графічні твори більше ніж у попередні роки, репродукувалися в журналах і видавалися окремими листівками. Графіка стала значно ширше впроваджуватися у книжкове оформлення. Успішно розвивалась в результаті створення нових журналів -«Сяйво», «Искуство и печатное дело» (Київ), «Ілюстрована Україна» (Львів) - журнальна і сатирична графіка.

Все це зумовлювалось виникненням нових видавництв на Україні, збільшенням числа художників, що працювали в галузі графіки, активізацією різних художніх товариств і учбових закладів, створенням спеціальних літографічних майстерень.

Використання всіх елементів оформлення (обкладинка, заставки, кінцівки, ілюстрації тощо), прагнення до комплексного вирішення книги як художньо-поліграфічного цілісного організму було великим досягненням української радянської графіки кінця 20-х років.

На виставці української графіки у Львові виставлено 625 обкладинок та ілюстрацій книжок 82-х наших