Лео Вітошинський автор книги “Cantabile e ritmico” (Мистецтво гри на гітарі) видана видавництвом Doblinger (Відень, 2003) і перекладена на українську мову в м. Львові.
Розглядаючи здобутки гітарного мистецтва в Україні потрібно відзначити, що багато сучасних українських композиторів пишуть музику для гітари. Дослідницьку роботу в даному питанні проводить В. Л. Сидоренко, яка займається збором, транскрипцією та видавництвом творів, написаних для гітари соло такими композиторами як М. Скорик, Є. Станкович, В. Камінський, О. Щетинський, К. Цепколенко та інші. Крім того варто згадати сучасних українських композиторів М. Стецюка та А. Золкін, які написали “Іспанський концерт” та “Концерт № 1” для гітари з оркестром відповідно. Також відзначимо гітаристів-композиторів, які пишуть гітарні твори для шкільного рівня, зокрема Ю. Радзецький, С. Селезньов, О. Затинченко, А. Бойко, Б. Бєльський, П. Іванніков, К. Чеченя, В. Куликовська, С. Самоткін, О. Черепович, В. Задворний та інші (частина з них пишуть твори і більш складного рівня).
Також потрібно зауважити, що в Україні у 2000 році створена Асоціація гітаристів (очолювана К. А. Чеченя), яка є структурним підрозділом Національної всеукраїнської музичної спілки (голова – Герой України, народний артист України, академік А. Т. Авдієвський). Асоціація гітаристів НВМС регулярно проводить концерти, майстер-класи, семінари, творчі вечори відомих українських та зарубіжних виконавців. Серед них можна згадати цикл концертів класичної та сучасної музики “Гітарні перспективи”, “Світ гітари”, концерти талановитих гітаристок “Пані гітара”, І та ІІ Всеукраїнські фестивалі гітарного мистецтва Валерія Петренка (березень 2001 та 2003), Міжнародна академія гітарного мистецтва (грудень 2002), Фестиваль пам’яті Костянтина Смаги (квітень 2002), Літня гітарна академія (червень 2006), І та ІІ Міжнародні конкурси-фестивалі гітарного мистецтва “ГітАс” (березень 2005 та 2007), після яких вийшла серія компакт-дисків з кращими концертними виступами. Порібно відзначити, що в Україні є професійні гітарні ансамблі, найбільш відомі з яких “Flame”, “Бєльканто”, “Фієста”, а також квартет гітаристів при Національній філармонії України (Київ).
Розглядаючи гітарне мистецтво івано-франківського регіону слід відзначити, що гітарне мистецтво (за свідченнями очевидців, зокрема Ю. В. Гребенюка, С. М. Сіваченка, Короткова О. В.) зароджується достатньо пізно (порівняно із загальноукраїнськими тенденціями) в середині ХХ століття, однак дана тема потребує більш конкретного дослідження. На сьогодні ми можемо констатувати, що гітарне мистецтво в Івано-Франківську започаткував Євгеній Іванович Волчовський (за свідченнями його учня Гребенюка Ю. В.) в середині 60-х років у вечірній школі (сьогодні дитяча музична школа № 3). Відомо, що Є. Волчовський відносився до української інтелігенції, тому в післявоєнні роки був відісланий в заслання. Саме після повернення із заслання він започаткував клас гітари у Вечірній школі. Його найбільш старанними учнями були Ю. В. Гребенюк (випускник Івано-Франківського Педагогічного інституту, музичний факультет), Є. Є. Мургала (Київське музичне училище імені Р. Глієра), які з часом також викладали у Вечірній школі. На початку 80-х до Івано-Франківська приїхав Шувіра Володимир Миколайович (закінчив Ленінградську консерваторію по класу балалайки), який також викладав у Вечірній школі, зокрема і гітару. Саме він в 1984 році започаткував клас гітари в івано-франківському музичному училищі. Серед його студентів перших студентів були Фреєв Андрій Тарасович, Лесюк Андрій Миколайович, Побідинський Тарас Богданович. Слід відзначити, що в Івано-Франківській області функціонували музичні студії, клуби (70-80-ті роки), в яких могли навчатися всі бажаючі (незалежно від віку). Саме в таких студіях чи клубах в більшості міст, таких як Калуш, Коломия і починалась викладатись гітара. Зокрема в Івано-Франківську крім Вечірньої школи гітара викладалась в таких культурних установах як “Клуб залізничників”, “Палац піонерів”, “Музична студія”. Однак на відміну від Вечірньої школи в більшості цих установ проводились загальні, гуртові заняття, на яких викладалась ансамблева гра. І тільки в дев’яностих роках в музичних школах почали вводити клас гітари. Вечірня школа була перейменована на дитячу музичну школу № 3, де продовжували викладати клас гітари такі спеціалісти як Ю. В. Гребенюк, Є. Є. Мургала, С. М. Сіваченко (випускник Івано-Франківського інституту, музичний факультет, який також працював у Вечірній школі). З 1990 – 98 рік Ю. В. Гребенюк викладав у музичному училищі. В інших двох музичних школах клас гітари почав викладатися пізніше. Учні вищезгаданих викладачів Мазурак Максим (Ю. В. Гребенюк), Сметанюк Мар’ян (С. М. Сіваченко, Ю. В. Гребенюк), Друляк Тарас (Ю. В. Гребенюк) – випускники Львівської національної академії імені М. Лисенка, а Мамєдова Людмила Валентинівна закінчила Київську національну академію імені П. І. Чайковського. Саме Л. В. Мамєдова і М. Білейчук (контрабасист) започаткували в 1994 році клас гітари в дитячій музичній школі № 1, через рік в зв’язку з навчанняв в консерваторії її змінив батько Мамєдов Валентин Садрадинович. В 1996 році на посаду викладача по класу гітари прийшов Коротков Олег Вікторович (в 1994 році закінчив Харківський інститут культури по класу гітари у В. К. Петрова), а в 1998 започаткував клас гітари в інституті мистецтв Прикарпатського університету. Серед його учнів Роман Григорів (студент Київської національної академії імені П. І. Чайковського, по класу композиції). В загальному рівень гітарного мистецтва в Івано-Франківську та по області хоч і не на дуже високому рівні, однак на стадії прогресування. Варто відзначити, що до Івано-Франківська час від часу приїжджають концертуючі гітаристи, зокрема Маріо дель Кампо, Андрій Остапенко, Ян Обербек, студенти Львівської консерваторії на чолі з В. Л. Сидоренко, студент Київської консерваторії Разумейка Ілля, який виконував авторські твори.
Підсумовуючи, слід зазначити,