(Іспанія). Техніка Андреса Сеговії є результатом розвитку іспанської гітарної школи Ф. Сора, Д. Агуадо, Ф. Тарреги. В основу техніки прийомів гри на гітарі в Сеговії покладений дуже важливий принцип – максимальна економність рухів пальців. Як виконавець А. Сеговія відзначався великим вмінням зображати динамічні відтінки, переходити від піано до форте, що робив надзвичайно яскраво. За допомогою гітари, передаючи різні тембри, а характером мелодії – настрій, маестро довів широкі можливості гітари. Він винайшов багато прийомів та ідеальну постановку для гри на гітарі. Творчий хист Сеговії проявився, коли він писав оригінальні композиції для гітари, а також перекладав твори відомих композиторів. Чого варта, наприклад, перекладена із скрипкової партіти № 2 «Чакона» Баха. Також він створив велику кількість педагогічного матеріалу, зокрема вказав аплікатуру всіх гам кварто – квінтового кола. Андрес Сеговія – видатний музикант сучасності, який підняв гітарне мистецтво до надзвичайно високого рівня, розкрив його потенціал.
Підсумовуючи, слід зазначити, що в західноєвропейському мистецькому просторі значна роль належить гітарі – музичному інструменту, який входить до переліку найдавніших за своїм походженням. Процес вдосконалення конструкції та техніки гри сприяв широкому розповсюдженню гітарного мистецтва, «золотий вік» якого означений плеядою яскравих творчих особистостей, гітаристів-виконавців та композиторів, як от Ф. Сор, Д. Агуадо, М. Джуліані, Ф. Каруллі, М. Каркассі. Їх майстерність знайшла продовження та розквіт в діяльності наступного покоління митців. Професіоналізм Ф. Тарреги та А. Сеговії дозволив піднести гітарну музику на новий високий щабель мистецької вартості.
2. 2. Генеза та творче відображення музичного стилю фламенко.
Фламенко (ісп. flamenco – циганський) музичний стиль, пов’язаний з традиціями іспанських циган: музика, пісні, танці, гра на гітарі в цьому стилі, якому притаманні гіпертрофоване емоційне забарвлення, збудженість, ритмічна нестійкість (поліритмія співу, гри, танцю), гнучкість ладу, багата орнаментика, хроматизм. До основних жанрів і форм Фламенко належать: тона, мартинете, карселера, солеа, канья, пола, лівіана, серана, таранта, фанданго, хабанера, грана дина, серильяна, болеро та ін. [Юцевич сл.]
Однак етимологія слова фламенко до кінця не визначена. Існує декілька гіпотез його походження та точного значення:
від латинського flamma – вогонь, полум'я;
від арабського felahmengu – вільний селянин;
від іспанського flamenco, яке має декілька значень - фламінго, фламандський, циганський і т.п.
Фламенко в широкому значенні – це культура, що склалася на півдні Піренейського півострову (головним чином в Андалузії) і увібрала в себе елементи культури інших народів (фінікійців, греків, арабів та ін.), які вступали в контакт з цим давнім центром європейської цивілізації. Культура фламенко включає в себе канте (вокальне мистецтво), байле (танцювальне мистецтво), токе (гітарне мистецтво), поезію, елементи театрального мистецтва, а також звичаї, стиль одягу і т.п.
Канте фламенко найбільше відноситься до давньої східної музичної традиції. Дуже образно та глибоко відзначив цю особливість Федеріко Гарсіа Лорка, який писав: "...це найбільш рідкісний та найдавніший у Європі зразок первісних наспівів, його звуки доносять до нас оголене, навіваюче жах почуття давніх східних народів" [Шк. гри А.Шевченко, Сп. гит. Михайленко, Фан Динь Тан.]
Танці гадитанських дів – танцівниць з Гадеса (сучасний Кадіс) - користувалися великою популярністю ще в Давньому Римі. У XVII-XVIII ст. андалузська чакона, разом з пассакалією, сарабандою та іншими танцями, отримує загально-європейське поширення. До нашого часу танці фламенко є значним художнім явищем.
Гітара у фламенко відіграє роль аналогічну фортепіано у класичній європейській музиці. Як в канте та байле, в токе фламенко головним виконавським принципом вважається імпровізація на основі певного комплексу традиційних мелодичних (фальсетас) та метроритмічних (компас) звукоформул. Для гітарних композицій фламенко характерний токкатно-віртуозний стиль, який передбачає широке використання багатих можливостей інструменту.
Мистецтво фламенко вплинуло на процес становлення латиноамериканської музики, музичного імпрессіонізму та, в деякій мірі, джазу. В сучасний період, коли підвищується інтерес до неєвропейських культур, фламенко, яке своєрідно увібрало в себе культурні традиції Сходу та Заходу, набуває особливого значення. Гітара фламенко частково відрізняється від класичної гітари. В першу чергу – стилем виконання, а також і конструкційними особливостями які спрямовані на більш жосткий, різкий звук. Гітаристи багатьох країн поєднують в своєму репертуарі п'єси як класичні так і ті, що відносяться до стилю фламенко. Завдяки цьому відбувається змішання виконавських та композиторських стилів, тож п'єси таких видатних іспанських композиторів як належать вже не стільки фламенко, скільки класичному репертуару.
Термін “фламенко” часто отримує різне тлумачення – як іспанська народна музика, музика іспанських циган, елемент арабської культури та ін. Але з точки зору сучасної фламенкології жодна і з цих теорій не може претендувати на абсолютно точну. Арабська культура Андалузії сформувалася на місцевих традиціях, а зв'язок цього регіону з країнами Сходу історично спостерігається значно раніше приходу арабів на Піренейський півострів. Однак на думку мистецтвознавців не варто переоцінювати значення арабських традицій у культурі фламенко. Також не слід перебільшувати вплив циган, котрі виявляються яскравими виконавцями фламенко, що могли внести частину свого темпераменту в розвиток даної культури. Визначення фламенко як іспанської історії теж сумнівне. Культура фламенко сформувалась в Андалузії і частково в Мусії. Водночас в Андалузії існує фольклор, який не входить в фламенко. Звичайно між ними є зв'язок , аналогічно зв’язку народного і професійного мистецтва. Ця взаємодія далеко не однозначна, оскільки фольклор глибоко проникає в культуру фламенко, а фламенко органічно вплітається в побут і світосприйняття народу[Шк. гри ф. А. Шевченко].
За свідченням багатьох істориків культура фламенко бере свій початок з