Стебельним швом в рослинних орнаментах вишивають стебла квітів, листя. Цим швом можна виконувати контури не лише рослинного орнамента, а й інших видів малюнку та абстракцій.

Закріплюють робочу нитку. При вишиванні голку вводять з ліва на право. Голку вколюють на 3-4 нитки вправо від правого стібка і виводять в кінці цього стібка. Потім голку виколюють на 3-4 стібка вправо від поперднього стібка і виводять в його кінці, повторюючи так до кінця малюнку. Вишиваючи стебельчатим швом треба зробити так, щоб робоча нитка на протязі вишивання знаходилась весь час знизу чи зверху від лінії вишивання. Не можне направляти робочу нитку то вниз, то вверх, тому що губиться стебельчатий вигляд шва.

Тамбурний шов складаєть

ся з петельок, які утворюють на тканині тембурний шов справа на ліво. Робочу нитку закріплюють петлею внизу під правим кінцем майбутньої вишивки. Вколюють і виколюють через 3-4 нитки тканини і роблять перший стібок. Потім голку вколюють в середину першого стібка і виводять зліва через 2-3 нитки тканини від кінця цього стібка. Не витягуючи голку з тканини обгинають робочу нитку під кінець голки і протягують її. Получається перша петля цепочки кожну нову петлю починають з середини попередньої; голку вколюють в середину першої петлі і виводять з права на ліво через 2-3 нитки тканини від цієї петлі, заводять робочу нитку під кінець голки витягують голку з тканини, отримують другу петлю. Таким же чином вишивають всі наступні петлі візерунку. Виконуючи петлі не варто сильно затягувати нитку, вона повинна вільно лягати на тканину.

Важливе місце в оформленні одягу вишивкою займає двостороння гладь. Основне правило вишивання двосторонньою гладдю – це те, що довжина стібка не повинна перевищувати 1 см. Наносимо чи перебиваємо малюнок на тканину і починаємо вишивати. Закріпляємо робочу нитку петлею на 2-3-ох нитках тканини. Голку вколюють і виводять справа на ліво точно на лінію контуру узора. Щоб стібки гладі розходились промінчиками від центру візерунку по кругу, не всі стібки робляться одинакової довжини, по черзі ставлять стібки завдовшки 1 см і на 1,5-2 мм коротші. Стібки гладкі повинні щільно прилягати один до одного, так щоб не проглядав фон тканини, інакше узор не буде виглядати акуратним. Якщо гладь виконано правильно, тоді лицева і виворітня сторони будуть виглядати одинаково. При вишиванні різними кольорами ниток, щоб досягти їх художнього звучання потрібно підбирати нитки в одній кольоровій гамі.

До різновидностей гладі відноситься і полтавська гладь. Стібки гладі вишивають з ліва на право і так щільно, щоб не проглядав фон тканини. Зручний цей вид гладі тим, що можна зробити стібок від 1 до 3 см, заповнюючи більше площини елементів узору. Щоб такий довгий стібок не відставав від тканини, його прикріплюють зверху допоміжним діагональним стібком. Виконують його так. Закріпивши нитку петлею

або стібками, роблять довгий стібок. Голку вколюють з права через 1,5 см і виводять на ліво через 3-4 мм знизу під стібком. Протягують робочу нитку. Потім голку вколюють по діагоналі черерз 5-6 мм над стібком і виводять поряд з початком першого стібка. Всі наступні стібки роблять так само паралельно один до одного при довжині стібка від 2 до 3 см. Зверху роблять 2 чи 3 допоміжних діагональних стібка. Гладь буде красивою, якщо всі допоміжні стібки роблять на одному рівні. Дуже красиво поєднується двостороння гладь з полтавською так, як двосторонньою можна вишивати лише дрібні деталі візерунку, то полтавською великі.

Рослинні візерунки, виконані художньою гладдю, вимагають більшої палітри кольорів для зображення квітів, листків та інших видів візерунків. Тональний підбір ниток дає можливість вишити квіти і листки двома-трьома тонами кольорів ниток: від сітлого відтінку до більш темного і навпаки, від темного до світлого. Щоб не було різкої різниці переходу від тону до тону, наприклад, від світло-рожевого до рожевого і темно-рожевого, стібки гладі роблять різної довжини. Якщо візерунок треба вишити трьома відтінками, то довжину окремої деталі ділять на три частини і кожну частину вишивають іншим кольором, ніби вшиваючи один тон ниток в інший. Досягають цього, роблячи стібки гладі різної довжини. Якщо гладь виконана правильно, то ліва і права сторони роботи будуть одинаковими.

Швом качалочкою виконують геометричні і рослинно-геометризовані візерунки. Візерунки вишивають яскравими, контрасними кольорами. Інколи контур візерунку обшивають строчкою чорних ниток. Качалочки – це один з видів вишивання гладдю. В ньому для кожного стібка беруть одинакову кількість ниток тканини. Кожний стібок виконують через одну нитку тканини і виходить качалочка. У візерунку для кожного квадратика качалочок також беруть одинакову кількість ниток тканини. Щоб оволодіти цим швом потрібно вишити нескладний елемент геометричного візерунка. Вишивати зразок починають від центра елемента.

Дуже популярною сьогодні є вишивка по канві. Канва – це спеціальна тканина для вишивки. Вишивають по канві хрестиком чи рахувальною гладдю. Виконують вишивку нитками муліне в 3-6 тонких ниток чи тонкими шерстяними нитками.

Починають вишивку по канві наступним чином. Спочатку визначають місце розміщення орнаменту. Від центру орнаменту паралельно ниткам тканини прокладають кольоровою ниткою довгі вертикальні стібки (1-1,5 см). Горизонтальними стібками такої ж довжини наметують верхню лінію орнаменту паралельно ниткам тканини. Канву обрізають на 2-2,5 см більш ніж потрібно по довжині і ширині візерунка.

Накладають