Зміст

Вступ………………………………………………………………………….4

Розділ1.Особливості організації музейної справи…………………………6

1.1.Сутність музейної діяльності……………………………………………6

1.2.Використання аналітико-синтетичної переробки інформації…………7

1.3.Наукове комплектування та облік в музейних колекціях……………..9

1.4 Значення та вимоги бібліографічного опису документів……………..12

1.5 Реферування та індексування документів……………………………...16

Розділ2.Практичне використання аналітико-синтетичної перереробки

інформації в Івано-Франківському краєзнавчому музеї………………….20

2.1 Загальні відомості про Обласний краєзнавчий музей………………...20

2.2 Ведення обліку в Івано-Франківському краєзнавчому музеї…………21

2.3 Відображення аналітико-синтетичної переробки інформації в доку-

ментах Обласного музею……………………………………………………24

Висновки……………………………………………………………………..25

Використана література…………………………………………………..…27

Вступ

Аналітико-синтетична переробка інформації використовується фактично в усіх установах, де є потік інформації: в бібліотеках,книговидавництвах, де є потік інформації: в бібліотеках, книговидавництвах, архівах, музеях, центрах науково-технічної інформації та багатьох інших рефератах.

Наукова обробка документів або аналітико-синтетична переробка інформації являє собою процеси перетворення інформації, яка міститься в первинних документах, з метою створення вторинних документів. Аналітико-синтетична переробка інформації використовується фактично у всіх установах, де є потік інформації: в бібліотеках, книговидавництвах, архівах, музеях, центрах науково-технічної інформації та багатьох інших реферата

Ці процеси можна здійснити за допомогою основних видів аналітико-синтетичної переробки інформації:бібліографічного опису, анотування,ре-ферування та індексування документів.

Протягом усього періоду розвитку науки і культури йду процес накопичення інформації та знань,які фіксуються в документах. Значення інформації в житті людей постійно зростає й інформатизація всіх галузей людської діяльності є визначною рисою сучасної епохи.

Саме інформаційні ресурси є тим багатством,що не поступається за своїм значенням потенційним ефектом природнім ресурсам.

Багато українських вчених таких КушнаренкоН.М, ЦиковськаІ.І ,ЮхимецьГ працювали над вивченням і вдосконаленням аналітико-синтетичної переробки документів.

Актуальність теми даної роботи полягає в сутності і значенні АСПІ як однієї з найважливіших ланок в музейній справі.

Об’єктом курсової роботи є Івано-Франківський краєзнавчий музей.

Предметом даної роботи є записи,які містяться в музейних фондах та методи їх ведення.

Метою даної курсової роботи є дослідити правильність використання аналітико-синтетичної обробки документів в музеях. А також дослідити діяльність Івано-Франківського краєзнавчого музею,вказати правильність чи недоліки використання аналітико-синтетичної обробки документів.

Для досягнення мети слід вирішити поставлені завдання:

розглянути суть, основні функції та завдання музейної справи;

ознайомитись з процесом ведення документації в Івано-Франківському краєзнавчому музеї;

здійснити аналіз і синтез основних завдань комплектування, обліку і зберігання музейних фондів;

дослідити особливості використання аналітико-синтетичної переробки

документів в Івано-Франківському краєзнавчому музеї.

Обсяг інформації в наш час дуже великий, інколи простіше знову провести дослідження, зробити винахід або відкриття, ніж знайти відомості про нього в документах.

Для того, щоб надати споживачам потрібну кількість інформації про предмет, який їх цікавить, потрібно якось згрупувати та впорядкувати цю інформацію. Це можна здійснити за допомогою основних видів аналітико-синтетичної-переробки інформації: бібліографічного опису, інтонування, реферування та індексування документів.

1.Особливості організації музейної справи

1.1.Сутність музейної діяльності.

Музей-це науково-дослідний, культурно-просвітницький заклад, який збирає, комплектує, вивчає і зберігає пам’ятки історії, матеріальної, духовної культури людства, природничо-етнографічні, та матеріальні колекції, за допомогою яких через свої експозиції, виставки, екскурсії, лекції та інші види наукової й освітньо-виховної роботи поширюють природничо-наукові та суспільно-політичні знання.

Функції музеїв широкі і складні, а форми діяльності-різноманітні. Найголовніша особливість музею полягає в тому, що вони збирають, вивчають, зберігають і експонують першоджерела або оригінали. Ще однією особливістю музею у тому, що вони працюють над дуже різнорідними першоджерелами, використовують рукописні і друковані документи, книги. Музеї використовують свої фонди для популяризації першоджерела-показують їх в експозиційних залах, на спеціальних виставках, під час екскурсій. Специфіка музею виявляється також у тому, що в їхній діяльності науково-дослідні й освітні функції тісно поєднуються. Збираючи першоджерела, створюючи таким чином базу для наукових досліджень і проводячи власні дослідження, музеї водночас займаються широкою популяризаторською діяльністю. У своїх стінах вони об’єднують спеціалістів-дослідників і пристрасних колекціонерів. Свою багатогранну, корисну для суспільства роботу музеї будують на основі Конституції України,законів та підзаконних актів, постанов Кабінету Міністрів. У світі є більш як дванадцять тисяч музеїв. Для обміну досвідом музейної роботи при ЮНЕСКО було створено Міжнародну раду музеїв ( ІКОМ ).

Музеєзнавство вивчає історію та закономірності розвитку музеїв,їх внутрішню організацію, систему наукового комплектування музейних фондів, документування і зберігання колекцій, а також опрацювання методики побудови музейної справи. Музеєзнавство широко використовує характерні для різних наук прийоми і методи дослідження-систематичні спостереження, добір, взаємну документацію.

1.2 Використання аналітико-синтетичної переробки інформації в музеях.

Значна кількість різноманітних документів зберігається в музеях, особливо літературних, персональних музеях діячів науки, мистецтва, громадських і політичних діячів. Тут їх також обробляють, щоб потім використовувати в науково – дослідницькій роботі. Наприклад, меморіальні музеї які присвячені видатним особистостям проводять велику збирацьку, наукову й освітню роботу. Специфіка їх у тому, що вони не лише зберігають меморіальний комплекс, пов'язаний з життям і діяльністю тієї чи іншої видатної людини, а й створюють додаткові експозиції, які показують роль і значення цієї людини в історії, в розвитку науки і культури.

Щоб оперативно ознайомитись з великою кількістю документів в музеях, наприклад меморіального профілю, потрібно коротко навести основні відомості про кожний документ у своєрідній довідці, а точніше подати інформацію у стислому вигляді. За таких умов для пошуку потрібного документа немає потреби переглядати тексти багатьох документів, а досить ознайомитися лише з короткими повідомленнями про них. Якщо ж ці короткі повідомлення поділити на групи до відповідних ознак документів, то можна переглядати відомості не про всі документи, а лише про ті, що увійшли до певної групи. Саме за таким принципом будуються інформаційно – пошукові системи (ІПС). Вони значно прискорюють і полегшують процес пошуку. Вся інформація, яка знаходиться в музейних документах стиснюється і згортається в ході наукової обробки. З первинного документа беруть потрібні користувачам відомості про його зміст і