Область приміток містить додаткову інформацію про документ у цілому та про кожний окремий елемент опису, що не може бути представлена в інших областях. Область приміток може повторюватись, тоді примітки відокремлюються одна від іншої знаком крапка і тире: Бібліогр.: С. 371-375.-Предм.Покажч.: с. 375-381.

Область Міжнародного стандартного номера книги (ISBN)?ціни і тиражу, Міжнародний стандартний номер книги_це реєстраційний код, який дається міжнародним та національним агентством і дає змогу полегшити ідентифікацію книг.в В описі номер наводиться так, як він поданий у книзі: ISBN 3-76421 або ІСБН 3-84703.Слід мати на увазі, що ІСБН мають далеко не всі , а лише ті, що підлягають міжнародному обліку.

Джерелами бібліографічних відомостей є видання загалом , а також бібліотечні каталоги і інші джерела поза виданням, за допомогою яких уточнюють або одержують

1.6. Реферування та індексування документів. Загальна характеристика процесу.

Реферування – процес аналітико - синтетичної переробки інформації, що заключається в аналізі первинного документу і витягненні з нього найбільш важливих в смисловому відношенні відомостей: основних положень, фактичних даних, результатів, висновків. Реферування має на меті скорочення фізичного об’єму первинного документу при збереженні його основного смислового змісту і представляє собою складний процес, зв’язаний із заочними інтелектуальними і тимчасовими витратами.

Реферат- це повторний документ, результат аналітико - синтетичної переробки інформації що представляє собою короткий виклад змісту первинного документу , включаючи його основні фактичні відомості і висновки.

Реферат виступає як об’єкт стандартизації ДСТУ 7.9-95.

Реферат покликаний в лаконічній формі дати відповідь на питання:

«Що саме повідомляється в первинному документі?»

Властивості реферату є інформативність – здатність стисло передати значення первинного документу. Основними функціями реферату є як повторного документу є: інформаційна та пошукова.

Об’єктами реферування є наукові статті (теоретичні, методичні іт.д.), глави з книги (монографій, збірок, праць іт.д.), патентні документи. Не підлягають реферуванню стандарти , технічні умови, інструкції, прейскуранти, каталоги, довідкові видання (енциклопедії, словники, довідники), інформаційні і бібліографічні видання, та тезауруси, класифікаційні схеми і інше.

Текст реферату повинен відрізнитися ясністю і конкретністю, чіткістю лаконізмом, тобто відсутністю другорядної інформації: доказів, міркувань, описів прикладів. В ньому не повинні використовуватись громіздкі пропозиції і складні граматичні обороти , що утруднюють розуміння змісту. До реферату не включають зведення, відображенні в бібілографічнону описі документа. Не припускають критичні зауваження реферерента або його довільна інтерпретація тексту.

Процес складення реферату передбачає послідовне здійснення шести етапів:

- ознайомлювальне читання, попередній аналіз. Вивчення реферованого документа починається із знайомства із заголовком, довідковим апаратом видання, рубриками в середині тексту, висновками і резюме. Ціль попереднього аналізу - отримати уявлення про первинний документ загалом його проблематиці і структурі;

- уважне читання, поглиблений аналіз. Ціль аналіз первинного документа і виключення неістотних відомостей або відомостей що не відносяться до основного змісту документу. В ході аналізу тексту первинного документу здійснюється оцінка значущості становлячи його елементів з точки зору доцільності і відображення їх в рефераті;

- визначення виду реферату – розширений , загальний або спеціалізований. Вибір виду реферату залежить від виду реферованого твору, цілей і задач процедури згортання.

Визначення структури реферату залежно від його вигляду, вибір відповідних мовних і стилістичних засобів.

Синтез інформації, компонування тексту відповідно до вимог , структури і стилю реферату. В ході синтезу забезпечується послідовний короткий викладеного смислового змісту первинного документу,

досягається зв’язність і логічність представлення інформації .

Індексування представляє собою вираження змісту і форми документів і запитів засобами інформаційно-пошукової мови (ІПМ).

Процес індексування можна представити у вигляді послідовності наступних операцій. Переглядаючи зміст документа,індексатор визначає основну його тему,а також зачеплені в ньому другорядні питання,що можуть викликати інтерес. При цьому він виходить з свого розуміння точки зору автора і коло інтересів потенційних споживачів інформації. Потім складається уявна анотація документ,що індексується на природній мові. До анотації включаються ключові слова,що характеризують даний документ. Нарешті, ключові слова змінюються лексичними одиницями ІПМ – класифікаційними індексами,наочними рубриками,дескрипторами. В результаті виходить пошуковий образ документа і досягається, по-перше згортання інформації, по-друге,переклад її на інформаційно-пошукову мову.

Якість індексування визначається двома показниками :глибиною і детальністю.

Глибина індексування характеризує повноту розкриття змісту документа в привласненому йому пошуковому виді .Глибину індексування можна приблизно оцінити числом слів ІПМ,включених індекатором до пошукового образу.

Детальне індексування характеризує точність (адекватність) відображення змісту документа в пошуковому виді. Точність відображення визначається смисловою близькістю ключових слів,включених до уявної анотації, слів ІПМ,що утворили пошуковий образ.

Пошуковий образ може складатись з однієї лексичної одиниці ІПМ,наприклад одного класифікаційного індексу або одного наочного заголовка. У цьому разі застосовується найпростіший метод індексування,який можна назвати одно аспектним індексуванням.

2.Практичне використання аналітико-синтетичної переробки інформації в Івано-Франківському краєзнавчому музеї.

2.1Загальні відомості про Обласний краєзнавчий музей.

Первісна споруда ратуші де знаходиться Івано-Франківський краєзнавчий музей була побудована ще 1672 році, в стилі пізнього Ренесансу і мала вигляд дев’ятиповерхової круглої вежі з кам’яною основою. Перебудувалась у 1695 – 1870 роках. У XVIII ст. Підземелля ратуші служило місцем ув’язнення опришків.

Зазнало значних руйнувань під час Першої світової війни. Після відбудови в 1929-1935 роках набула хрестоподібного вигляду і зберегла цей вигляд до сьогодні.

15 квітня 1990 року на ратуші було піднято український національний прапор. Тепер тут розміщується Обласний краєзнавчий музей. Музей заснований у 1939 році на снові збірок Покутського музею і музею Гуцульщини. У фондах краєзнавчого музею зберігаються понад 105 тисяч музейних експонатів, понад 10 тисяч різних документів. Музей щорічно