Але необхідно пам’ятати - купуючи предмети інтер'єру, слід пам’ятати про їх документальне підтвердження. Це необхідно для відображення даних елементів інтер’єру в обліку.

Якщо є документальне підтвердження купівлі елементів декору і використання їх у закладі громадського харчування, то витрати на придбання картин, скульптур, кімнатних рос-лин у вазонах, акваріумів тощо відображати-муть у податковому обліку. А от яку роль їм тут відведено, залежить від двох критеріїв: по-перше, строку експлуатації (більше чи менше року); по-друге,  вартості ТМЦ (більше чи менше 1000 грн.).

Розглянемо перший критерій. Погодьтеся, важко точно сказати, скільки часу картина чи ваза красуватиметься в торговому залі ресто-рану. Проте можна впевнено стверджувати, що строк їх експлуатації — більше 365 днів. Тож такі ТМЦ — явні претенденти на звання основ-них фондів. Але чи отримають вони його, залежить від другого критерію. Як відомо, якщо витрати на придбання предмета інтер'єру перевищують 1000 грн. вони збільшуватимуть балансову вартість 2 або 3 групи основних фондів у податковому обліку.

Якщо ж вартість ТМЦ 1000 грн. чи менше, то до класу основних фондів вони не пот-раплять. Тоді витрати на їх придбання включа-ють до валових, зрозуміло, за умови, що такі суми підтверджено документально.  До передачі таких предметів у експлуатацію їх вартість входить до балансової вартості запасів.

Звісно, при декоруванні приміщення можна використовувати й предмети, термін використання яких вимірю-ють у днях, тижнях або місяцях (тобто менший ніж 365 днів). Це, наприклад, букети зі штучних квітів, ароматичні свічки, гірлянди тощо. Витрати на їх придбання без зволікань прямують до вало-вих.

Також необхідно визначити долю вхідного ПДВ у вар-тості ТМЦ, які доповнюють інтер'єр залів ресторанів, кафе тощо. Він збільшує подат-ковий кредит на підставі пп. 7.4.1 Закону про ПДВ. Пригадаємо: останній дає дозвіл на податковий кредит за товарами, які при-дбано для використання їх у оподатковува-них операціях у межах господарської діяльності. Зрозуміло, що таке право необхідно підтвердити податковими накладними або іншими розра-хунковими документами, згаданими в пп. 7.2.6 Закону про ПДВ.

Суми ПДВ сплачені при купівлі предметів, що прикрашають торгові зали ресторану, кафе тощо, платник цього податку вклю-чає до податкового кредиту.

Очікуваний строк корисного використання (експлуатації) елементів інтер'єру також важ-ливий і для їх відображення в бухгалтерському обліку. Як ми вже з'ясували вище, для картин, скульптур, дзеркал і т. п. він більше року. Тож такі ТМЦ можуть потрапити до:

1) основних засобів (відповідний субрахунок рахунка 10). Якщо актив призначений для ви-користання протягом періоду, що перевищує рік, і його вартість більша за встановлений в обліковій політиці вартісний поріг для мало-цінних необоротних матеріальних активів. Їх амортизують одним із шести ме-тодів, дозволених п. 25 П(С)БО 7 "Основні за-соби", який застосовують на підприємстві.

2) мало-цінних необоротних матеріальних активів (субрахунок 112). Якщо підприємс-тво планує використовувати актив більше року але його ціна не перевищує встановленої вар-тісної межі для мало-цінних необоротних матеріальних активів. Для них, як відомо, крім пpямолiнiйнoгo та виробничого методів, підприємство може вибрати один з особливих методів амортизації мало-цінних необоротних матеріальних активів (п. 27 П(С)БО 7 "Основні засоби"):—

списання 50% амортизаційної вартості мало-цінних необоротних матеріальних активів в першому місяці його використан-ня, а решти — у місяці списання з балансу; —

100% списання амортизованої вартості в першому місяці використання.

Предмети ж інтер' єру, які, будуть використовуватися менше року (наприклад, підсвічники чи вазочки на столиках), попадуть до малоцінних швидкозношуваних предметів (рахунок 22). Тоді як витрати на живі квіти, кон-фетті, надувні кульки та інші прикраси, які ви-користовують одноразово, одразу ж списують на рахунок 93 "Витрати на збут".

.

Висновок

Громадське харчування є галуззю господарства, безпосередньо зв'язаною з забезпеченням населення предметами першої необхідності. Тобто, споживачі продукції закладів громадського харчування будуть постійно, і

лише від політики підприємства залежатиме чи піде клієнт до нього, чи надасть перевагу його конкуренту.

Як було зазначено вище, об’єкти інтер’єру відіграють одну з досить важливих ролей у забезпеченні конкурентних переваг підприємства, у зацікавленні споживача і перетворенні його на постійного клієнта певного закладу. Тому не потрібно шкодувати коштів на оформлення дизайну закладу, оскільки зацікавлені клієнти у майбутньому можуть принести вам чи не малий прибуток, який перекриє усі витрати на дизайнерське оформлення і не тільки

Список використаної літератури

Шумега С. С. Дизайн, 2005.

Закон України "Про підприємства в Україні", 1991.

Закон України "Про товарну біржу", 1991.

Закон України "Про захист прав споживачів", 1993.

Памбухчиянц В. К. Организация, технология и проектирование торговых предприятий: Учебник. — 2-е изд. — М.: ИВЦ "Маркетинг", 1998. — 320 с.

Панкратов Ф. Г., Серегина Т. К. Коммерческая деятельность: Учебник. — М.: ИВЦ "Маркетинг", 2000. — 580 с.

Сергеев В. И. Менеджмент в бизнес-логистике. — М.: Информ.-издат. дом "ФИЛИНЪ", 1997. — 772 с.

Синецкий Б. И. Основы коммерческой деятельности: Учебник. — М.: Юристъ, 1998. — 659 с.

Статистика: Шдруч. / За ред. С. С. Герасименко, А. В. Головача, А. М. Єріна. — К.: Вид-во КНЕУ, 1998.

Шканова О.М. Маркетинг послуг: Навч. посіб. — К.: Кондор, 2003. — 204 с.

Федько В. П., Федько Н.Г. Инфраструктура товарного рынка. — Ростов н/Д.: Феникс, 2000. — 512 с.

Шканова О.М. Маркетингова товарна політика: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2003. — 160 с.