- розвиток і поглиблення затвердженої пропозиції. Кінцева мета - остаточне виконання усіх матеріалів, які репрезентують проект.
На цьому етапі в процесі розробки й деталізації проекту важливим є зберегти його головний композиційний задум. Для цього треба наочно мати ескізи й періодично повертатися до них, аби за деталями не втратити цілого.
Композиційна робота ведеться у межах, які окреслено на попередньому етапі. Остаточно уточнюються розміри, пропорції, ритмічна побудова форми. Уточнення розмірів деталей остаточно виявляє масштабний лад. Форма набуває пластичної проробки.
Якщо на етапі дизайнерської пропозиції колір дається лише приблизно, то на етапі завершення проекту він конкретизується. Так само і характер поверхні - шорстка, гладка, напівгладка тощо. Матеріали поверхонь зображають зі всіма якостями, що їм притаманні.
Особливої уваги на цьому етапі набуває всебічна координація різних властивостей об'єкта розробки: естетичних, функціональних, ергономічних, конструкційних, технологічних. Роботу щодо осмислення, уточнення та координації складових частин проекту ми проводили у тісному контакті з фахівцями відповідних спеціальностей .
Кінцева процедура проектної роботи - докладне викладення змісту проекту за допомогою графіки та пояснювальних текстів.
Етап реалізації дизайнерської розробки
На цьому етапі дизайнер бере участь у роботі технологів, конструкторів, експлуатаційників, але його функції дещо обмежені.
Передусім він контролює за розробкою та промисловим виконанням усіх деталей, з яких складається форма. Це необхідно для того, аби проектна думка, яку закладено на попередніх етапах не була перекручена і якнайкраще реалізовувалася. На цьому етапі художник має бачити все, що ретельно сприймається органами зору. Його завдання - довести до виконавців тонкощі, нюанси форми.
Усі естетичні й технічні якості розробки перевіряються на дослідному зразку. Його виготовлення, випробування та оцінка - важлива ланка у просуванні проекту до промислової реалізації. Діяльність художника на цьому етапі локалізується головним чином навколо вирішення таких завдань: який матеріал доцільніше застосувати, як виконати шви, підігнати панелі, узгодити фактури поверхонь.
Дослідний зразок підлягає пробній експлуатації. Вона дає остаточну всебічну оцінку якості виробу. Тут дизайнер мусить прискіпливо збирати інформацію про нього у тих, хто ним користується. У процесі пробної експлуатації виявляються часом непередбачені недоліки естетичного, функціонального, ергономічного характеру. Виявлення таких недоліків дає можливість своєчасно внести необхідні поправки перед початком промислового тиражування виробу.
Планувальне та композиційне вирішення
Дизайнеру при розробці інтер'єрів дитячих садків слід вияснити наступне:
-яка з вікових груп дітей буде перебувати в даній кімнаті;
-кількість дітей;
-кількість працівників;
Перечислені умови безпосередньо впливають на планування простору, характер компоновки меблів та оформлення інтер'єру. В залежності від виду і площі приміщення, а також процесу організації роботи, можна зустріти безліч різних варіантів розміщення дитячих меблів.
Ефективний догляд і виховання дітей багато в чому залежить від організації і планування інтер'єру. При вирішенні проблеми вибору планувального вирішення дитячих садків, необхідно відмітити:не існує єдиної схеми планувального вирішення дитячого садка;у відповідності до сучасних принципів організації роботи дитячого садка і тенденцій дизайну, слід надавати перевагу гнучким варіантам планування, які дозволяють змінювати компоновку меблів і обладнання, в залежності від потреби.
Дизайн як творчий процес, як особливий вид творчої діяльності по створенню предметного середовища, що оточує людину, являє собою комплексне вирішення таких існуючих завдань: функціональних, конструктивно-технологічних, економічних і естетичних. Ці завдання взаємопов'язані і взаємообумовлені, прямо або опосередковано впливають одне на одного, на форму предмета.
Роль і значення кожного з цих факторів, їх вплив на формоутворення, взаємозалежність, обмін їх у процесі художнього проектування, самі принципи методу художнього конструювання розглянуті раніше. Тепер ми розглянемо конкретні питання, що стосуються вирішення художніх завдань в процесі створення інтер’єрів, тобто питання композиції. Таке виділення цих питань із загального єдиного процесу, їх самостійний розгляд цілком закономірний, оскільки це дозволяє більш повно і всесторонньо загострити увагу на важливій, складній і поки що мало опрацьованій стороні творчої діяльності дизайнера.
Композиція (з лат. - твір, побудова, структура) вживається у двох випадках: для забезпечення самого творчого процесу по створенню інтер’єру; для означення результату цієї творчої діяльності, самої кімнати, яка має відповідні художні і функціональні якості. Тому не всяка побудова, не всяка структура є композицією, а тільки та, яка побудована "за законами краси".
У кожному виді художньої творчості композиція має свої особливості, пов'язані з її завданням і змістом, зі специфічними для кожного виду матеріальними засобами і формами втілення в зміст. Однак композиція має і багато спільного, властивого тільки художній творчості. Для виявлення цієї спільності ми будемо наводити приклади, порівнювати з іншими видами людської діяльності, особливо з архітектурою, оскільки організація форм предметного світу в архітектурі і в промисловому мистецтві за своєю метою і завданням близькі. Дуже схожий за принципами й методикою й сам творчий процес. Якісну сторону композиції як результат відповідного творчого процесу по формуванню інтер’єрів і предметного середовища характеризують такі категорії: єдність форми і змісту, образність, цілісність, композиційна єдність, пропорційність, тектонічність, масштабність, відповідність навколишньому середовищу.
Ці поняття відображають різні сторони виявлення: гармонії як категорії прекрасного, різноманітні сторони взаємозв'язку художнього твору як цілісної системи. Гармонія, або гармонійність (з грец. - зв'язок, стрункість) - це узгодженість окремих сторін предметів і явищ, у мистецтві - органічний взаємозв'язок всіх компонентів кімнати.
Тому художньо реалізована, або гармонійна форма твору промислового мистецтва - це така форма, в якій досягнута всестороння гармонія зовнішнього і внутрішнього, частини і цілого, з людиною, з матеріальною основою, з середовищем. Художня цілісність твору характеризується сукупністю, його єдністю.
У відповідних розділах всі ці важливі "поняття-якості" композиції розглянуті і роз'яснені, показані засоби , з допомогою яких досягається