Ряди тонально строкатих „зубчиків" (килимова техніка) надають особливої привабливості перемітці та підсилюють її худож-ню виразність (декоративний край обрамлюють обличчя жінки та окреслюють тектонічну форму завою), складає вузько локальну особ-ливість даного регіону, тобто Городенківщини. Цей прийом органічно сприймається на Покутті, тут його застосовували для підсилення цілі-сності та завершеності в інших виробах - фотах, запасках, тайстрах, веретах тощо.

Пропорції багатьох одягових тканин (обгорток, фот, запасок-фартухів) мають відношення 1:2. Простим співвідношенням досяга-ється чітка співрозмірність багатьох компонентів одягу, що забезпечує їх гармонійне поєднання в ансамбль.

Відповідного масштабного ефекту досягали не лише змінюючи габарити, пропорційні співвідношення декору і фону, а й графічним трактуванням орнаменту. Вирішальну роль при цьому відігравала сту-пінь розчленованості площини деталями. Одним із засобів художньої виразності городенківських „заборових" виробів (переміток) є локаль-но площинне трактування орнаменту, використання широких ділянок, на фоні яких розгортається основний візерунок.

Така масштабність декору і фону, мотивів створює враження ве-личавості, строгості. В одяговому комплексі ширина переміткових за-борів повторена або пропорційно узгоджена з іншими декоративними акцентами - широкими „басаманами" у фонах, поділом запасок - фар-тухів, заборами поясів.

Система оздоб-лення традиційних покутських тканин охоплює велику кількість дріб-них мотивів, серед яких домінує „павучок" та його варіантні поєднан-ня. Значне застосування павукового орнаменту у покутських виробах надає їм декоративної милозвучності.

Важлива роль у системі виражальних засобів покутських худож-ніх тканин належить кольору. При загальному емоційно - насиченому колориті всіх покутських виробів спостерігається підпорядкованість одній барві - червоній (різної світлової градації).

Варіанти червоного кольору в різних селах Покуття мали свої відмінності. У Етицеві вони мали помаранчевий відтінок, у Воронівцях і Лаківцях (Городенківського району) темно-вишенвий. Поблизу Снятина переважав чорний колір, а біля Коломиї – темно-червоний. Улюблений узор – композиція з чотирикутників.

Значне домінуван-ня червоного кольору спостерігається у декорі городенківських виробів - поясний жіночий одяг, пояси, переміткові забори - посилює їхню художню виразність, мажорність звучання. Присутні елегійно спокійні, дещо мінорні співвідношення (пурпурний - червоний - чорний) у заборах давніх переміток.

В комплексі покутського плечового одягу присутня велика кіль-кість декоративних елементів. Особливо пишно декорувалися кептарі. Найбагатше прикрашалися плечі, передні поли, шви та ки-шені. Снятинські кептарі, по краю поли оторочувалися тхорячим хутром, декорувалися яскравою апліка-цією з сап'яну, що підкреслювалась вишивкою "козликом". Оздоба цурканок вдало контрастувала з білим тлом.

На Снятинщині найпоширенішими були кептарі, які називали ка-линонька. Вони оздоблювалися невеличкими кутасиками з волічки. Цікавими є кептарі Коломийщини. Вони оздоблені плетінкою та аплікацією із шкіри з використанням вишивки різнокольоровими нит-ками.

У кольоровій сап'яновій аплікації використовувались як геомет-ричні так і рослинні мотиви. У виробах з шкіри виступає багато спіль-ного з елементами і мотивами ткацтва, вишивки і різьби по дереву, але вони завжди переосмислюються відповідно до властивостей нового матеріалу.

"Ріжки", "головката пані", "бігунці", "безконечники" мали не ли-ше декоративну функцію, але обов'язково і оберегову. На Коломийщині часто зустрічається мотив світового дерева, виконаний на перед-ніх полах кептаря [20,107с.].

Дуже виразно декорували полотняний одяг і вироби із сукна. По-кутські безрукавки, брушлики, лейбики оздоблювались переважно вишивкою шерстяними і бавовняними нитками, особливо пишно при-крашались Снятинські жіночі камізельки. Вишивка розміщувалась по спині і на полах, а довкола горловини і пройм рукавів камізельки оздоблювались шовковими кольоровими стрічками. В Коломиї виши-вали на керсетках більш геометризований орнамент, а в Снятинщині - цілі гірлянди пишних квітів (вплив Буковини). Для безрукавок Городенкі-вщини (особливо с. Чернятин) найхарактернішим було плетіння шну-рами і оформлення червоними кутасами.

Верхній сукняний одяг (сердаки і особливо жіночі свити) всього Покуття дуже гарно оздоблювались різнокольоровими декоративними шнурками, гармонійно підібраними до кольору тла. Ними покутяни викладали цілі орнаменти, зашифровуючи в них давно втрачений зміст (переважно це були "бігунці", "безконечники" та інші).

Дуже гарно доповнювали оздобу сердаків і так звані бовтиці або дармовиси - два шнури, сполучені кутасами та перекинуті за спину, які служать для того, щоб тримати сердак, коли він не вдягнутий, а просто закинутий назад.

Дещо скромніший декор розміщувався на кожухах. Наприклад, на Снятинщині єдиною оздобою був смушок довкола розрізів. Святкові

кожухи могли вишиватися кольоровою волічкою, відтіняючи смушок.

В Коломийському районі на кожухах іноді вишивалася стилізова-на підкова (на спині), яка символізувала гостинність і була талісма-ном, що охороняв власника від "лихого ока". Ще кожухи оздоблювали хутром тхора і смушком (хутром однорічного ягняти). Бідніші люди викорис-товували штучний смушок, тканий з шерсті нижчої якості технікою петелькового ворсу. Серед заможного населення найбільшою популя-рністю користувалось тхоряче хутро завдяки його природній декора-тивності.

Ще одною невід’ємною складовою декору народної ноші є головний убір, декорований різними прикрасами та шийне намисто, гердани, візерунчпсті стрічки, що створюють гармонійне сприйняття декору в одязі.

Виробляли прикраси місцеві ремісники-ювеліри, довозили їх і з інших країн. Селяни купували їх на ярмарках та у спеціальних торгових рядах у великих містах. Найбільше цінилося намисто з дорогих природних матеріалів — коралів, бурштину, перлів, гранатів, скла, смальти. Корали були різними за якістю, розміром, обробкою, кольоровими відтінками. Оброблялися вони місцевими ремісниками-ювелірами і мали ло-кальні особливості. Дешевші корали були невеликі, нарізані у формі трубочок, маленьких циліндриків, так зване «колюче» намисто. Дорогі червоні корали оброблялися у вигляді овалу, барилець, високо ціни-лися разки з великими намистинами, які розташо-вувалися в центрі. Червоному намисту народ приписував особли-ві лікувальні властивості.

Крім коралів, часто носили намисто з більших