Автобіографічна публікація це – розповідь про життя, насичене багатьма цікавими подіями, зустрічами з видатними людьми, про небуденну творчість обдарованого українського співака-бандуриста, яскравого пропагандиста нашої пісенної спадщини, про енергійного організатора і координатора важливих громадських акцій, які мали історичне значення для розвитку українського образотворчого мистецтва. Мистецька і громадська діяльність маестро гідно висвітлена й оцінена у численних публікаціях, а також у листах десятків різних адресатів, з якими ми маємо змогу ознайомитися. Із спогадів, публікацій, документів, епістолярного архіву постає образ людини-патріота, відданого своїми помислами і діями своїй рідній Батьківщині, українській справі. [11; 2]

У вступному слові до книги, написаної преосвященним владикою д-р проф. Софрон Мудрим, ЧСВВ (єпископ ординарій Івано-Франківської єпархії), зазначено, що Володимир Луців доводить як треба працювати для Церкви і свого народу.

Упорядкував збірник приятель В.Луціва О.Жарівський, відомий львівський видавець і філателіст. В його статті «З Україною в серці», із літ запису «Біжить доріжка, стелиться і в пісню заверта» постає образ скромної, працьовитої й відданої людини, яка все своє життя присвятила мистецтву й рідній Україні. [11;3]

Продумана концепція збірника цінна не лише спогадами й статтями митця, але й різного роду матеріалами про нього самого. Не менш важливі тут епістолярії, що в них бачимо листи С.Гординського, Г.Крука, М.Мороза, Е.Миська та ін., з яких ми дізнаємося про участь В.Луціва в організації виставок та дружні стосунки автора з художниками.

Не меншої уваги заслуговує розділ в збірці В.Луціва «Пам’яті Григорія Крука», в якому автор описує спогади про відомого скульптора, про його внесок в українське мистецтво, виставки, зустрічі. Тут міститься спогад про концерт В.Луціва в майстерні Г.Крука.

Багато статей написано про презентацію та схвальні відгуки до книги «Від Бистриці до Темзи»: Вітольда Кирилюка в «Літературній Україні» Кирилюк В. Біжить доріжка, стелиться і в пісню заверта // Літературна Україна. – Львів. 25 листопада 1999., Романа Чмелика в «Свободі» [46;16], Нью-Йорк, США, Івана Гречко [6;74-75]та багато ін.

У статті «Свіча його таланту» Іван Гриджук, пише: «Володимир Луців захоплюється збиранням картин українських малярів, має велику їх колекцію. Така його зацікавленість сягнула й рідної Надвірнянщини. Під час відвідин Надвірної у червні 1993 року він висловив пропозицію про створення тут художньо-мистецької галереї, яку б змогли відвідувати гості із-за кордону.» Гриджук І. Свіча його таланту // Мистецькі студії. – 1993. №3. – 160 с.: іл.

Також в цій статті згадується про участь В.Луціва у перевезенні праху Патріарха Йосифа Сліпого з Риму у Львів у серпні 1992 року, де сам Луців координував перевезення останків в Україну.

У газеті «Літературна Україна» за 25 листопада 1999 року, в статті Вітольда Кирилюка «Біжить доріжка, стелиться і в пісню заверта», йдеться про презентацію книжки і про участь митця, громадського діяча у патріотичних акціях у Великобританії, Канаді, США, урочистостях з нагоди роковин Т.Г.Шевченка, І.Франка, видатних борців за волю і цим, зокрема, сприяв кращому розумінню долі і становища України державними діячами різних країн.

Під орудою пана Луціва проходили величаві концерти в Римі, Лондоні на 1000-ліття Християнства України - Руси. Саме за поданням газети «Літературна Україна» Український фонд культури відзначив його заслуги у популяризації української пісні в світі премією імені Володимира Винниченка (грошову винагороду митець передав у фонд газети).

В газеті «Народна воля» Зварчук О. З Україною в серці. // Народна воля. Надвірна. – вівторок 4 квітня 2000. в статті Олександри Зварчук «З Україною в серці» йдеться, 19 березня 2000р. у Мюнхені у парафіяльному центрі УГКЦ у Товаристві сприяння та поширення української культури в Німеччині відбулась презентація книги «Від Бистриці до Темзи». Олександра Зварчук висловлює свої сподівання, що п. Луців таки привезе в Надвірну свій неоцінений архів, і тоді земляки зможуть прилучитись до духовних скарбів і відчути велику гордість за власного надвірнянця.

В розділі «Українське мистецтво на еміграції», опублікованому в Історії Українського мистецтва Шонка-Русича К., що охоплює період з 1920 р. по 1990-ті рр. виділяється автором старше, середнє і молоде покоління українських митців, що проживали за кордоном. А також зазначено, що рушієм в мистецькому житті художників-емігрантів стає Об’єднання Митців Українців в Америці (ОМУА) з центром у Нью-Йорку на чолі з скульптором М.Черешньовським, С.Литвиненком, митцем П.Мегиком та ін.

Митці своїми талантами й працею здобули визнання, їхні твори з’явились на світових мистецьких виставках: Я.Гніздовський, Л.Гуцалюк, Г.Крук.

Регулярно появляються журнали мистецького характеру: «Нотатки з Мистецтва» в Філадельфії, «Терем» в Детройті під фірмою АДУК, «Об’єднання» щорічно друкує каталог експонованих творів митців з ілюстраціями. Це засвідчує про творчу активність наших митців в Америці та Європі. Про це ж говорять виставки ОМУА та окремі, індивідуально влаштовані митцями (в музеї Вейн Стейт університету в Детройті 1960, і 1976 у Філадельфії з нагоди ювілею двохсотліття Америки). За останні 25 років їх було понад 400. Ці виставки дають добру нагоду проаналізувати на пройдений шлях і простежити розвиток у всіх ділянках образотворчого мистецтва. [40;6]

У Філадельфії в 1951 р. було створено «Студію мистецтв» під фаховим проводом П.Мегика та П.Андрусева, яка за весь період свого існування випустила понад 450 митців різних видів образотворчого мистецтва.[47;166]

В журналі «Мистецькі студії» за 1991р., (частині 1), Іван Гречко опублікував статтю «Мистецька Ukrainica в Канаді і США», в якій подає вичерпні дані про досягнення на культурній ниві української діаспори на північноамериканському континенті. Як