«РАНЕНИЙ СТРІЛЕЦЬ» (1978) поштівка, 17.4*12.2. На звороті поштівки: оригінал (1920) переховується в музеї Української Визвольної Боротьби імені Степана Бандери у Лондоні. Друковано в Англії. Приватна колекція В.Луціва (інв.№93).(Рис.ІІІ.2.15.)

ЛИТВИН Віталій (1937) Україна. До 1979 р. жив в Україні, опісля в Австрії, Італії. З 1980 року в Канаді. Мистецьку освіту отримав в Ужгородській школі прикладного мистецтва 1954-1955 і в Львівському інституті прикладного і декоративного мистецтва ім. І.Труша, 1955-58. Працює в техніках: олії, графіки, мозаїки, кераміки і скла. Виставляв у Києві, 1971 і 1972; у Львові 1972 і 1973, та в Ялті 1971.

«ГАМАЛІЯ» (1985), лінорит, 45*38.5, приватна колекція В.Луціва (інв.№93).(Рис.ІІІ.2.16.)

ЛОПАТА Василь (1941). У 1970 р. закінчив Київський державний інститут, вчився у таких майстрів графіки, як Василь Касіян і Михайло Дорогус. У 1971 р. вступив до Спілки митців України, а у 1979р. був удостоєний звання «заслуженого художника». Працює в галузі книжкової і станкової графіки.

Учасник республіканських, всесоюзних та міжнародних (Німеччина, Чехословаччина – 1977 р., Англія – 1982 р., Канада – 1985 р., Японія, Індія, Франція – 1989 р., США-1991) виставок.

Твори знаходяться в Державному музеї українського образотворчого мистецтва м. Київ, Музей історії міста Києва, Чернігівському художньому музеї, Дніпропетровському художньому музеї, Магнітогорській картинній галереї, Музей слова м. Ярославль, картинній галереї в Ніагара – Фоллс (Канада), Музей українського католицького університету при Ватикані, в приватній колекції Джона Біггса (Брайтон, Англія), приватна колекція Надії Лучків (Канада), Володимира Луціва (Лондон, Англія).

а). «РУСАЛКИ» (1991), кольорова літографія, 39*27, приватна колекція В.Луціва (інв.№32).(Рис.ІІІ.2.17.)

б). ЕКСЛІБРИС ВОЛОДИМИРА ЛУЦІВА (1991), 11.5*8.5, приватна колекція В.Луціва (інв.№95).(Рис.ІІІ.2.18.)

НЕЧАЙ Ярослав (1941) м. Тернопіль. Живописець. Закінчив Київський державний художній інститут (1972). Працює в галузі станкового живопису. Бере участь у виставках; обласних з 1972, республіканських з 1973, всесоюзних з 1985, зарубіжних з 1987.

а). «ПЕРЕБЕНДЯ» (1991), кольорова літографія, 27.7*21.5, приватна колекція В.Луціва (інв.№104).(Рис.ІІІ.2.19.)

б). «БЕРЕСТЕЧКО», кольорова літографія, 28*21, приватна колекція В.Луціва (інв.№103).(Рис.ІІІ.2.20.)

ОСТАФІЙЧУК Іван (1940). В 60-80-х роках працював у Львові. Графік і живописець. Закінчив Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва (1966). Працює в галузі станкової і книжкової графіки, олійного та акварельного живопису. Бере участь у виставках; обласних з 1963, міжобласних з 1965, республіканських і всесоюзних з 1966, зарубіжних з 1973, міжнародних з 1980. Групові – Рига, 1971; Венеція, 1986. Персональні – Львів, 1979, 1986; Тернопіль, Хмельницький, 1980; Едмонтон ,Торонто, Вініпег ,Ванкувер ,Монреаль , 1988.

а). ІЛЮСТРАЦІЯ ДО НОВЕЛИ СТЕФАНИКА (1969), 14.7*13.8, колекція В.Луціва, (інв.№23).(Рис.ІІІ.2.21.)

б). ІЛЮСТРАЦІЯ ДО НОВЕЛИ СТЕФАНИКА (1969), 14.6*11.7, приватна колекція В.Луціва (інв.№24).(Рис.ІІІ.2.22.)

СТРАТІЛАТ Микола (1942) село Макіївка Чернігівської області. Навчання: Київське художньо-ремісниче училище, Український поліграфічний інститут. Він прекрасно і впевнено себе почуває і як станковіст, і як художник книжкової ілюстрації, і як майстер мініатюри-екслібриса. Біля сотні книг у різних видавництвах України проілюстрував Стратілат, багатьом з них дав першу путівку в життя. А деякі книги, такі як збірки поезій Максима Рильського, Володимира Сосюри, Якова Щоголева, Олеся Гончара та Василя Симоненка сьогодні читачем сприймаються як єдине композиційне ціле – поета і художника.

Роботи Миколи Стратілата експонувались, в всьому світі. Особливого успіху набула його серія «Київ. Сторінки історії» у Парижі на виставці, влаштованій ЮНЕСКО.

а). «Б’ЮТЬ ПОРОГИ» (1988), літографія, 28*18.5, приватна колекція В.Луціва (інв.№44).(Рис.ІІІ.2.23.)

б). ЕКСЛІБРИС ВОЛОДИМИРА ЛУЦІВА (1991), 11.5*7, приватна колекція В. Луціва (інв.№95).(Рис.ІІІ.2.24.)

ТУРЧЕНКО Юрій Незнайдені біографічні дані Ю.Турченка. - визначний український графік, мистецтвознавець.

«ЗАМКОВА ВЕЖА», літографія, 7.5*5, подарована В.Луціву в 1983 р., приватна колекція В.Луціва (інв.№67).(Рис.ІІІ.2.25.)

ЯЦІВ Мирон (1929-1996), львівський художник. У 1953 р. вступив до Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва на відділ художньої обробки дерева. З 1964 р. працював старшим викладачем ЛДІПДМ.

Працював в техніці ліногравюри, книжковому оформленні, оформленні інтер’єрів. Прославився прикладно-графічними роботами історичної тематики, науковими та навчально-методичними працями.

Роботи М.Яціва зберігаються у музеях України, приватних збірках в Україні та за кордоном.

а). «ЧИГИРИН XVII СТОЛІТТЯ» (1982), кольорова ліногравюра, 38.5*38.5, приватна колекція В.Луціва, (інв.№134).(Рис.ІІІ.2.26.)

б). «ВЕРТЕП», ліногравюра, 20*20, приватна колекція В.Луціва, (інв.№39).(Рис.ІІІ.2.27.)

3.3.Скульптура.

До колекції збірки Володимира Луціва, що знаходиться в Музеї історії Надвірнянщини, увійшли сім творів скульптури, таких іменних художників як: І.Копчика, Г.Крука, Е.Миська, М.Черешньовського.

КОПЧИК Ігор (1945), студіював у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва. Виставлятися почав з 1984 р. Поява його перших рельєфних шкіряних пластів на львівських виставках викликала широкий розголос, оскільки цей традиційний матеріал довго не міг знайти місця серед естетичних вартостей сучасного мистецтва України.

а). «ВТЕЧА СВЯТОЇ РОДИНИ ДО ЄГИПТУ» (1993), тиснення по шкірі, 14*14, р. Приватна колекція В.Луціва (інв.№87).(Рис.ІІІ.3.1.)

б). «ПОВЕРНЕННЯ СВЯТОЇ РОДИНИ З ЄГИПТУ» (1993), тиснення по шкірі, 14*14. Приватна колекція В.Луціва (інв.№88).(Рис.ІІІ.3.2.)

КРУК Григорій (1911-1988) – видатний український скульптор. Закінчив Львівську школу декоративного мистецтва (1934), Краківську Академію Мистецтв (1937) і Берлінську Академію мистецтв (1940). Поселившись у Мюнхені створив понад 200 скульптур, які експонувалися на виставках в Мюнхені (1952, 1963, 1969), Парижі (1951), Лондоні (1954), Единбурзі (1954), Бонні (1955), Римі(1957), Нью-Йорку і Філадельфії (1961), Відні (1962), Торонто (1964, 1981), Женеві (1971) і Кіхлей (1987). У Римі скульптурні портрети Патріарха Йосипа Сліпого та Папи Павла VI. За останній портрет отримав 1964 року відзначення й медаль у Ватикані.

Про мистецьку творчість Крука появилося вже кілька праць. 1947 р. в Мюнхені видала Українська Спілка Образотворчих Митців у Німеччині коротку монографію: «Крук, Павлось, Мухін», з текстом С.Гординського. Іншою працею про творчість Крука була