а). ПОРТРЕТ ВОЛОДИМИРА ЛУЦІВА у молодому віці (1955), патинована глина, 44*23*25. Виконана у студії маестро, де В.Луців виступав із концертами для приятелів художників і артистів маестро Григорія Крука. Приватна колекція В.Луціва (інв.№91).(Рис.ІІІ.3.3.)

б). «ЖІНКА ЩО МИЄ НОГИ», гіпс, 25*24*14. Приватна колекція В.Луціва (інв.№90).(Рис.ІІІ.3.4.)

МИСЬКО Еммануїл (1929-2000) м. Львів. Народний художник УРСР (1978), лауреат Державної премії УРСР ім. Т.Г.Шевченка (1972).

Скульптор. Закінчив Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва (1956). Працював в галузі станкової та монументальної пластики. Брав участь у виставках; обласних і республіканських з 1957, всесоюзних з 1960, зарубіжних з 1980. Персональні – Львів, 1961,1979; Київ, Москва, Одеса, 1979; Будапешт, 1980; Івано-Франківськ, Тернопіль, 1981.

а).МЕДАЛЬ БАРЕЛЬЄФНЕ ЗОБРАЖЕННЯ ВОЛОДИМИРА ЛУЦІВА, бронза, ш15.5, подарована Луціву з нагоди сімдесяти річчя. Приватна колекція В.Луціва (інв.№100).(Рис.ІІІ.3.5.)

б). МЕДАЛЬ з нагоди сто двадцяти п’яти річчя великого українського художника Олекси Новаківського, бронза, ш8, подарована автором Луціву у 1997р.. Приватна колекція В.Луціва (інв.№133).(Рис.ІІІ.3.6.)

ЧЕРЕШНЬОВСЬКИЙ Михайло (1913-?), село Стежниці, Західна Україна. Мистецьку освіту розпочав у Коломийській Мистецько-Промисловій Школі, а продовжував її опісля у Кракові, в Мистецькому Інституті ім. Щепанського, де різьбу викладали професори Краківської Академії Мистецтв.

В час Другої світової війни був у рядах УПА. Після війни приїхав до США й осів у Нью-Йорку. Він є автором ряду пам'ятників, а також незвичайно цікавих скульптурних портретів багатьох відомих постатей. Його долота є пам'ятник Лесі Українки в Клівленді, США, й у Торонто, Канада.

Як скульптор, Черешньовський у своїй праці цікавився декоративною різьбою в дереві. Виконав іконостас у церкві в Гантері та ряд менших праць.

Митець є членом Об'єднання Митців України в Америці, а пізніше стає Головою цієї мистецької організації. Брав участь у багатьох мистецьких виставках.

«МАДОННА», медальйон, гіпс, 27*17, подаровано В.Луціву автором у Нью-Йорку 1975р. Приватна колекція В.Луціва (інв.№132).(Рис.ІІІ.3.7.)

ВИСНОВКИ

У ХХ столітті в образотворчому мистецтві на теренах західних областей України, та за кордоном працювала ціла плеяда митців, творчі здобутки яких стали всеукраїнським культурним надбанням. Серед таких визначних постатей бачимо живописців, графіків, скульпторів, таких як, Олена Кульчицька, Роман Сельський, Михайло Мороз, Григорій Крук, Михайло Черешньовський, Яків Гніздовський, Опанас Заливаха, Ростислав Глувко, Мирон Яців, Еммануїл Мисько, Володимир Патик, Іван Остафійчук, Василь Лопата, Микола Стратілат, Ігор Копчик, Михайло Риндзак та багато інших, які стояли біля витоків творення мистецької школи. Вони приймали безпосередню участь у її житті, вплинули на формування покоління митців спадкоємців традицій школи. Народившись на початку століття, прожили і пережили усі лихоліття нашої непростої історії, зазнали утисків тоталітарної системи, були репресовані, пройшли тернистий шлях становлення. Але попри всі випробування залишалися вірними собі й обраному шляху. Багато митців, які були репресовані, або виїхали за кордон через політичне становище, були вимушені творити на чужині.

Особливий пласт у розвитку українського мистецтва минулого століття, складає мистецький доробок художників в еміграції, він і до сьогодні є недостатньо вивченим, і тому заслуговує на окреме мистецтвознавче дослідження.

Базовими джерелами дослідження стали: збірка В.Луціва «Від Бистриці до Темзи», Д.П.Крвавича, В.А.Овсійчука, С.О.Черепанової «Українське мистецтво», Р.М.Яціва «Життя і творчість. 1929-1996», «Львівська графіка. Традиції та новаторство 1945-1990», М.Стратілата «Храм - берігач духовності», «Графіка. Книжкова ілюстрація. Екслібрис», Книга творчості українських митців поза Батьківщиною, періодичні видання зі статтями В.Луціва, І.Гриджука, І.Гречко, В.Кирилюка, Р.Чмелика, О Маркітанової, Світлани та Бориса Дацюка, О.Зварчук, каталоги творів Скарби України :1000-ліття Хрещення України, Українське творче мистецтво, Світова Виставка Українських Митців, каталог Опанаса Заливахи, Ростислава Глувка, Григорія Крука, Михайла Мороза, та перш за все особисте знайомство з Володимиром Луцівим.

Не залишився байдужим до українського мистецтва відомий громадський, культурний діяч, співак-бандурист Володимир Луців, який все своє життя займався популяризацією українського мистецтва на Батьківщині та за кордоном. Ним було зібрано чимало робіт видатних українських художників, що склали основу приватної збірки, і частина якої була передана Музею історії Надвірнянщини.

Систематизувавши матеріали збірки фонду можемо виділити такі його складові: роботи художників, цінні мистецькі подарунки більшої чи меншої вартості, архівні матеріали, до яких входять листи, грамоти, монографії, періодичні видання, афіші, концертні програми, аудіо-відео записи, платівки.

Аналіз епістолярних джерел дав змогу встановити імена художників, з якими Володимир Луців мав мистецькі особисті контакти. Це були: Григорій Крук, Петро Мегик, Михайло Мороз, Еммануїл Мисько, Святослав Гординський та багато інших (всього понад двадцять адресатів).

Особливо багато листів збереглося від Григорія Крука, Михайла Мороза, Еммануїла Миська.

Досліджуючи діяльність Володимира Луціва у сфері культури ми виокремили організацію виставок художників-емігрантів, що були особливо значимі у середовищі української еміграції. Це були виставки Українське творче мистецтво у Лондоні 1981 року, Світова виставка українських митців в Торонто 1982 року, 1987 рік найбільша персональна виставка Григорія Крука в м.Кіхлеї (Велика Британія).

Основою роботи став укладений каталог, що складається з сорока дев’яти позицій робіт художників-емігрантів в галузі живопису, графіки, скульптури.

Результати проведеного дослідження дозволяють стверджувати, що внесок Володимира Луціва як колекціонера шедеврів образотворчого мистецтва та засновника культурно-мистецького фонду є вагомий.

Колекція збірки відкрита для огляду, на чому особливо хочеться наголосити, всі літературні джерела представлені в експозиції, архівними матеріалами Володимира Луціва може скористатися кожен молодий дослідник.

Надіємося, що дана робота як перший крок на шляху опрацювання матеріалів збірки фонду Володимира Луціва, спричиниться до появи наступних досліджень цієї