Композиційний центр найчастіше розташовується у верхній частині костюма, причому акцент у ньому повинен узгоджуватися з індивідуальними особливостями людини (не лише зовнішніми, а також з її характером), тобто акцент костюма, розташовуючись біля обличчя, не повинен бути цікавішим, за саму особу.

3.3.1. Властивості композиції костюма

Художник у процесі роботи над формою (у пошуку пропорційних співвідношень окремих її частин, ритмічній організації її елементів, пластичного опрацювання, використання кольору і т. д.) прагне досягти певної цілісності, виразності.

В результаті тривалого композиційного пошуку можна отримати форму з певними властивостями, основними з яких є підпорядкованість частин, статичність і динамічність, композиційна рівновага, гармонійна цілісність.

Статичність форми костюма – це підкреслене вираження стану спокою, непорушності, стійкості форми.

Форма костюма, що наближена до квадрата, круга, статична. Симетрія, що чітко розташовує всі елементи композиції відносно своєї осі, забезпечує чіткий порядок, що не допускає жодного руху.

Динамічність – явище протилежне до статичності. Воно втілює життя, розвиток. В основі динамічної композиції лежать живі пропорції „золотого перетину” і близькі до нього прості й ірраціональні стосунки. Вони дають початок ритмічному розміру, динамічним членуванням форми костюма, співвідношенням кольору й фактури матеріалів.

Просторова організація частин та елементів форми здійснюється симетрією. Тут співіснують контрасти та нюанси. Будь-який розвиток характеризується станом активного руху і відносного спокою. І композиція як система, що відображає найбільш загальні закономірності розвитку життя, буде затверджувати той чи інший життєвий прояв. Внутрішня активність людини знаходить віддзеркалення в композиційному вирішенні костюма. Абсолютна статка в костюмі — неприроднє явище.

Костюм будується, як правило, на взаємному проникненню динамічних і статичних початків: асиметрія проявляється у симетричній композиції, метричниий ряд діє там, де йдеться про найпростіші елементи композиції костюма (розставлення ґудзиків, утворення складок), найчастіше використовується періодичний ритм і власне ритмічний порядок. Такий сильний засіб композиції, як колір, своїм нюансним і контрасним співвідношенням в більшості випадків допомагає затверджувати динамічну основу в гармонійно цілісній формі костюма.

Композиційна рівновага — стан форми костюма, при якому всі елементи збалансовані між собою. Рівновагу в композиції не можна перевірити розрахунком або геометричною побудовою. Вона грунтується на розвиненій інтуїції художника.

Розподіл об'ємів, площин кольору й фактури матеріалів характеризує організованість форми костюма. Засобом, що забезпечує досить просте сприйняття просторової організації форми, є симетрія. Вона підпорядковує собі всі властивості форми, надаючи їм можливість повторюватися. В асиметрично організованій формі залежність всіх компонентів костюма будується на тонкій пропорційній врівноваженості, складності ритмічних побудов (частіше в тканинах), живописності пластичного опрацювання форм.

Гармонійна цілісність форми — підсумок великої праці художника в по шуку відповідності всіх складових частин, елементів, властивостей.

Гармонійна цілісність форми костюма досягається не лише тонко відчутим співвідношенням всіх частин, елементів, властивостей форми, що складає основу тектонічності форми; вона залежить і від соціально-психологічних чинників, функціонального призначення, та ергономічних чинників.

Якщо форма відповідає всім цим вимогам, вона стає суспільно значимою, стає синонімом прекрасного, характеризуючи певний період часу, а в практичній діяльності стає еталоном, зразком у створенні цілого ряду її варіацій.

Таким чином, пластика форми костюма залежить від пропорцій об'ємів, характеру формотворюючих ліній, конструктивного вирішення форми, ритмічної організації її елементів, технологічної обробки виробу і пластичних властивостей тканини.

3.4. Підстави вибору колірної гами з урахуванням психологічної

дії кольорів

У жіночому костюмі ХХІ ст. особлива роль відводиться кольору, оскільки його форма вже не має таких складних конфігурацій, які можна прослідкувати в ХVII-XVIII ст. Більше того, колір в ХХІ ст. стає одним із засобів композиції.

Колір, більше ніж інші ознаки, емоційно впливає на людину; в костюмі це має особливе значення, оскільки різноманітність моделей в колекції досягається за рахунок використання різних тканин та їх колірних комбінацій.

Інформацію про тканину ми одержуємо через колір; його „важкість” чи „легкість” дають перші уявлення про образ моделі. Колір сприяє виділенню об’єкта із загального оточення, відділяє його із загального середовища та від інших предметів. Завдяки кольору ми отримуємо перші враження від побаченого, а вже потім знайомимось із його змістом.

Вплив кольору на людину є результатом складної взаємодії цілого ряду причин; слід пам'ятати, що кольори впливають на всіх людей по-різному, це пов'язано з соціальною і національною приналежністю особи, а також умовами, в яких сприймається колір. У природі людини глибоко закладено прагнення до радості, краси.

Звідси любов до гармонійних поєднань, що радують людське око. Естетика кольору органічна всьому творчому процесу і витікає з тонкого осмислення людиною оточуючої реальності, в першу чергу природи, яка має невичерпну кількість колірних співвідношень.

Зазвичай відношення до кольору таке ж, як і до музики, яка сама по собі мінорна (сумна) або мажорна (весела). Колір, як і музика, може впливати на настрій людини.

Колір в костюмі залежить від оточення, просторового середовища, фактури, форми самого костюма, звуків, руху людини в ньому, тобто всього різноманіття чинників, що пов'язують людину з її оточенням. Гармонія колірної композиції костюма багато в чому визначається тим, наскільки цей костюм зливається з образом людини, його індивідуальними особливостями, такими, як колір волосся, шкіри, очей. Костюм може повторити колірні характеристики, наприклад, блакитне плаття підкреслює колір голубых очей, темно-коричневе — відтінки каштаново-мідного волосся і так далі. Колірні відтінки шкіри досить різноманітні й складні: є люди білошкірі, темношкірі, зі шкірою