Пояснювальна записка

до кваліфікаційної роботи на тему :

Колекція жіночого одягу під девізом :

Легенди

старого замку

ЗМІСТ

Розділ І

Вступ............................................................................................................3

Вибір джерела творчості............................................................................5

Розділ ІІ Композиційна частина

2.1. Методи композиції в костюмі............................................................9

2.2. Колір, як засіб композиції костюму..................................................13

2.3. Контраст в композиції костюма…………………………………....16

2.4. Ескізування……………………..........................................................18

Розділ ІІІ Конструктивно-технологічна частина

3.1.Вибір матеріалів……………………………………………………20

3.2 Художньо-технічний опис моделі....................................................25

3.3. Специфікація деталей виробу...........................................................26

3.4. Розкладка лекал..................................................................................27

3.5. Схема конструктивного устрою виробу..........................................28

3.6. Конфекційна карта.............................................................................29

3.7. Послідовність виготовлення виробу................................................30

Розділ ІV Економічна частина

4.1.Вартість матеріальних затрат.........................................................35

4.2. Калькуляція………………………………………………………..36

Висновок..................................................................................................38

Список використаної літератури...........................................................40

Список ілюстрацій

І. ВСТУП

Говорячи про дизайн костюму,ми перш за все маємо на увазі створення моди. Слово «мода» походить від латинського «modus», що перекладається як міра, образ, спосіб, правило. Під модою ми розуміємо панування в визначений період часу в певному середовищі тих чи інших смаків в відношенні різноманітних зовнішніх форм культури: стилю життя, звичаїв та звичок поведінки, одягу та часто зміна цих смаків.Найчастіше саме зміну форми одягу і називають модою.

Кожна мода є зеркалом свого часу, відображаючи суспільно-політичне життя суспільства, рівень і характер розвитку виробничих сил, найбільш яскраві події епохи, важливі культурні і наукові досягнення, навики і психологію сучасної людини, його уявлення про естетичний ідеал.

Форми починається формування нової. Форми костюму завжди розвиваються паралельно з розвитком загального стилю в мистецтві і архітектурі певної епохи, переживаючи разом з ним всі етапи еволюції і зародження, розквіт і згасання, при чому з моменту «вмирання» старої, вже зносившої себе костюмної

Модельєрів, що диктують тенденції розвитку костюму в певний період часу, можна назвати посередниками між життям людського суспільства і модою. Проте їх позиції тільки тоді стають модою, коли вони прийняті і визнані основною масою споживачів. Саме в цьому таїться ще одне, по мірі зростання її популярності, все більше число тих, хто отримує від неї задоволення. Коли ж наслідування досягає найвищої точки, виникає загроза перетворення модного одягу в одніманітну уніформу-мода перестає бути модною і її цикл або різко обривається, або повільно гасне. Мета моди-всеосяжне володарювання-приховує в собі її занепад.

Як показує досвід, кожний модний цикл можна розбити на наступні фази:

поява моделі-взірця на демонстраціонному подіумі,

визначення її актуальності вузьким колом споживачів,

поширення пристосованого до інтересів і смаків широких мас варіанта в змушеному серійному виробництві,

перенасиченість, згасання заківавленості і як результат, повне виключення попередньої модної форми костюма.

В той момент, коли певний вид одягу набуває масовий характер, модельєри починають роботу над новою модною лінією. Таким чином, процес зміни форм костюма є плавним і безперервним.Мода формується на парижських і світових подіумах, переробляється в відповідності до вимог промислового виробництва, виходить на вулиці і захоплює маси.

Що ж таке мода ? Перш за все, її не можна зводити до кольору тих самих блузок, довжини спідниць, ширини штанів тощо. Авжеж вони підлягають впливу моди, але саме це поняття значно ширше. Може бути мода на меблеві гарнітури або естрадного співака, модна книжка чи професія.

Як же все-таки поширювалась мода? Спочатку модний одяг подорожував по світу, так би мовити,» в натурі», що, до речі, має місце і сьогодні.

Та вже у ХVІІІ столітті з Парижа в усі кінці Європи вирушили одягнуті за останньою модою не манекенниці і навіть не манекени, а ляльки. Правда, бувало це не часто – у ті часи мода трималася протягом п’яти, навіть десяти років. Та охочих, вірніше, тих, хто мав змогу вдягатися за останньою модою, було порівняно небагато.

Вибір джерела творчості

У роботі, дизайнери не зупиняються ні перед чим. Будь-яке джерело натхнення, у їхніх руках перетворюється в тенденції, яскраві покази. Кожен вибирає те, що йому найближче через, що можна виразити самого себе, свою творчу індивідуальність, своє мистецьке Я.Моїм джерелом натхнення є замки України. Свого часу ці споруди відігравали значу роль в обороні країни. Пов’язані з різними родинами, людськими долями і легендами вони дарують нам відчуття романтики, малюють в уяві образи минулого. Більшість їх знаходяться на території заходу України. Частина з них пристосована під музеї, але більшість залишається поза увагою. У доповненні з архітектурою монастирів і церков, в оточенні мальовничої української природи ці острівці нашої культури раді зустрічі кожному уважному туристові.

Різні вони: рівнинні і на пагорбах, баштового та бастіонного типу. Більшість замків Львівщини ще дерев'яними було закладено нашими далекими предками — галицько-волинськими князями, потім привласнено й розбудовано польськими магнатами, які за походженням, переважно, що відзначають і польські історики, походять із руської, тобто української шляхти.

Олеський замок є визначною пам'яткою історії та архітектури ХIII— ХVIII ст. Перша згадка датується 1347 роком, коли він перейшов у власність князя Юрія Тройденовича. От уже два десятиліття як у замку працює музей регіонального мистецтва і експонується велика колекція української ікони, портрету, предметів декоративно-ужиткового мистецтва ХIV–ХVIII ст.

Існує легенда про нещасливе кохання шляхтича Адама Жолкевського до доньки пізнішого власника замку Даниловича. Почувши відмову під час сватання, молодий закоханий проткнув себе мечем. Як самогубцю його не поховали на цвинтарі, а викинули у болото біля замку. Відтепер душа нещасного Адама стогне і зітхає ночами. А незайманим дівчатам романтичний привид може навіть явитися у вигляді прозорої світлої тіні.

Золочівський замок, видатна пам'ятка оборонної архітектури ХVII ст., яка збереглася з давніх часів майже в незмінному вигляді, і є єдиною в Європі спорудою такого типу. Цей замок — ансамбль споруд, що включає укріплення з кам'яними куртинами та бастіонами, на дитинці якої міститься Великий палац — типова італійська споруда. Окрасою ж замку