Керамічні вироби утворюють сім родів: садово-паркова архітектурна кераміка, обладнання житла, посуд, культові та обрядові предмети, іграшки, прикраси. Кожна з них має свою специфіку і типологічну структуру.

Садово-паркова кераміка – рід художньої кераміки, твори якого виготовляються переважно з шамоту, кам’ної маси для художньої організації простору в парках і садах. Відомі такі основні типологічні групи: декоративні пластика, вази, фонтани, декоративні решітки та ін. Цей рід художньої кераміки як і наступний, належить не до декоративно-прикладного мистецтва, а до монументально-декоративного.

Архітектурна кераміка – рід художної кераміки, що оздоблює екстер’єри та інтер’єри громадських будівель. Типологічні групи: декоративні вставки, панно, розетки, медальйони, стелли, решітки, настінні фонтани, декоративне обличкування тощо.

Обладнання житла художньою керамікою – рід керамічних побутових предметів, які нерухомо з’єднані з конструкцією стіни, стелі (кахлі й плитки), та порівняно рухомих ручей. Їх розміщують на підлозі, столі, полиці, підвіконні, прикріплюють до стелі або стіни. Вони виконують певні побутові функції. Це й дає змогу поділити їх на типологічні групи, підгрупи і типи.

Кахлі – типологічна група керамічних виробів, які служать основним конструктивно-декоруючим матеріалом для спорудження печей. У XVII-XVIII ст. українські гончарі всіх великих осередків виготовляли кахлі для печей, а подекуди і вставки для будівель у формі рельєфних і розписних кружал, прямокутних плиток з орнаментом, що утворювали на стінах декоровані фризи тощо. Розподіл українських кахель за тектонічною формою виявив наявність наступних історично відомих типологічних груп, підгруп, типів. Перша група - посудиноподібні кахлі - з підгрупами горщикових, мискових; типами - з круглими, квадратним, фігурним отвором. Друга - нішеподібні кахлі, представлена типами - з горщиковим, на-півциліндрничим тілом. Третя - плиткові кахлі з підгрупами - лицевих, кутових; типами- виповнюючих, пояскових, карнизних, кахель завершення. Четверта - декоративні прикраси, серед яких розрізняємо типи - зубці, шишки, колонки, півколонки, лиштви тощо. У вирішенні поверхні плиткових кахель встановлено такі типи пластики: виповнюючі - рельєфні, плоскі, увігнуті; пояскові - плоскі, опуклі; карнизні - профільовані; завершення - рельєфні, плоскі, профільовані. Декоративні прикраси - круглі, напівкруглі, профільовані.

Якщо у XVII ст. кахлі були переважно рельєфними, із зеленою або коричневою поливою, то в наступному столітті міські цехові майстри поступово перейшли до виробництва мальованих. Зустрічаються кахлі, розписані по білому тлу синьою поливою або й двома-трьома кольорами. Зображували вибагливі рослинні орнаменти, сюжетні сцени з постатями людей, тварин, птахів і краєвидами. У XVII ст. кахлі виготовляли гончарі Києва, Чернігова, Кам'янця-Подільського та ін. Урізноманітнюється тематика розписів і рельєфних зображень. Крім алегоричних сюжетів усе частіше зустрічаються побутові, зокрема козацькі.

Світильники – типологічна група художньої кераміки, вироби якої використовують для освітлення приміщень. Складається з основних типів освітлювальних предметів: стародавні чашки для жиру і середньовічні олійні лампи, каганці, свічники і лампадки, плафони, пишні люстри, бра, сучасне керамічне обладнання електроосвітлювальних приладів.

Вази – велика типологічна група керамічного посуду, різного за формою і призначенням. Серед сучасних ваз розрізняють дві підгрупи – декоративні та для квітів. Декоративні вази часто пишно прикрашені рельєфом або розписом, за призначенням поділяються на типи: для підлоги та для полички. Вази для квітів бувають кількох типів, залежно від величини квітів і характеру букета (низькі, середні, високі тощо).

Підвазонники – типологічна група, функціонально споріднена з попередньою. Це посуд різних форм, призначений для вирощування кімнатних квітів, як правило з дещо розширеним верхом. Він буває кількох підгруп, залежно від величини і характеру кімнатних рослин, їхнього розміщення в інтер’єрі: тарелеподібний, горщики, відроподібний, настінні та підвісні кашпо тощо.

Настінна декоративна кераміка – типологічна група, що включає в себе керамічні вироби трьох основних типів: декоративні тарелі, плакетки і маски.

Посуд – найхарактерніший рід керамічних виробів, міст костей різного призначення і величин, виготовлений за обертовим принципом на гончарному крузі, шаблоном або відлитий у формах. В історичному аспекті посуд поділяється на дві області функціонування – побутову та обрядову. Побутовий керамічний посуд буває багато декорований (для святкового столу, прикрашення житла) і менш оздоблений або цілком без прикрас (для приготування їжі, зберігання і транспортування продуктів).

Миски – типологічна група керамічних виробів, які за формою майже збігаються із типами дерев’яних предметів – миски, тарілки, тарілочки, розетки. Сюди входять макітри і цідильники.

Горщики – найважливіша типологічна група предметів посуду великих міст костей з одним або двома вушками. До групи входять такі типи: горщики, гладуни, дзбанки. Виплекана численними поколіннями гончарів, форма горщика ідеально відповідає всім практичним вимогам. Висота класичного горщика дорівнює ширині його в найширшому місці. Інакше кажучи, горщик вписується в квадрат, зрештою — і в коло. Обтічна форма сприяє максимальному прогріванню всього об'єму у вогні. Задля цього звужено й нижню частину, за яку горщик беруть рогачем, щоб поставити в піч. Поперечник отвору горщика також обумовлений практичною доцільністю — щоб до нього можна було покласти великий шмат м'яса, а великою ложкою дістати його, а крім того, щоб посудину легко було мити зсередини рукою. Але — не більший, інакше страва швидко вихолоджуватиметься. Покришку, якою накривали горщик, готуючи страву, потім знімали, перевертали І використовували вже як миску.

На основі форм горщика і дзбанка, з доповненням їх носиками і накривками, розвинулися нові типи посуду – чайник і кавник.