Так у трипільських племен високого технічного та художнього рівня досягло керамічне виробництво. Відповідно до призначен-ня кераміки існувало виробництво господарського та побутового посуду, для чого використовувалися різні гатунки сировини — глини та домішок. Незва-жаючи на те, що трипільські гончарі не знали гончарного круга, їх вироби вражають різноманітністю та витонченістю форм. Для розпису глиняного посуду трипільці широко застосовували мінеральні фарби. На відміну від неолітичної кераміки, яку випалювали на відкритих вогнищах, три-пільський посуд випалювався у спеціальних печах. Виготовлення оригінального глиняного посуду у трипільців було справою майстрів-професіоналів, а керамічне виробни-цтво — спеціалізованою галуззю общинного ремесла.

Про ускладнення ідеологічних уявлень трипільських племен та дальшу

диференціацію у них культу родючості свідчать численні знахідки глиняної

антропоморфної та зооморфної пластики.     

Принципи  ліплення зооморфних фігурок, не завжди одинакові. Знайдена значна серія зооморфних статуеток  тулуб яких зроблений з двох по-вздовжніх половинок, іноді в них фіксується кріплення за допомогою штифта. Часто стать таких  тварин не позначена, іноді вони належать самцям. Також знайдені фігурки, зліплені з плаского коржика, складеного повздовж навпіл. Ще один спосіб ліплення, коли великий шаблон обмазувався товстим формуючим шаром (4 - 8 мм)  глини, по якому нанесено ангоб. Така технологічна ознака, як обробка поверхні зооморфних фігурок погано документована,  зовнішнє оздоблення часто буває пошкоджене. В залежності від типу, фігурки мали більш чи менш ретельно загладжену поверхню, вкривалися ангобом, збереглися сліди повздовжнього лискування, фарбування червонною фарбою, розпису. Для оздоблення статуеток  використовувалися   відбитки нігтя, пальцьові защипи накольчастий та прокреслений декор, частіше розпис, більша частина зооморфних зображень не орнаментована.  

Фігурки кіз малочисельні. За технологічними ознаками та моделюванням вони близькі до баранів, відомо тільки одне досить реалістичне зображення з Луки-Врублівецької . 

Фігурки оленів поодинокі. Знаки статі на них відсутні. Частина  статуеток оленів повністю вкрита орнаментом з ямок-наколів. 

Фігурок свиней небагато. Вони об’єднуються  певною стилістичною подібністю, мають опущену морду, морда та хвіст  майже на одному рівні завершують дугоподібну лінію спини з гребнемо по краю, боки трохи сплощені. Морда різної довжини, іноді модельовано п’ятачок.

Кількість фігурок ведмедів також обмежена. Майже всі визначені екземпляри належать ведмедицям. Розміри їх коливаються від малих, як з Сушківки , до великих, довжиною до 15 см з Косенівки. Фігурки мають велику широколобу голову з чітко модельованими вухами, проколами передано очі. Позначено шию, тулуб масивний, зад опуклий. Іноді модельовано хвіст. Лапи товсті, іноді досить високі із загнутими вперед стопами, іноді передано кігті. Фігурка з Косенівки  зображує ведмедицю з опуклим черевом з порожниною в ньому. Вона була розбита навпіл  вірогідно під час обряду.  

Фігурки птиць представлені невеликою кількістю екземплярів, частина їх,можливо, зображує качку , а інші, на високій ніжці, – дрофу. Вражає сталість фігурок птаха такого іконографічного типу, який проіснував майже дві тисячі років.  

Унікальним є пластичне зображення собаки, виявлено серед  матеріалів Володимирівки О.О.Якубенко. Поверхня фігурки гарно оброблена, передні та задні лапи модельовано попарно злитно.

Фігурки із зооморфними головами знайдено на поселенні Конівка. Вони складають єдиний комплект з близько 40 посудин, 7 з них – зооморфні. Дві фігурки з головами баранів – найбільші, діаметром 4 та 5 см. Менші чотири - діаметром 2,5 см з головами бовинів, оленя та одна із одним зігнутим «рогом». 
 Фігурки-ковчежці наближаються до зооморфних посудин. Зооморфні чаші часто  оздоблені скульптурними головами баранів чи биків.  

Цікаво, що зображення бика було основним сюжетом не тільки в об'ємній скульптурі, яка передавала окремих тварин, а й у барельєфах - наліпах на посудинах. Таким чином, особливе значення бика у господарстві трипільської спільності підтверджується не тільки кількісною перевагою кісток цієї тварини, а й кількістю фігурок із його зображенням.

А у житлі № 5 з Луки-Врублівецької знайдено цікаву посудину у вигляді птаха. Поверхня її має темний колір і зберігає залишки акуратно виконаного лощення. Ця птаховидна посудина покрита гарним орнаментом у вигляді триборозенчастих канелюрів, які чергуються з одним-двома рядами ямок. Шийка посудини прикрашена канелюрами у вигляді кола. Зображення у нижній частині шийки нагадує намисто. Слід зазначити, що незважаючи на складність формовки, посудина виконана з великою майстерністю, як і ритмічний орнамент, нанесений на неї.

На кліщівському поселенні знайдено чотири зооморфні фігурки, одна з яких зображає бика. В одному з жител поселення Вербівка було зафіксовано п'ять глиняних статуеток, які зображували птахів, зокрема сича. Усі глиняні предмети лежали поруч один з одним і, безперечно, відігравали певне культове призначення.

На поселеннях Блищанка та Кошилівці Тернопільської області протягом 1966-1976 pp. зібрана цікава колекція зооморфної пластики - вісім фігурок биків. Зокрема у фігурки бика з Блищанки з відбитою задньою лівою частиною ноги стать передана защіпом, навколо шиї збереглася смуга білої фарби. Це не виключає, що бика було приручено до прив'язі. Виключно великою цінністю є кошилівецька колекція зооморфної пластики. В ній, як в кількісному, так і особливо в мистецькому плані, переважають фігурки бичків. До унікальних знахідок Трипільської культури належить зооморфна посудина з двома головами бовидів на довгих шиях з Кошилівців-Обозу.(мал.1,2)

На посудині збереглися сліди розпису, який, очевидно, передає упряж. Посудина схематично зображає пару волів у ярмі. Окремі посудини також прикрашалися голівкою тварини, переважно бичка. Крім зображення бика, на