Глиняний посуд найкраще допоможе зберегти смак та аромат напою, адже тільки екологічно чиста глина виділить особливості смаку будь-якого напою. Готувати страви в неполивному керамічному посуді і їсти з нього - корисно для здоровя. У страву з глиняного черепка потрапляють розчинні мінеральні солі. Гончарі харчувалися з керамічного посуду, тому майже не хворіли на шлункові захворювання.[6, 61]

Споконвіку керамічний посуд вважався ідеальним для зберігання продуктів. Молоко у глечику могло стояти і не киснути три-чотири доби, а варення і соління зберігалися в глечиках без кришок майже рік і не пліснявіли. Засипані в керамічні глечики борошно або крупи, зав’язані щільно матерією, добре захищені від комах. А ще у глечиках в злегка підсоленій воді добре зберігається вершкове масло.

Керамічний посуд не тільки вишуканий, а ще й корисний. Вважається, що глиняний посуд здатен витягувати з людей негативну енергію, наповнювати чистотою й силою, накопиченою століттями. Такий посуд містить енергію всіх чотирьох першоелементів стихій.Тому їжа, приготована в такому посуді, не тільки дуже корисна й смачна, але й зберігає в собі неймовірну атмосферу душевного тепла й затишку.[3]

Розділ ІІ

Творчий пошук композиції та обгрунтування теми

«скульптурний посуд - лембики»

2.1. Художні особливості формотворення виробу

На кваліфікаційну роботу я обрала тему “Скульптурний посуд “лембики”, тому що керамічний посуд з найдавніших часів був основою роботи гончарів. Серед віх виробів з кераміки посуд представлений в найширшому асортименті. Мене зацікавив саме такий вид декоративно- ужиткового посуду як лембик, тому що цей посуд якнайкраще поєднує в собі функції декоративно прикладного мистецтва – естетичну, ужиткову, комунікативну, сувенірну, святкову.

Також скульптурний посуд має ритуальне значення. Ще в Трипільській культурі він символізував жертовну тварину, а напій що виливався з посуду – кров цих тварин. Згодом лембик став атрибутом весільного застілля, символом сили, добробуту, здоров’я, яке баран, бик чи кінь передавав нареченим.

Тема скульптурного посуду стала провідною у творчості таких народних майстрів як Головко, Омельяненко, Біляк, Денисенко.

Для створення певного образу і втіленні його в матеріалі беруться найяскравіші ознаки живої тварини. Не слід забувати, що лембик не скульптура, функційний посуд, у якому стилізовані ознаки тварини. Ручка – хвостик, лієчка (лоток) – мордочка, кришечка – ріг, або чуб. Ознакою лембиків є стилізовані роги, стійкі ніжки.

У формотворенні і декоруванні своїх лембиків я використала образи барана і оленя. “Баран” і “<аранець” - приклад втілення ознак однієї тварини в різних образах.

Мої лембики, як стилізовані тваринки, статичні, стрункі , з густим наліпним декором.

Тулуб лембиків має чітко виділені два об’єми, які функціонують як сполучені посудини. Третім функційним обє’мом посудини є голова обтічної форми.

“Баранець” в моєму уявленні – це невеличкий кучерявий баранчик, хоч і кругленький, але підтягнутий. Він виглядає дуже спокійним і чепурним.

Хоча “Баранець” невисокий, має масивну верхню частину тулуба, посуд виглядає витонченим, не громіздким. Лінії тулуба плавно перетікають одна в одну. Лембик “Баранець” за композицією дуже компактний, цілісний. Кожен елемент посуду влучно доповнює загальний образ.

Тулуб баранця сформований при поєднанні двох об’ємів каплеподібної форми – меншого і більшого. Задня частина тулуба стоїть вище переднього об’єму, проте, шийка і витягнута вгору мордочка врівноважують загальний вигляд лембика. Динамічні завитки рогів додають масивності голові “Баранця”. Хвостик- ручка плавною дугою підкреслює вигин спинки. Дві передні ніжки прикріплені близько одна до одної і становлять одну точку опори. Дві задні ніжки дають більшу стійкість посуду. До такої об’ємної форми тулуба я підібрала коротенькі ніжки, які якнайкраще підтримують загальний образ маленького баранця. Здається, що він от-от затупотить копитцями доганяючи свою отару.

Скульптурний посуд “Баран” має свої художні особливості. Він притягує погляд своєю елегантною традиційною формою. Лембик має присадкуватий широкий тулуб і граційну шию. У барана масивнішою є нижня частина. Тулуб формують два обєми – перший витончений конусоподібний, внизу півсферичний, другий сферичний. Голова прикріплена до високої шийки. Органічно вписуються в образ півкруглі роги, які плавно закручуються равликом. Широка ручка має характер динамічного завитка. Невисокі стрункі ніжки забезпечують стійкість посуду. Особливістю формування є те, що невигадливі форми тулуба, голови, ніг, ручки створюють разом довершену композицію. Лембик баран сповнекний спокою, смиренності, рівноваги, грації властивій саме цій тварині. В ньому втілений образ молодого барана- красеня.

Лембик “Oлень” по своїй композиції відповідає величі і грації тварини, що носить на своїх рогах сонце. Скульптурний посуд “Oлень” має найбільший об’єм, проте, цей лембик, водночас, найстрункіший. Основою формотворення є два одинакові каплеподібні видовжені об’єми, протиставлені один одному. Голова посаджена на високу шию, увінчана гротескними ажурами пишних рогів. Вони додають посуду святковості, доповнюють статечний образ динамікою фантазійних завитків. Спинка вигнута динамічною дугою, підкреслена плавною лінією високої ручки. Задні ніжки є продовженням силуетної лінії тулуба. Вони є однією точкою опори. Передні ніжки широко розставнені для забезпечення стійкості високого посуду. Довга шия, пишні високі роги, граційні ніжки створюють цілісну композицію і стрункий, видовжений силует посуду.

2.2. Художні особливості декорування.

Сформовані вироби я оздобила багатим ліпним декором, який позначає стилізовану шерсть тварин, фактуру рогів. Декор збагачує, урізноманітнює посуд, додає святковості. Свої лембики я прикрасила пишними завитками, пелюстками, хвильками, цятками, штампами, бо хотіла звернути увагу на їхню естетичну функцію, зовнішню привабливість , на їхнє значення як доповнення інтер’єру.

Художнє оздоблення кожного