лембика чітко відповідає особливостям форми, логічно довершує образ стилізованої тварини.
В основі декору скульптурного посуду “Баранець” лежить імітація шерсті. Стилізовані динамічні завитки густо заповнюють майже весь тулуб баранця. Вони ніби вибиваються з-під масивних пелюсток і рівномірно лягають невисоким рельєфом. Менші завитки зверху плавно переходять у більші аж до ніжок. Лембик ніби вкритий мереживною сіткою. Вони додають скульптурному посуду легкості, декоративності. За задумом композиції верхня частина тулуба декорована пелюсткоподібним рельєфом. Біля шийки – два ряди об’ємних краплинок, під ручкою – три ряди. Починається з найменшої викладеної квіточки, продовжується двома рядами більших і середніх за розмірами пелюсточок. Закінчується такий тип декору на найширшій частині виробу.
Голова баранця декорована наліпним рельєфом у вигляді завитків шерсті. Баранчик ніби має вуса, які закручуються аж до рогів. Великими колами позначені очі баранця. Роги я залишила не декорованими, щоб сконцентрувати увагу на особливій формі – динамічний увігнутий завиток з гострими гранями, який тягнеться від лотка. Посеред пишності завитків роги вносять паузу у сприймання композиції.
Декор лембика “Баран” повністю підтримує форму посуду. Декоративні півкруглі хвильки і кружечки відповідають сферичним об’ємам у формі лембика. Скульптурний посуд ідейно розділений високорельєфними хвильками на найширшій частині виробу на дві половини – верхню і нижню. Верх декорований рядами півкруглих хвильок, які чергуються з більшими і меншими кружечками і капельками. На шийці два ряди найвищих хвильок, далі хвильки плоскі і розвашовані так ніби накривають одна одну. Поміж хвильок наліплений краплеподібний декор і великі кружечки, площина яких декорована круглими штампами різної величини.
Низ виробу прикрашений наліпними кульками ізних розмірів і висоти. Зверху більші і розміщені густіше, донизу - менші і рідше. Вони створюють ефект м’ягкості, вносять деякий неспокій до виваженого рівномірного декору верхньої частини. Нижні кружечки також проштамповані. Ніжки оздоблені дрібним каплеподіпним декором.
Декор на голові барана у вигляді завитків, з-під яких виглядають очі-горошини. Узор на рогах – це стилізація рогових пластин, які виділяються при рості. Роги оздоблені вузькими смужками конттрельєфу.
Особливістю декору “Оленя” є горизонтальні смуги декору які є противагою видовженому силуету форми. Посередині лембика обперізує ряд великих кружечків оздоблених контррельєфом. Їх доповнюють дрібніші кружечки. Так само по ширині лягають тоненькі динамічні хвильки. Вони чергуються з рядами кружечків різних розмірів.декор тулуба закінчується вверху пишною оздобою на шийці, внизу – рядами кружечків на ніжках. Роги декоровані фактурою. На мордочці кругами позначені великі очі. Також ручка оздобрена декором.
Розділ ІІІ.
Художньо-технологічні особливості виготовлення скульптурного посуду
Матеріали, інструменти та обладнання.
Основною сировиною для виробництва керамічних виробів є глина – легкодоступний та унікальний за своїми технологічними властивостями матеріал. Осадочна гірська порода, основним компонентом якої є глинисті мінерали , в суміші з водою утворює «тісто», яке внаслідокзовнішнього фізичного впливу легко набуває заданої форми, а при випалюваннфі переходить в камяноподібний стан.
Розрізняють глини первинного місцезнаходження і вторинного. Глини первинного місцезнаходження утворюються на місці руйнування гірських порід під впливом різних перепадів температур, снігових лавин, вітрів. При добуванні таких глин трапляються уламки гірських порід. Вторинними вважаються глини, які відкладались у нових місцях у результаті перенесення продуктів руйнування гірських порід дощовими або сніговими водами, льодовиками, вітрами. Знаходять такі глини переважно на берегах річок, або колишніх водойм. [7.10]
Добування глини ведеться у весняно-літній період.
Глину для гончарних виробів, як правило, необхідно добувати в добре
вивчених і підготовлених кар’єрах. Сучасне керамічне виробництво вимагає великої кількості глини. Бульдозери знімають пласти глини різних видів і добираються до гончарної глини.
В начальних майстернях інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника використовується гончарна глина Коломийського родовища.
Для одержання якісних виробів із наявної сировини її в першу чергу
необхідно гомунізувати шляхом перемішування при добуванні, пошаровому
розміщенні в глинозапасниках, при буртовані на бетонних площадках біля
формовочного виробництва. Площадка зберігання глини заповнюється
пошарово. Товщина шару 20-25 см. Висота бурта до 1 м. В буртах глина
зберігається не менше року. За цей час її структура руйнується під
впливом сонця, води, вітру та морозу.
Кульовий млин – найнеобхідніша річ у керамічному виробництві. У ньому можна розпускати усі без винятку пластичні маси – спіснюючі матеріали, шлікер, ангоби, поливи, емалі. Завантаження і розмелювання сировини проводиться у певній послідовності. Спочатку заливається вода і засипаються спіснюючі матеріали. Після розмелення їх до певної тонкості завантажують пластичні матеріали. Все це разом мелеться до повного розпускання і змішування всіх компогнентів. Тонкість і швидкість помолу залежить від кількості води і мелючих елементів, тонкості попереднього подрібнення, а також від швидкості обертання кульового млина. Розмелення завантаженої сировини відбувається за рахунок тертя до стінок млина і мелючих куль, а також за рахунок вільного падіння мелючих елементів і сирцю з найвищої точки обертового руху.
Після розмелювання в кульовому млині глина має пройти процес вилежування в сирих, теплих і темних камерах. Склад керамічної маси: глина пластична - 75%, пісок кварцовий – 20%, електроліт – 5%.
В кульових млинах також готують шлікер - стійку суспензію, яка складається з твердої, рідкої, газоподібної фази. Після приготування шлікер повинен постояти не менше доби. Цей процес називається визріванням шлікеру. Коли шлікерну масу набирають у відра, то її слід знову процідити. Шлікер повинен зберігатися у теплих приміщеннях, тоді його текучість краща. Цей же шлікер можна розлити в гіпсові плоскі форми і одержати прекрасну пластичну глинисту масу для ручного формування.
Шлікерну сировину готують вологістю 50-60% без електроліту – це речовина, яка регулює відношення води в шлікері, впливаючи на його