Ресторани відрізняються від інших закладів громадського харчування підвищеним комфортом. Крім широкого вибору страв в асортименті ресторану є вина і вино-горілчані вироби, фрукти, десертні напої та ін. У таких закладах обслуговування і рахунок виконує офіціант.

Бари за асортиментом страв близькі до кафе, але відрізняються методом обслуговування. У наш час поширені різні види барів, наприклад, шоколадний, гриль-бар, пив-бар тощо.

Різноманітність типів закладів громадського харчування дає можливість відвідувачу вибирати не лише меню, а й полюбуватися внутрішнім оздобленням того чи іншого кафе, ресторану, бару. Художній образ інтер’єру має допомогти людині відпочити, відновити сили для продуктивнішої праці у своїй повсякденній діяльності. Клас закладу - сукупність відмінних ознак закладу ресторанного господарства певного типу, що характеризує рівень вимог до продукції власного виробництва і закупівельних товарів, умов їх споживання, організування обслуговування та дозвілля споживачів.

На класи підрозділяють тільки ресторани і бари. За ступенем комфорту, рівнем обслуговування і обсягом надаваних послуг ресторани і бари поділяють на три класи: люкс, вищий і перший.

“Люкс – вишуканість інтер’єру, високий рівень комфортності, широкий вибір послуг, асортимент оригінальних, вишуканих заказних і фірмових страв, виробів для ресторанів, широкий вибір заказних і фірмових напоїв, коктейлів – для барів;

“Вищий” – оригінальність інтер’єру, вибір послуг, комфортність, різноманітний асортимент оригінальних, вишуканих заказних і фірмових страв і виробів для ресторанів, широкий вибір фірмових і заказних напоїв і коктейлів – для барів;

“Перший” – гармонічність, комфортність і вибір послуг, різноманітний асортимент фірмових страв, виробів і напоїв, коктейлів нескладного приготування, в т.ч. заказних і фірмових – для барів.

2.Особливості проектування інтер’єрів закладів громадського харчування.

До основних приміщень закладів громадського харчування належать вестибюлі, обідні зали, бари, зимові сади.

Щоб створити відчуття вільного простору, вестибюлі в кафе, їдальнях самообслуговування малої і середньої місткості мають бути об’єднані з обідньою залою. Вхідну зону можна виділити розміщенням меблів, декоративними решітками, рослинністю тощо. Вестибюлі їдалень великої місткості і ресторанів для створення спокійної обстановки не рекомендується об’єднувати з залом. У громадських центрах для їдалень, кафе і барів вестибюль може бути спільним із зимовим садом.

Центральним приміщенням закладів громадського харчування є обідній зал. У великих їдальнях можна виділити обідні зони і зони десерту. Це забезпечує кращі умови для відпочинку і роботи обслуговуючого персоналу. Для створення спокійної обстановки зали великої місткості можна розділити окремими панелями, екранами, декоративними рослинами, решітками тощо.

Для залів у ресторанах доцільно створити зони окремими групами так, щоб, не втрачаючи відчуття єдності великого простору залу, створювалась спокійна, інтимна обстановка. Центром обідніх зон, які можна розміщувати на різних рівнях, є танцювальна площадка і естрада. Визначаючи площу танцювального місця, виходять норми 0,15 - 0,2 м на пару з розрахунку 50 – 75% загальної кількості місць у залі. Форма танцювальної площадки може бути різною залежно від потрібних розмірів і композиції прану. У залах більшої площі можна влаштувати дві танцювальні площадки при одній естраді. Поширеною формою площадки і її композиційним центром є танцювальне коло, яке повинно добре проглядатися з усіх боків (часто його піднімають або заглиблюють відносно загального рівня підлоги. Місце для площадки може бути і при вході, в центрі або в кінці залу.

Разом з тим не завжди треба акцентувати увагу на місці для танців. Нейтральне розміщення естради і танцювального кола може лише засобом членування внутрішнього простору.

Важливим елементом ресторанів є бари. Їх можна розміщувати в глибині залу або при вході. Виділяючись своєю формою та розмірами із загального ритму столів і крісел, бари створюють певні акценти в просторі. Залежно від композиційного задуму інтер’єру барні стійки можуть бути різноманітними. Об’єм бару часто підкреслюється пониженою підвісною стелею з вентиляцією і освітленням. У великих ресторанах можна виділити приміщення для бару і зимового саду. Зимовий сад часто влаштовують у критих внутрішніх двориках. У комплексному вирішенні можливі різні варіанти компонування згаданих приміщень.

2.1. Обладнання для закладів громадського харчування

Меблі, які проектуються та виготовляються для підприємств громадського харчування, мають відповідати вимогам загального та спеціального характеру. До загальних вимог можна віднести, насамперед, підвищену міцність таких меблів, яка зумовлена особливостями їх експлуатації. До спеціальних вимог належать функціональні, економічні та естетичні особливості, які є вихідними факторами утворення форми. Форма меблів, їх колір, розміщення – все це безпосередньо пов’язано з об’ємно-просторовим вирішенням інтер’єру, його оздобленням і кольоровою гамою. Форма меблів має нести. Форма меблів має нести й певні декоративні функції, поєднуючи в собі рисунок, колір, оздоблювальний матеріал для покриття і т. п. Ще однією спеціальною вимогою є її компактність (зручність складання) при транспортуванні і експлуатації.

Залежно від функціонального призначення меблі поділяють на дві групи – одно функціональні і багатофункціональні.

До першої групи належать меблі для приймання їжі (столи – обідні, бенкетні, фуршетні), для сидіння (крісло, стілець, лавка-диван, табурет барний, банкетка), для транспортування посуду, страв (сервірувальні столи і столи для збору) для тимчасового зберігання одягу, взуття (вішалка гардеробна, бар’єр гардеробний, підставка для квітів і т. д.).

До другою групи належать меблі для зберігання посуду, столових наборів і спеціальної білизни; для видачі і прийому страв (стійки буфетні, кафетерій ні, барні, а також лінії роздачі), для зберігання і виставки товарів (пристінне обладнання для барів, буфетів і кафетеріїв) шафи для зберігання музичних інструментів і радіоапаратури.

Розрізняють також обладнання пересувне і стаціонарне: