собі атмосферу вічного свята і завжди залишається бажаним придбанням для знавців і колекціонерів. У сучасному інтер'єрі предмети, виготовлені чарівниками з Мурано, виглядають посланцями далеких часів, доносячи до нас таємниці і чарівність минулого.
3.2. Композиційне вирішення інтер’єру ресторану.
Розробка мого проекту мала декілька етапів :
ознайомлення з планувальним вирішенням приміщень громадського харчування, функціональною характеристикою основних приміщень;
визначення теми;
пошук джерела натхнення;
стилізація декоративних елементів, які будуть використовуватися в оздобленні інтер’єру;
перепланування даного плану приміщення;
розробка ескізів інтер’єру;
розробка меблів на основі джерела натхнення;
уточнення розмірів і деталізація основних конструктивних рішень;
підбір оздоблювальних матеріалів;
графічна частина.
Після опрацювання завдання вивчаю тему проекту, його функціональні, ергономічні, конструктивні, економічні фактори. Функціональний аналіз є найважливішим. Він показує як повинен діяти проектант інтер’єру, які його особливості, врахувати всі позитивні і негативні сторони, намагатися виправити чи функціонально використаний весь простір приміщення.
Оглянувши будинок я зробила заміри приміщення і обговорила із замовником стильове рішення інтер’єру. Наступним етапом після затвердження став етап перепланування житлового примішення в примішення закладу громадського харчування. З мінімальним втручанням до капітальних стін я запроектувала два зали ресторану, дві кухні: основну і додаткову, кабінет адміністратора, два санвузли, гардероб, санвузол і приміщення для офіціантів. Також я вирішила зробити частиною ресторану внутрішній дворик на якому буде розміщена літня тераса з фонтаном та посадочними місцями.
Ергономічне дослідження виявляє відповідні дані для створення оптимального, найбільш вигідного й економічного щодо затрат проекту. У загальному залі я створюю оптимальні ергономічні умови, відповідний психологічний клімат – це є безумовні вимоги до відпочинку людей. Інтер’єр відтворює елементи автентичного простору, які тісно пов’язані із сучасними. Тобто відтворення духу Венеції відбувається за допомогою сучасних матеріалів, оскільки такий підхід є ергономічнішим і простішим.
Інтер‘єр загального залу площею 63 м.кв., об’єднаний з вестибюлем та сходовою кліткою. В цьому залі розміщена барна стійка, подіум для музикантів, танцювальна зона, а також декілька столиків.
Детально вивчаю конструкції приміщення. Це в різних можливих варіантах створює передумови для того, щоб уже з початку проектування, враховуючи досвід, передову технологію і сучасні матеріали, йти по найбільш раціональному в даних умовах шляху. Інтер’єр обіднього залу площею 55 м. кв. відділений від загального залу капітльною стіною. З мінімальними змінами і максимальним зміцненням конструкції стіни я з’єдную їх за допомогою просторих прямокутних пройомів.
Уже на підготовчій стадії з’являється перша образна уява про майбутній проект. На початку роботи графічні ескізи й макети, звичайно, не робляться в якомусь визначеному масштабі. Просто намічають ту чи іншу об’ємно-просторову структуру й конструкцію. Роль цієї первинної стадії дуже неоднозначна. В основі перших ескізів закладаю деякі компонувальні параметри, вони ніби є скелетом майбутньої композиції. Незважаючи на те, що я не дотримуюсь відповідного масштабу, основні співвідношення враховую.
Наступним етапом є ескізування у відповідному масштабі. Методом «проб і помилок» вибираю найбільш оптимальний варіант проекту, оскільки на початковій роботі не завжди вдається вибрати найкращий варіант.
В своїй роботі поєдную раціональні та естетичні основи. Вибираю найкраще розміщення предметів, елементів оздоблення, освітлення, враховую поєднання естетичного і функціонального. Також відповідно до спрямування приміщення відносно сторін світу визначаю найоптимальніше кольорове вирішення. Для загального залу я обрала світлі тони пастельні і оливкові, оскільки тут тільки одне вікно, яке виходить на північний захід і дуже мало освітлення. Це сприяє візуальному збільшенню приміщення. В обідньому залі, де вже є два вікна, я вирішила для створення ілюзії більш квадратного приміщення пофарбувати дві довгі стіни в темно зелений колір, а дві коротші – в бежевий.
Стіни інтер’єру ресторану вертикально поділені стрільчастими арковими та прямокутними площинами обрамленими в декоративні нозолочені рами. В цих площинах будуть зображені венеціанські пейзажі, які допоможуть поринути в атмосферу Венеції.
Переходжу до стадії уточнення проекту. Тут повинно переважати логічне мислення над інтуїтивним. Упродовж всієї розробки й деталізації проекту важливо зберегти його основний композиційний задум. Для цього постійно тримаю перед собою ескіз і звертаюся до нього, щоб в процесі роботи не загубити за деталями цілісного образу інтер’єру. Остаточно звіряю всі розміри з необхідною точністю, це призводить до того, що спів розмірність частин і цілого знаходять своє остаточне втілення у проекті. Проводжу уточнення пропорцій і разом з тим співвідношення між елементами. Конкретизую кольорове рішення, знаходжу потрібні контрасти і доповнюючі гами. Загальний вигляд наповнюється значною інформативністю. Поява на зображеннях решти частин і деталей робить яснішим функціонування виробу.
Після остаточного уточнення ескізів та розробок в олівці приступаю до розробки ескізу подачі проекту.
3.4. Використані матеріали і технології
Проектуючи інтер’єр ресторану «Мурано» я використовую такі матеріали: скло, дерево, лаки, емалі, фарби, керамічні плитки, підвісні і натяжні стелі тощо.
Естетичний рівень інтер'єру залежить від правильного вибору і використання матеріалів. Слід пам'ятати, що наявність їх різного складу в інтер'єрі, особливо невеликому, перевантажує його, робить подрібненим і невиразним. Різні за своїми властивостями, фактурою та кольором матеріали не завжди добре поєднуються, створюють ефект невдалого контрасту. Тому для оздоблення інтер'єрів бажано користуватись обмеженою палітрою матеріалів.
Одним з важливих елементів інтер'єру є підлога. На сьогоднішній день естетична значущість підлоги в загальній композиції інтер'єрів значно підвищилася. Варіантність кольорового вирішення підлоги, використання різноманітних орнаментальних рисунків, роблять підлогу активним компонентом інтер'єру, а іноді - основою композиції залу.
Підлога вирішена в сіро-зезеному і бежевому кольорах. Для підлоги я обрала керамічні плитки високої зносостійкості двох відтінків – «Беж» та «Сірий» італійської фірми Kerama Marazi з колекції «Венеція» розміром 60х60 см. та декори до них 60х9,5 см,